Анотація до роботи:

Шушняк В.М. Сучасна екзоморфодинаміка Українських флішових Карпат. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.04 – геоморфологія і палеогеографія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007.

Дисертація присвячена вивченню закономiрностей поширення та особливостей динаміки сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах.

У роботі розкрито змiст основних підходів, термiнiв i понять теорiї екзоморфодинамiки та узагальнено досвiд вивчення екзогенних процесiв в Українських флiшових Карпатах. Удосконалено методику екзодинамiчних дослiджень з урахуванням специфіки флiшових гiр помiрного клiматичного поясу. Виявлено специфiку геоморфологiчної будови Українських флiшових Карпат, проведено їх геоморфологiчну регiоналiзацiю. Розроблено регіональну класифікацію сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, встановлено їх інтенсивність, виявлено нові механізми розвитку. За результатами крупномасштабного картографування та стаціонарних спостережень виявлено закономiрності просторово-часової диференцiацii екзогенних процесів з у рахуванням геологічної і геоморфологiчної будови, вертикальної та горизонтальної неоднорiдностi чинників розвитку процесiв та особливостей господарського освоєння територiї. Запропоновано нові підходи для організації екзоморфодинамічного моніторингу в Карпатах.

Проведені дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Українські флішові Карпати є своєрідним природним регіоном з характерними умовами і чинниками сучасної екзоморфодинаміки, які виражені у поздовжній літоморфоструктурній зональності, значному горизонтальному розчленуванні при порівняно низькій енергії рельєфу і вертикальному розчленуванні, значній вологості клімату та великій лісистості.

2. Регіональні геоморфологічні одиниці є каркасом просторово-часового екзоморфодинамічного аналізу. Враховуючи принцип дискретності і континуальності геоморфологічних меж, в Українських флішових Карпатах виділено перехідні регіони, які характеризуються підвищеною екзоморфодинамічною активністю.

3. Враховуючи велику різноманітність і тісну взаємозумовленість сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, екзоморфодинамічний аналіз у регіоні проведено з використанням системного підходу на основі концепції морфодинамічних комплексів і екзоморфодинамічних систем.

4. Типологічний аналіз процесів сучасної екзоморфодинаміки здійснено з урахуванням генезису, локалізації, часу прояву, рельєфоутворювального ефекту, екологічних наслідків, чинників та агентів, механізмів розвитку екзогенних процесів.

5. Найпоширенішими в Українських флішових Карпатах є процеси гідрогенного (схилові та руслові ерозійно-акумулятивні процеси) і гравітаційного (зсуви, крип корінних порід, осипища, обвали) рядів. Термогенні, кріонівальні, еолові, хемогенні, біогенні процеси хоча й займають підпорядковане положення в екзоморфодинамічному спектрі, проте мають суттєвий вплив на функціональні властивості екзоморфодинамічних систем.

6. Екстремальні процеси, інтенсивність яких у декілька десятків разів вища від постійних процесів, відіграють домінуючу роль в сучасній екзоморфодинаміці регіону.

7. Просторова диференціація сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах відображає специфіку впливу ландшафтно-кліматичних, морфологічних і літоструктурних особливостей екзоморфодинамічних систем.

За ландшафтно-кліматичними умовами розвитку процесів в Українських флішових Карпатах виділено холодну та помірну екзоморфодинамічні зони і два екзоморфодинамічні пояси: квазінівальний і плювіальний. За морфологічними особливостями виділено вершинний, давньольодовиковий, середньогірний, низькогірний і долинний екзоморфодинамічні яруси, а за літоструктурними особливостями – їх типи: чорногірський, полонинський, горганський, бескидський, верховинський.

Екзоморфодинамічна зональність, поясність, ярусність і їх типологічні відміни визначають просторовий розподіл спектрів процесів, поширення екзоморфодинамічних комплексів і розвиток екзоморфодинамічних систем.

8. Періодичність розвитку морфодинамічних систем підпорядкована загальним просторово-часовим закономірностям – планетарно-циклічним, геліоциклічним, геоциклічним (річні цикли та сезонна і добова ритмічність). Під час виявлення геліоциклічних закономірностей розвитку процесів необхідно враховувати особливості екзоморфодинамічної зональності та поясності, а також геоциклічний характер функціонування екзоморфодинамічних систем.

У геоциклі екзоморфодинаміки виділено чотири сезонні ритми: зимовий з трьома фазами, весняний з двома фазами, літній та осінній.

9. Встановлено, що сезоннi ритми екзодинамiки мають нерiвномiрний розподiл як у широтному, так i у висотному дiапазонах. Закономірності екзоморфодинамічної зональності та ярусності з чіткою диференціацією розвитку процесів між холодною і помірною екзоморфодинамічними зонами найкраще виражені в зимовому ритмі.

10. Виявлені закономірності сучасної екзоморфодинаміки Українських флішових Карпат доцільно використовувати в екзоморфодинамічному моніторингу, який розлядається як окремий модуль регіонального екологічного моніторингу.

11. В Українських флішових Карпатах вибір репрезентативних моніторингових об’єктів заплановано здійснювати у такій послідовності: геоморфологічний регіон (область, підобласть, район, підрайон) – екзоморфодинамічна зона – екзоморфодинамічний пояс – екзоморфодинамічний ярус – літоморфоструктурний тип ярусу – екзоморфодинамічна система – екзоморфодинамічний елемент.

12. Планування режиму стаціонарних спостережень необхідно здійснювати з врахуванням геліоциклічних і геоциклічних закономірностей екзоморфодинаміки. Стаціонарні спостереження за процесами гравітаційного ряду повинні охоплювати кілька 11-річних або 5–6-річних циклів. У спостереженнях за процесами флювіального ряду потрібно враховувати особливості сезонної ритміки багаторічної циклічності.

13. Результуючою складовою моніторингу процесів є оцінка екзоморфодинамічного ризику.

Публікації автора:

Фахові видання

1. Шушняк В.Н., Гнатюк Р.М., Пакуля М.М. Морфодинамические комплексы среднегорья Украинских Карпат // Вестн. Львов. ун-та. – 1988. – Вып. 16. – С. 46–49.

2. Шушняк В.М. Морфодинамічні системи як об’єкт системного аналізу екзогенних геоморфологічних процесів // Вісн. Львів. ун-ту. Серія геогр. – 1990. – Вип. 17. – С. 25–27.

3. Шушняк В. Морфодинамічна класифікація русел річок Українських флішових Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Серія геогр. – 2000. – Вип. 27. – С. 26–31.

4. Шушняк В.М. Перехідні регіони Карпат // Фіз. геогр. та геоморф. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Вип. 46. – Т. 2. – С. 223–229.

5. Шушняк В. Особливості просторово-часової диференціації сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських Карпатах // Вісн. Львів. ун-ту. – Серія геогр. – 2006. – Вип. 33. – С. 454–458.

Інші публікації

6. Кравчук Я.С., Ковальчук І.П. Гнатюк Р.М., Шушняк В.М. Ерозійні процеси на сільськогосподарських угіддях гірської частини Закарпаття // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. – Вип. 35. – К., Урожай, 1990. – С. 24–28.

7. Шушняк В. Брусак В., Зінько Ю. Сучасні екзогенні геоморфологічні процеси на території заповідника “Розточчя” та їх моніторинг // Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту. – Вип. 4 – Львів, 1995. – С. 32–40.

8. Koukouroudza M., Zakharko E., Shushniak V. GIS geodatabase creation in Lviv region, Ukraine // GIS dla obszarw chronionych (Krakw, 3–4 listopada 1995). – Krakw. IG UJ. – 1995. – S. 59–62.

9. Дубіс Л., Шушняк В., Гудовський Я. Анализ граничной (украинско-польской) части бассейна р. Сян для организации гидрологического мониторинга // Zagospodarowanie malych zlewni w ramach zrownowazonego rozwoju gospodarczego jako element Proramu Czysty Baltyk. – Naleczow, 1997. – S. 256–266.

10. Stoyko S., Shushniak V. Nadsiansky regional landscape park as a component of the international biosphere reserve “Eastern Carpathians” // Roczniki Bieszadzkie. – Тom 6. – 1997. – P. 355–359.

11. Шушняк В. Геолого-геоморфологічна оцінка стійкості геодезичних реперів // Геодезичний моніторинг, геодинаміка і рефрактометрія на межі ХХІ століття. Збірн. наук. праць Міжнарод. наук.-практ. конф. – Львів: ДУ “Львівська політехніка”. – 1998. – С. 128–131.

12. Стойко С., Шушняк В., Кричевська Д. Регіональний ландшафтний парк “Стужиця” – частина польсько-словацько-українського біосферного резервату “Східні Карпати” та його значення для збереження природи і культурної спадщини // Праці НТШ. – Т.2: Екологія. – Львів, 1998. – С. 432–446.

13. Шушняк В. Історія геоморфологічних досліджень і сучасні геоморфологічні проблеми Карпат // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Матеріали міжнар. семінару. Вид. центр ЛНУ ім. Ів. Франка. – Львів, 2004. – С. 163–176.

14. Шушняк В. Дослідження флювіальних процесів на стаціонарі “Свидовець” // Ерозійно-акумулятивні процеси і річкові системи освоєних територій. Зб. наук. пр. ІІІ українсько-польсько-російського семінару (23–26 жовтня 2006 р., м. Львів–смт Врохта). – Львів, 2006. – С. 188–201.

15. Шушняк В., Іваник М. Роль процесів гравітаційної тектоніки у сучасному рельєфотворенні Карпат // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Вид. центр ЛНУ ім. Ів. Франка. – Львів, 2006 – С. 182–185.

16. Шушняк В., Савка Г., Іваник М. Стан та перспективи розвитку природоохоронних територій в українській частині басейну р. Сян // Ohrona rodowiska, walory przyrodnicze i rozwj turystyki w dolimie Sanu. Materialy konferencyjne, Dubiecko, 21–22 kwietnia 2006. – S. 241–253.

17. Ковальчук И.П., Великопольська Л.С., Шушняк В., Гнатюк Р.М., Хомин Я.Б. Бассейновый подход к изучению современных экзогенных процессов рельефообразования // Географические системы: проблемы моделирования и управления. Тез. докл. Всесоюз. конф. молодых ученых географов. – Изд. Казанского ун-та, 1987. – С. 143–144.

18. Кравчук Я.С., Гнатюк Р.М., Костив Л.Я., Шушняк В.Н. Региональный мониторинг современных геоморфологических процессов // Экзогенные процессы и окружающая среда. Количественный анализ взаимодействия: Тез. докл. ХІХ Пленума Географ. комиссии АН СССР. – Казань, 1988. – С. 77.

19. Шушняк В. Информационная модель экзоморфодинамики территории Синевирского национального парка // Эколого-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охраны природы. Тез. докл. III Львовской науч.-практ. конф. – Львов, 1989. – С. 84–85.

20. Шушняк В. Влияние морфоструктурных особенностей Украинских Карпат на развитие оползневых процессов // Экзогенный морфогенез в различных типах природной среды. Тез. докл. Всесоюз. конф. (Москва, 10–12 мая 1990 г.) – М., 1990. – С. 63.

21. Шушняк В. Роль дождевых паводков в современном рельефообразовании Карпат // Тез. докл. межвуз. совещ. по проблемам эрозионных, русловых и устьевых процессов (Воронеж, 5–7 октября 1993 г.). – Воронеж, 1993. – С. 113–114.

22. Клапчук В.М., Тымчук Я.Я., Шушняк В.Н. Селевая деятельность, катастрофические паводки рек бассейна горного Прута и возможности их прогноза // Научн. сообщ. Х межвуз. совещ. по проблемам эрозионных, русловых и устьевых процессов. – Вологда, 1995. – С. 62–63.

23. Шушняк В. Про межу між Західними і Східними Карпатами // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Українська геоморфологія: стан і перспективи” (Львів, 25–26 листопада 1997 р.) – Львів, 1997. – С. 169–170.