Анотація до роботи:

Жук Р.А. Сучасні принципи хірургічного лікування пізніх тромбозів аорто-стегнових протезів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.04 – серцево-судинна хірургія. АМН України, Інститут серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова, м. Київ, 2005.

Дисертацію присвячено проблемі хірургічного лікування хворих з пізніми тромбозами аорто-стегнових протезів. Встановлено кореляцію причин та характеру клінічного перебігу рецидиву ішемії нижніх кінцівок з окремими клініко-анамнестичними факторами, особливостями первинної реконструкції, показниками реґіонарної гемодинаміки. Визначено діагностичну цінність дуплексного ультразвукового скенування та доведено можливість самостійного застосування методу в оцінці операбельності та визначенні хірургічної тактики. Доведено переваги реконструкції дистального анастомозу шляхом інтерпозиції вставки з протезу з реваскуляризацією глибокої артерії стегна без виділення попереднього анастомозу. Розроблено спосіб реконструкції дистального анастомозу при дифузному ураженні глибокої артерії стегна за потреби додаткового стегново-дистального шунтування. Уточнено показання та доведено доцільність профілактичної каротидної ендартеректомії у хворих з пізніми тромбозами аорто-стегнових протезів. Застосовано низькомолекулярні гепарини у профілактиці ранніх ретромбозів після повторних реконструктивних операцій та препарати простагландину Е₁ при резидуальній ішемії після реваскуляризації через глибоку артерію стегна. Застосування комплексної діагностично-лікувальної тактики покращило відсоток безпосередніх позитивних результатів до 90,8%, зменшило необхідність високих ампутацій до 6,1%. Показники кумулятивної прохідності та збереження кінцівок склали, відповідно, 81,4% і 85,6% на 1-й рік та 56% і 67,8% на 5-й рік спостереження.

Дисертація містить теоретичне обґрунтування і практичне вирішення актуального наукового завдання, спрямованого на покращення результатів хірургічного лікування хворих з ПТ АСП.

1. Серед причин ПТ АСП переважають ГПНІ (42,3%) та прогресуюче атеросклеротичне ураження (46,7%), причому домінуває патологія ДА й дистального русла у 86,9% випадків. Клініка рецидиву ішемії при ПТ АСП відповідає критеріям КІНК у 74,2% спостережень, здебільшого в пацієнтів, первинно оперованих з приводу КІНК та ГІ нижніх кінцівок на фоні непрохідності ПСА та артерій підколінно-гомілкового сегменту, при коротшому періоді до розвитку реоклюзії та після попередніх реконструкцій з приводу тромботичних ускладнень.

2. Дуплексне УЗС - високоінформативний метод, придатний до самостійного застосування в діагностиці та виборі хірургічної тактики при ПТ АСП, що підтверджується подібною діагностичною точністю порівняно з рентгенконтрастною АГ при оцінці стану шляхів притоку (86,7% та 88,0% відповідно, p>0,05) та достовірно вищою при дослідженні зони ДА та дистального артеріального русла (94,6% та 88,9% відповідно, p<0,05).

3. Найефективнішими методами відновлення центрального кровоплину при ПТ АСП є аорто-стегнове репротезування та ретроградна ТЕ зі звільненням просвіту тромбованого протеза від псевдоінтими, що підтверджується подібними рівнями кумулятивної прохідності. При реконструкції шляхів відтоку найрезультативніша реваскуляризація інтактного сегменту ГАС без виділення попереднього ДА, про що свідчать вищі показники кумулятивної прохідності порівняно до втручань з резекцією ДА (p<0,05). Оперативна корекція поєднаних уражень ВСА першим етапом показана в 12,4% пацієнтів і сприяє зниженню частоти періопераційних ГПМК та віддалених летальних ішемічних інсультів.

4. Запропонований спосіб реконструкції ДА шляхом формування аутовенозного співустя /\-подібної форми ефективніший від прямих аорто-підколінних реконструкцій (p<0,05) і подібний за результатами до типового формування ДА за потреби додаткового стегново-підколінного шунтування (p>0,02), дозволяє включити в кровоплин дистальну частину ГАС при дифузних її змінах і уникнути використання синтетичного матеріалу.

5. Профілактичне застосування НМГ зменшує частоту післяопераційних ретромбозів більше, ніж удвічі порівняно до системної гепаринотерапії чи призначення дезагрегантів (p<0,05). При прогресуванні ішемії нижніх кінцівок після „неповної” реваскуляризації через систему ГАС доцільна терапія препаратами ПГ Е₁.

6. Застосування комплексної діагностично-лікувальної тактики з урахуванням вищезгаданих положень покращило відсоток безпосередніх позитивних результатів від 77,8% до 90,8% (p<0,05), зменшило необхідність високих ампутацій від 19,4% до 6,1% (p<0,05) при подібній низькій летальності (2,8% і 3,1%, p>0,05). Частота місцевих судинних та несудинних ускладнень знизилась від 34,7% до 21,5% (p>0,05) та від 37,5% до 21,5% (p<0,05) відповідно, а відсоток системних ускладнень - від 18,1% до 13,9% (p>0,05). Показники кумулятивної прохідності повторних реконструкцій достовірно зросли за час спостереження (p<0,05).

Публікації автора:

1. Кобза І.І., Жук Р.А., Орел Ю.Г., Солонинко І.І., Сорока Т.Г., Єлісєєв Г.Ю. Виконання повторних реконструктивних операцій з приводу пізнього тромбозу аорто-стегнового протеза // Клінічна хірургія. - 1999. - №9. - С.24.

2. Жук Р.А. Хірургічна тактика при пізніх тромбозах аорто-стегнових протезів // Львівський медичний часопис - Acta Medica Leopoliensia. - 2000. - Том. 6, №3. - С. 19-21.

3. Кобза І.І., Жук Р.А. Медикаментозна корекція прогресуючої критичної ішемії після неповної реваскуляризації нижніх кінцівок через глибоку артерію стегна // Шпитальна хірургія. - 2001. - №3. - С. 38-40.

4. Кобза І.І., Жук Р.А., Ярка А.О., Кобза Т.І. Поєднані ураження брахіоцефальних артерій та їх корекція у хворих з пізніми тромбозами аорто-стегнових протезів // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. - 2001. - Вип. 14. - С. 208-210.

5. Кобза І.І., Жук Р.А., Сорока Т.Г. Пізні ускладнення аорто-стегнових реконструкцій: принципи та результати хірургічного лікування // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - №2. - С. 83-87.

6. Кобза І.І., Жук Р.А., Орел Ю.Г., Сорока Т.Г., Солонинко І.І., Лебедєва С.А. Особливості хірургічного лікування пізніх тромбозів аорто-стегнових протезів у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип. 10, кн.4. - Київ, 2001. - С.859-863.

7. Жук Р.А., Кобза І.І., Сорока Т.Г. Принципи хірургічного лікування пізніх ускладнень аорто-стегнових реконструкцій // Шпитальна хірургія. - 2002. - №1. - С. 17-20.

8. Кобза І.І., Жук Р.А. Ранні та віддалені результати повторних реконструкцій при пізніх тромбозах аорто-стегнових протезів // Актуальные вопросы диагностики и лечения сосудисто-мозговой недостаточности и распостраненного атеросклероза (под ред. проф. Мишалова В.Г.) - Київ, 2003. - С. 63-64.

9. Кобза І.І., Жук Р.А., Орел Ю.Г., Солонинко І.І., Сорока Т.Г., Кіхтяк А.Т. Хірургічне лікування пізніх тромботичних ускладнень аорто-стегнових реконструкцій // Матеріали ХІХ З’їзду хірургів України. - Харків. - 2000. - С. 204-205.

10. Kobza I., Zhuk R., Orel Y., Solonynko I., Soroka T., Retvinsky A. Late aorto-femoral graft thrombosis: surgical tactics and outcomes // Chirurgia Polska. - 2000. - Supl.2, t. 2. - P. 115.

11. Жук Р.А., Кобза І.І., Орел Ю.Г., Солонинко І.І., Сорока Т.Г., Лебедєва С.А. Критична ішемія нижніх кінцівок у хірургії пізніх тромбозів аорто-стегнових протезів // Матеріали конференції “Актуальні питання ангіології”, присвяченої 30-річчю клініки судинної хірургії у Львові. - Львів. - 2000. - C. 44-46.

12. Кобза І.І., Жук Р.А., Сорока Т.Г. Хірургічна корекція пізніх ускладнень аорто-стегнових реконструкцій // Матеріали ХХ З’ізду хірургів України. - Том 1.- Тернопіль: “Укрмедкнига”. - 2002. - С. 665-668.

13. Kobza I., Zhuk R., Solonynko I., Luzhanskyj V., Orel Y.,Sholomovych J., Solman D. Distal anastomotic reconstruction in the surgical management of late aorto-femoral graft thrombosis // Acta Angiologica. – 2003. – Vol. 9, Suppl. A. – P.21.