Анотація до роботи:

Козак Л.П. Сучасні аспекти вірусологічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.06 – вірусологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.

Проведено дослідження проблеми хантавірусних інфекцій на заході України серед хворих на нез’ясованого генезу гарячкові стани і здорового населення з використанням серологічних – ІФА та ІХА, і молекулярно-генетичних (ПЛР) методів діагностики. Вивчено ураженість мишовидних гризунів і виявлено в ІФА АТ до виду Наntaan у польової миші (Ароdеmus agrаrіus). Шляхом детекції геному в ПЛР у Ароdеmus agrаrіus виявлено вірус Dоbravа/Веlgrаde, що свідчить про міжвидовий перехід збудника, для якого відомим резервуаром була лише жовтогорла миша (Ароdеmus flavicollis). Виявлено високу питому вагу хантавірусів як причини гарячкових станів невстановленої етіології у (24,2±1,6) % хворих як у моно-, так і мікст-інфікуванні видами Наntaan і Puumala. Неідентифіковані випадки ГГНС у хворих свідчать про циркуляцію інших видів хантавірусів. Серологічний моніторинг населення різних ландшафтних районів Закарпаття свідчить про нерівномірність поширення видів хантавірусів і високі ризики ураження ними сукупного населення, а приріст нових випадків – про активність природного осередку ГГНС і необхідність організації вірусологічної діагностики для верифікації сезонних гарячкових станів на ендемічних територіях. Розроблений алгоритм вірусологічної діагностики на етапі епізоотологічного, госпітального, популяційного контролю поширення хантавірусних інфекцій на ендемічних територіях.

У роботі вирішено актуальне наукове завдання – встановлено оптимальні параметри організації лабораторної ланки моніторингу природних осередків хантавірусних інфекцій в Україні, відповідно до сучасних світових стандартів і досягнень в лабораторній діагностиці особливо небезпечних хвороб, як базису для контролю за цими захворюваннями на території держави. Розроблено та запроваджено алгоритм вірусологічної діагностики ГГНС у розрізі госпітального синдромального нагляду і когортних досліджень, що дозволило визначити сучасний стан проблеми хантавірусних інфекцій в західноукраїнському регіоні.

1. Серологічні обстеження гризунів виявили високу ураженість польової миші (Ароdemus agrаrіus) вірусом Hantaan – (74,5±6,4) %. За даними ПЛР, Ароdemus agrаrіus були інфіковані як вірусом Hantaan, так і Dоbravа/Веlgrаde, що свідчить про міжвидовий перехід Dоbravа/Веlgrаde, для якого досі встановленим резервуаром була лише жовтогорла миша (Ароdеmus flavicollis).

2. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом є актуальним природно-осередковим захворюванням для західноукраїнського регіону – Закарпатської й Волинської областей, про що свідчить висока частка підтверджених випадків ГГНС в ІФА – (24,2±1,6) % серед хворих із гарячковими станами нез’ясованого ґенезу. Показано достовірний кореляційний зв’язок (r= – 0,679, p<0,05) частки виявлених хворих ГГНС та територій з певними клімато-географічними характеристиками. Найвищий ІП (124,1 на 100 тис. населення) виявлений у В.-Березнянському районі, що перевищувало встановлений середній показник для Закарпаття у 3,4 разу.

3. Домінуючими видами хантавірусів, що уражають людей у західному регіоні, є віруси Hantaan – (30,3±3,4) % серед хворих з гарячкою і Puumala – (9,7±2,2) %. Вищий відсоток серопозитивних результатів із родоспецифічним антигеном, ніж до ідентифікованих видоспецифічних, свідчить про циркуляцію інших видів хантавірусів, що спричиняють ГГНС у людей в цьому регіоні держави.

4. За результатами серологічних обстежень при когортних дослідженнях встановлено високу ураженість хантавірусами населення всіх ландшафтних зон Закарпаття. Рівні серопозитивності до вірусів Hantaan коливалися від (2,6±0,7) % до (7,2±1,2) % та Puumala – 0 - (4,8±1,0) %. Встановлено зниження імунного прошарку до хантавірусів від гірської зони до рівнинної (r = – 1, р<0,05).

5. Встановлено факти ураження людей як одним видом хантавірусів, так і поєднаного інфікування вірусами Hantaan і Puumala. Серед хворих з гарячковими станами мікст-інфекція була виявлена у (17,8±2,8) %, серед сукупного населення при когортних дослідженнях – (6,4±0,5) %.

6. Розроблено і перевірено в польових умовах алгоритм вірусологічної діагностики ГГНС, що є важливою ланкою моніторингу хантавірусних інфекцій на ендемічних територіях.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

(*– особистий внесок здобувача)

1. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В., Грицко Р.Ю. Геморагічна гарячка з нирковим

синдромом // Інфекційні хвороби. – 2004. – № 4. – С. 84-89 (* аналіз епізоотологічних, епідеміологічних, клінічних особливостей ГГНС за даними 22 першоджерел).

2. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В. Клініко-патогенетичні особливості геморагічної гарячки з нирковим синдромом // Інфекційні хвороби – 2007. – № 1. – С. 5-9 (* аналіз даних 21 першоджерела щодо клініко-патогенетичних особливостей ГГНС).

3. Козак Л.П. Лабораторна діагностика геморагічної гарячки з нирковим синдромом // AML. – 2006. – Vol. 12, № 3-4. – P. 79-82.

4. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В. Соціально-демографічні характеристики хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2007. – вип. 16, Книга 4. – С. 591-597 (* серологічні дослідження на ГГНС хворих з гарячкою, створення бази даних, узагальнення результатів).

5. Виноград Н.О., Козак Л.П. Динаміка синтезу антитіл у хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. – 2007. – вип. 16, Книга 4. – С. 587-591 (* серологічні дослідження на ГГНС хворих з гарячкою, узагальнення та підрахунок результатів).

Роботи в інших наукових виданнях:

1. Виноград Н.О., Василишин З.П., Козак Л.П. Комплексна діагностика сезонних інфекцій //Специфічна діагностика інфекційних хвороб: Зб. мат. 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2004. – С. 82-84 (* обґрунтовано принцип комплексності діагностики сезонних гарячкових станів).

2. Виноград Н.О., Буркало Т.В., Козак Л.П. Клінічні аспекти геморагічної гарячки з нирковим синдромом у Закарпатті // Вірусні хвороби, токсоплазмоз, хламідіоз: Зб. мат. науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2004. – С. 25-26 (* аналіз епідеміологічних карт пацієнтів, створення комп’ютерної бази даних).

3. Виноград Н.О., Ірхарт К., Імед М., Булос Б., Козак Л.П., Буркало Т.В. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом в структурі сезонних гарячкових станів // Тези доповідей XIV з’їзду українського науково-медичного товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. – Полтава, 2004. – С. 196 (* аналіз показників захворюваності серед різних груп населення, створення комп’ютерної бази даних).

4. Виноград Н.О., Ірхарт К., Імед М., Булос Б., Козак Л.П., Буркало Т.В. Полісерозит як варіант клінічного перебігу геморагічної гарячки з нирковим синдромом // Тези доповідей XIV з’їзду українського науково-медичного товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів. – Полтава, 2004. – С.196 (* серологічні дослідження в ІФА).

5. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В. Особливості лікування хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом // Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Мат. науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2005 . – С. 7-9 (* опрацьовано 12 першоджерел).

6. Mohareb E.W., Vynograd N., Kozak L. et al. Risk factors of the distribution of Hemorrhagic fever with renal syndrome in Transcarpatia // Cучасні проблеми епідеміології, мікробіології та гігієни: Зб. мат. конф. – Львів: Колір Про Сервіс, 2006. – С. 201-202 (* аналіз епідеміологічних карт, результатів лабораторних досліджень, доповнення комп’ютерної бази даних).

7. Козак Л.П., Виноград Н.О., Імед Мохареб та ін. Чинники ризику виникнення геморагічної гарячки з нирковим синдромом / // Тези доповідей XI конгресу СФУЛТ. – Полтава-Київ-Чікаго, 2006. – С. 454-455. (* доповнення комп’ютерної бази даних, визначення чинників ризику захворюваності на ГГНС).

8. Буркало Т.В., Козак Л.П., Виноград Н.О. та ін. Клінічні прояви геморагічної гарячки з нирковим синдромом, що спричинена вірусом Хантаан // Інфекційні хвороби – загальномедична проблема: Тези доп.VII з’їзду інфекціоністів України. – Миргород, 2006. – С.368-370 (* серологічні дослідження сироваток крові пацієнтів із гарячковими станами).

9. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В. Сучасні організаційно-методичні стандарти діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом // Мат. наради-семінару з актуальних питань епідеміології і профілактики зооантропонозних інфекційних хвороб та режиму безпеки в лабораторіях державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 34-35 (* аналіз ролі різних лабораторних методів дослідження ГГНС).

10. Виноград Н.О., Козак Л.П., Васылышин З.П. Оптимизация работы лабораторной сети в системе индикации возбудителей особо опасных инфекций // Итоги и перспективы обеспечения эпидемического благополучия населения Российской Федерации: Мат. ІХ съезда Всероссийского научно-практического объединения эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. – Москва, 2006. – С. 69 (* аналіз заходів для поліпшення діагностики ГГНС на різних етапах надання медичної допомоги).

11. Виноград Н.О., Козак Л.П. Алгоритм вірусологічної діагностики геморагічної гарячки з нирковим синдромом // Біоресурси і віруси: Мат. V Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2007. – С. 114 (* аналіз заходів для поліпшення діагностики ГГНС на різних етапах надання медичної допомоги).

12. Виноград Н.О., Мохареб Імед, Буркало Т.В., Козак Л.П., Ірхард Кеннот. Діагностичні помилки на первинному етапі лікарської допомоги хворим на геморагічну гарячку з нирковим синдромом // Біоресурси і віруси: Мат. V Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2007. – С. 113 (* лабораторні дослідження з метою діагностики ГГНС).

13. Виноград Н.О., Козак Л.П., Буркало Т.В. Сучасний стан епіднагляду і лікування геморагічної гарячки з нирковим синдромом / Актуальні проблеми профілактики особливо небезпечних інфекцій та біологічної безпеки: Мат. наради-семінару. – Одеса, 2007. – С. 30-32 (* аналіз ролі вірусологічної діагностики ГГНС з метою контролю за цим захворюванням).