Анотація до роботи:

Дмитрів О.Я. Субклінічний мастит у корів (етіологія, патогенез, методи діагностики і профілактики).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, м. Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню до кінця нез’ясованих питань етіології, патогенезу, методів комплексної діагностики і профілактики субклінічного маститу у корів. У процесі досліджень проведено порівняльну оцінку клінічних і лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів з використанням індикаторних карточок, розчинів димастину і мастидину та проби відстоювання, чим підтверджено доцільність їх використання у практиці ветеринарної медицини. Для кінцевого підтвердження діагнозу на субклінічний мастит доказано доцільність визначення змін клітинного складу молока, кількості лейкоцитів та лейкограми, за показниками яких можна прогнозувати характер перебігу запального процесу, ефективність застосованого лікування та вислід хвороби. На підставі результатів бактеріологічних досліджень молока і секрету вим’я від хворих корів підтверджено ведучу роль мікробів в етіології маститу, серед яких найбільше поширення мають кокові форми (Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae) і коліформні бактерії.

Вперше встановлено патогенетичний зв’язок мікробів і клітинного складу (лейкоцитів) молока, який визначає тривалість і характер розвитку запального процесу у тканинах молочної залози.

За результатами виробничих дослідів розроблено і підтверджено доцільність комплексного лікування хворих на субклінічний мастит корів з використанням новокаїнової блокади вим’я за Логвиновим Д.Д., мастієту у дозі 8-16 мл та окситоцину.

1. На підставі результатів комплексних діагностичних досліджень нами підтверджено, що мастит – це поліетіологічне запалення молочної залози, ведуче місце у виникненні та розвитку якого займають мікроорганізми. Розвиток хвороби відбувається послідовно і має латентний і виражений періоди. Латентний період є невизачений у часі і характеризується реакцією молочної залози на дію механічних, термічних, хімічних ті ін. факторів, що спричиняють пониження резистентності молочної залози та створенню оптимальних умов для розмноження мікробів, які спричиняють дальший розвиток запального процесу у вираженій або субклінічній формі.

2. Поширення субклінічного маститу щорічно охоплює понад 29% корів молочних стад, наносить відчутні економічні збитки власникам господарств через втрати 10-20% молока і вибуття 10-18% корів, а також створює невидиму небезпеку для здоров`я людей через попадання молока від хворих корів у збірне.

3. Лабораторні методи діагностики субклінічного маститу у корів можна розділити на три послідовні групи: - прогностичні, або попередні, що грунтуються на визначенні клінічних ознак органолептичних змін і рН молока;

констатуючі, які підтверджують цитологічні зміни молока і характер розвитку запального процесу;

заключні, або бактеріологія молока, визначає головну причину хвороби і методологію лікувально – профілактичних заходів.

Проведення лабораторного дослідження молока у такій послідовності дає об’єктивне підтвердження діагнозу на субклінічний мастит і призначення відповідного лікування.

4. Достовірної різниці показників реакції молока із індикаторними реактивами поверхнево – активних речовин (бромтимол синій, димастин і мастидин), які запропоновані для діагностики субклінічного маститу корів, нами не встановлено. Проте зміни кольору молока у лужну сторону не можуть бути підставою для кінцевого діагнозу.

5. Встановлені нами цитологічні зміни молока, кількісного і видового складу лейкоцитів, підтверджують розвиток запального процесу у тканинах молочної залози. Рисунок лейкограми молока відображає динаміку розвитку запалення і може засвідчити прогноз висліду хвороби.

6. Наші дослідження доводять, що ведуче місце в етіології маститу, незалежно від форми перебігу запального процесу належить інфекції. Виділену мікрофлору із секрету хворих корів можна розділити на такі групи:

контагіозну (Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae);

умовно – патогенну (Streptococcus uberus, Streptococcus dysagalactiae, Escherichia coli);

сапрофіти, що об'єднують понад 20 видів стафілококів, крім Staphylococcus aureus.

7. Наслідки бактеріологічного дослідження секрету вим'я корів при маститі з визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків є основою для призначення лікування, що забезпечує позитивний його вислід.

8. Комплексне лікування хворих на субклінічний мастит корів з використанням методів патогенетичної та етіотропної терапії у наших дослідженнях забезпечило виздоровлення 81,4% тварин при економічній ефективності 5,6 грн на 1 грн затрат.

9. Проведення медикаментозної профілактики запалення молочної залози корів шляхом внутрішньоцистернального вливання 8-10 мл емульсії або суспензії визначених антибіотиків сприяє зменшенню в 2,5 рази частоти розвитку маститу після отелення і забезпечує економічну ефективність профілактичної процедури 4,5 грн на 1 грн затрат.

Публікації автора:

1. Хомин С.П., Дмитрів О.Я. Роль мікробів в етіології маститу у корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів. - 1999.-Т.1 (№4).- С.146-151.

Здобувач провів аналіз літературних даних по бактеріологічних дослідженнях молока; узагальнив дані та підготував роботу до друку.

2. Дмитрів О.Я. Видовий склад мікробів секрету вим'я корів при субклінічному маститі //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць. - Біла Церква. - 2000.- Вип.14.- С.186-189.

Дисертант брав участь у підготовці матеріалу для досліджень; провів узагальнення одержаних даних та підготував роботу до друку.

3. Дмитрів О.Я., Хомин С.П. Порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів //Науковий вісник Національного аграрного університету. - Київ. - 2000.-Вип. 22.- С.243-245.

Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив лабораторну діагностику субклінічного маститу; за результатами досліджень підготував статтю до друку.

4. Хомин С.П., Звєрєва Г.В., Дмитрів О.Я., Андросюк М.Г. Використання люмінесцентної мікроскопії молока для діагностики субклінічного маститу у корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів. - 2000.-Т.2 (№2).- С.214-217.

Дисертант брав участь у підготовці матеріалу для проведення люмінесцентної мікроскопії, досліджував мазки молока; провів підготовку роботи до друку.

5. Хомин С.П., Дмитрів О.Я., Михайлецька О.З. Акушерська та гінекологічна диспансеризація у системі заходів профілактики неплідності корів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів. - 2001.-Т.3 (№2). - С.182-187.

Здобувач брав участь у формуванні груп, проводив клінічне дослідження корів та діагностику субклінічного маститу; брав участь у підготовці статті до друку.

6. Дмитрів О.Я. Ефективність лікування корів при субклінічному маститі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Львів. - 2002.-Т.4 (№2).- С.46-48.

Дисертант брав участь у формуванні груп, проводив дослідження і лікування; узагальнено результати і оформлено статтю.