Анотація до роботи:

Сопільник А.М. Сучасні методи магнітотерапії у комплексному лікуванні початкових проявів недостатності мозкового кровообігу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33. – курортологія та фізіотерапія. – Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню можливості і клініко-патогенетичному обгрунтуванню застосування частотно-модульованої багаторівневої системної магнітотерапії (ЧМБРС МТ) у лікуванні хворих з початковими проявами недостатності мозкового кровообігу (ППНМК).

Отримано нові відомості щодо основних механізмів розвитку цієї судинної патології, пов’язаної на перших етапах з дисфункцією вегетативних вазомоторних центрів, яка призводить до порушень тонусу і реактивності мозкових судин.

Доведено, що ЧМБРС МТ активно впливає на стан вегетативної нервової системи, загальну гемодинаміку та гемодинаміку мозку, ліпідний обмін, що стимулює саногенетичні процеси і тим самим значно гальмує прогресування судинної патології.

На достатній кількості матеріалу доведена перевага ЧМБРС МТ перед монозональною магнітотерапією, а за деякими показниками і перед медикаментозним лікуванням.

На підставі безпосередньо отриманих даних і катамнестичних спостережень виявлено післядію ЧМБРС МТ протягом 6-9 місяців по закінченню курсу лікування, що позитивно впливало на перебіг захворювання.

Отримані результати свідчать про доцільність застосування ЧМБРС МТ в лікуванні хворих ППНМК, що може призвести до зниження частоти виникнення мозкового інсульту.

1. У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці, обгрунтуванні та застосуванні частотно-модульованої багаторівневої системної магнітотерапії (ЧМБРС МТ) при початкових проявах недостатності мозкового кровообігу (ППНМК).

2. Клінічна картина у хворих ППНМК характеризувалась, в першу чергу, суб’єктивними проявами, які залежали від етіології захворювання (гіпертонічна хвороба, атеросклероз, поєднання цих двох факторів і інш.), а також ступеня дисфункції вегетативної нервової системи на різних рівнях з переважанням (активацією) симпатичного відділу і недостатністю (виснаженістю) парасимпатичного.

3. При ППНМК, обумовлених церебральним атеросклерозом та гіпертонічною хворобою, методами УЗДГ і РЕГ виявлено асиметрію і незначне зниження швидкості кровотоку в екстракраніальних відділах сонних артерій, утруднення відтоку венозної крові з порожнини черепу, що підтверджувалось також біомікроскопією бульбарної кон’юнктиви ока (зміни співвідношення артеріол та венул). При використанні транскраніальної допплерографії із застосуванням функціональних проб виявлені значні зміни цереброваскулярної реактивності з перевагою спастичних над вазодилятаторними реакціями.

4. Частотно-модульована багаторівнева системна магнітотерапія має багатопланову дію і впливає на головні патогенетичні ланки основного захворювання (атеросклерозу, гіпертонічної хвороби) при ППНМК, в першу чергу на стан вегетативної нервової системи (нормалізує цереброваскулярну реактивність, стимулюючи функції її парасимпатичного відділу, має значну спазмолітичну дію), сприяючи нормалізації або компенсації загальної гемодинаміки і гемодинаміки мозку і, таким чином, може відновлювати (стимулювати) процеси саногенезу.

5. При застосуванні ЧМБРС МТ у хворих з ППНМК, основною причиною якої була гіпертонічна хвороба (ГХ), найбільш ефективним було використання магнітного поля (МП) з частотною модуляцією 37,5 Гц, яке своєю дією нагадує гіпотензивні медикаментозні препарати – блокатори кальцієвих каналів. У хворих ППНМК атеросклеротичної природи значну лікувальну дію мало МП з частотною модуляцією 1,25 Гц. При поєднанні цих двох етіологічних факторів, тобто коли у хворого причиною ППНМК були ГХ та атеросклероз, доцільно використовувати ці частотні модуляції МП в одному сеансі.

6. Ефективність ЧМБРС МТ не поступається сучасному медикаментозному лікуванню хворих на ППНМК, а за впливом на стан вегетативної нервової системи, церебральну гемодинаміку, показники ліпідного обміну, суб’єктивні скарги і інш. значно перевищує його в курсовому лікуванні терміном 30-35 днів.

ЧМБРС МТ для досягнення стійкого терапевтичного ефекту при ППНМК повинна проводитись курсами (15 процедур на курс лікування) і значно перевищує традиційне застосування низькочастотної МТ з впливом на одну зону і без відповідного вибору необхідних частот.

7. Розроблений варіант ЧМБРС МТ легко переноситься хворими, не викликає якихось ускладнень і може проводитись у різних умовах: стаціонарі, поліклініці, санаторно-курортних закладах і інш. При необхідності може поєднуватися із загальноприйнятим медикаментозним лікуванням зі значним зменшенням “фармакологічного навантаження”.

Практичні рекомендації

1. Діагностика ППНМК є важливим етапом раннього виявлення судинної патології головного мозку і поряд з ретельним клінічним оглядом має включати мінімальний набір функціонально-інструментальних методів дослідження: вивчення стану вегетативної нервової системи, показники ліпідного обміну і АТ, психо-емоційний стан і стан загальної і церебральної гемодинаміки.

2. Частотно-модульована багаторівнева системна магнітотерапія ППНМК має проводитись з урахуванням основної причини захворювання (атеросклероз, гіпертонічна хвороба, поєднання цих двох причин) з використанням при ГХ частотної модуляції 37,5 Гц, при атеросклерозі – 1,25 Гц, а при поєднанні цих двох етіологічних факторів доцільно ці частотні модуляції МП використовувати в одному сеансі, перші 10 хв.- частота 1,25 Гц, другі 10 хв. – частота 37,5 Гц. При значних психосоматичних змінах стану хворих на ППНМК слід додатково використовувати частоту модуляції МП 12.5 Гц, яка позитивно впливає на самопочуття поцієнтів і більш швидко нормалізує біоелектричну активність мозку (за показниками ЕЕГ).

3. Крім необхідної частотної модуляції МП при ППНМК слід застосовувати багаторівневий вплив на систему регуляції кровообігу вцілому, тобто на стовбурово-гіпоталамічні структури (проекція великого потиличного отвору); шийно-комірцеву ділянку (проекція С₈-Th₃ сегментів), сегментарні зони інервації серця (рівень Th₅-Th₆ хребців), печінки (рівень Th₉-Th₁₀ хребців) і проекцію нирки з наднирниками, а також на один з периферичних вазорегулюючих центрів (каротидний гломус, сонячне сплетіння, литкові м’язи).

Такий вплив можливий при використанні багатосоленоїдних апаратів “Алимп-1” і серії “МИТ”.

4. Лікування частотно-модульованою системною МТ має проводитись курсами: перший курс – 14-15 процедур, далі – підтримуючі курси (5-7 сеансів) один раз на два місяці. Тривалість однієї процедури від 20 до 30 хв.

5. Частотно-модульована багаторівнева системна МТ може поєднуватись з медикаментозним лікуванням, а її застосування можливе в умовах стаціонарів, поліклінік, санаторно-курортних закладів при наявності відповідної апаратури.

Публікації автора:

Монографії

1. Применение магнитных и электромагнитных полей в лечении гипертонической болезни и стенокардии /Фисенко Л.И., Думин П.В., Сопильнык А.Н., Самосюк Н.И. //Винница. – 1999. – 120 с. (Сопільником А.М. написані розділи: «Магнітотерапія», с. 54-59 і «Особливості магнітотерапії гіпертонічної хвороби І ст. з початковими проявами судинних порушень головного мозку», с. 79-88).

2. Радонотерапия и другие физические факторы в лечении цереброваскулярной и кардиальной патологии /Думин П.В., Фисенко Л.И., Сопильнык А.Н., Самосюк Н.И., Колесник К.Э. //Хмільник. – 1999. – 91 с. (Сопільником А.М. написаний перший розділ, с. 3-12).

3. Терапия магнитными полями /Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Парамончик В.М., Самосюк Н.И., Кожанова А.К., Сопильнык А.Н. //Киев. – 2000. – 237 с. (Сопільником А.М. написаний огляд літератури, с.12-24 і розділи по застосуванню магнітного поля при судинних захворюваннях головного мозку, с.111-125).

Статті у наукових виданнях

4. Фисенко Л.И., Сопильнык А.Н., Думин П.В. Особенности магнитотерапии гипертонической болезни I ст. с начальными проявлениями сосудистых нарушений головного мозга //Ж. практич. врача. – 1998. - №6. – с.26-28. (Сопільником А.М. розроблена методика лікування, обстежена частина хворих, проводились додаткові методи обстеження, зроблено аналіз отриманих даних).

5. Современные методы физиотерапии последствий мозгового инсульта /Самосюк И.З., Думин П.В., Петрова Л.Н., Самосюк Н.И., Сопильнык А.Н. //Ж. практич. врача. – 1999.- №2.- с.19-23. (Сопільником А.М. проведено літературний пошук по проблемі статті).

6. Самосюк И.З., Фисенко Л.И., Сопильнык А.Н. Применение физических и курортных факторов в лечении и реабилитации заболеваний нервной и сосудистой систем //Мед. реабіл., курорт., фізіотер. – 1999. - №2(18). – с.3-7. (Сопільником А.М. проаналізовані дані відносно захворювань судинної системи).

7. Магнітофототерапія і електростимуляція у реабілітації хворих із церебральними венозними дистоніями при шийному остеохондрозі /Самосюк І.З., Федоров С.М., Кожанова А.К., Сопільник А.М. //Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім.П.Л.Шупика. – Київ, 2000. – Вип.9. – кн.2. – с.485-489. (Сопільником А.М. проведено літературний пошук по проблемі статті, здійснювався підбір хворих, вивчався вегетативний гомеостаз).

8. Современные принципы выбора зон воздействия в физиотерапии и физиопунктуре /Самосюк И.З., Кожанова А.К., Самосюк Н.И., Сопильнык А.Н., Комар В.С. //Вестник физиотер. и курорт. – 2000. - №3. – с.39-46. (Сопільником А.М. проведено узагальнення методик, що використовуються в класичній фізіотерапії).

9. Магнитотерапия в комплексном лечении начальных проявлений гипертонической болезни в практике семейного врача /Самосюк И.З., Сопильнык А.Н., Фисенко Л.И., Думин П.В. //Cімейна медицина. – 2000. - №1-2(3). – с.53-56. (Сопільником А.М. розроблена методика лікування, обстежена частина хворих, проводились додаткові методи обстеження, отримані дані проаналізовано).

10. Многоуровневый и системный принципы применения физических факторов в медицинской реабилитации /Самосюк И.З., Кожанова А.К., Сопильнык А.Н., Тищенко А.А. //Укр. вісник психоневрол. – 2000. т.2. - №2(24). – с.25-27. (Сопільником А.М. проведено літературний пошук, узагальнені основні принципи системного впливу використання фізичних чинників).

11. Сопільник А.М. Частотно-модульована магнітотерапія у лікуванні початкових проявів недостатності мозкового кровообігу //Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім.П.Л.Шупика. – Київ, 2001. – Вип.10. – кн.3. – с.298-307.

Тези доповідей

12. Сопильнык А.Н. Патопсихологическое исследование больных с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения мозга и оптимизация их комплексного лечения //Матер. междунар. науч.-практ. конфер. – Ялта. – 1999. – с.192-193.

13. Сопильнык А.Н., Федоров С.Н. Магнитотерапия в комплексном лечении начальных проявлений недостаточности мозгового кровообращения при гипертонической болезни //Укр. наук.-практ. конфер. кардіологів і кардіохірургів з міжнар. участю “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”. – Київ. – 1999. – с.175-176.

14. Самосюк И.З., Сопильнык А.Н., Федоров С.Н. Применение магнитотерапии при начальных проявлениях недостаточности мозгового кровообращения //Сб. науч. работ «Актуальные пробл. курорт. и мед. реабилитации». – Киев. 1999. – с.115-117.

15. Самосюк І.З., Самосюк Н.І., Сопільник А.М. Магнітолазеротерапія і електроміостимуляція в лікуванні головного болю у хворих церебральними венозними дистоніями //Матеріали ІІІ Укр. наук.-практ. конфер. з міжнар. уч. “Актуальні питання сімейної медицини”. – Одеса, 2000. – с.135-136.

16. Современные принципы выбора зон воздействия в фототерапии /Самосюк И.З., Сопильнык А.Н., Самосюк Н.И., Федоров С.Н., Тищенко А.А. // XIV Междунар. науч.-практич. конфер. «Применение лазеров в медицине и биологии».–Харьков, 2000.– с.44.

17. Samosiuk N.I., Sopilnik A.N., Tiszczenko A.A. Nowoczesne zasady wyboru stref oddzialywania w fototerapii //Laseropunktura i laseroterapia biostymulacyjna w praktyce klinicznej. – Bialystok. – 2001. – s.13.

Анотація.