У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку для підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестування. У вирішенні наукової задачі дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції по застосуванню фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Головними науковими і практичними результатами є розробка пропозицій з стимулювання інвестиційної діяльності шляхом залучення капіталу банків до реалізації фінансових методів стимулювання, що знайшло своє втілення у розробці відповідної схеми стимулювання інвестиційної діяльності на таких територіях. На основі проведеного дослідження сформульовані наступні висновки. 1. Показники Донецької області свідчать про те, що, незважаючи на високу інвестиційну привабливість реґіону з точки зору банківського капіталу, залучені кошти використовуються недостатньо, тобто банківська система області не використовує у повній мірі фінансові методи стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в аспекті довгострокового кредитування. Для забезпечення комплексного підходу при розробці запропонованої схеми стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в дисертації введено термін «інвестиційний капітал територій» як фінансові ресурси банківських установ довгострокового характеру, призначені для використання в інвестиційній діяльності суб’єктами господарювання, ґенеровані і локалізовані в просторових рамках окремих територій або адміністративно-територіальних утворень. 2. Сьогодні на територіях пріоритетного розвитку надзвичайно актуальними залишаються питання стимулювання саме інвестиційної діяльності за участю банківського капіталу в частині збільшення обсягів довгострокового кредитування суб’єктів господарювання в інвестиційну діяльність. Однією з причин пасивності банків області є відсутність прийнятних для них ґарантій при довгостроковому кредитуванні інвестиційної діяльності. Підвищений рівень ризиків може бути компенсовано достатнім за обсягом капіталом банків, а при його нестачі – наданням прийнятних реґіональних ґарантій. Відповіддю на нагальну потребу у стимулюванні інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Донецької області з огляду на її високий інвестиційний потенціал та високий рівень розвитку інфраструктури фінансового ринку є розробка схеми стимулювання інвестиційної діяльності на цих територіях за участю банківського капіталу. Відбиваючи підвищену ризикованість довгострокових кредитів в інвестиційну діяльність, запропонована схема містить у собі механізм ґарантування інтересів банківського капіталу при кредитуванні в інвестиційну діяльність. 3. Умови ґарантування інтересів банківського капіталу при стимулюванні інвестиційної діяльності підприємств на територіях пріоритетного розвитку ґрунтуються на системі реґіональних гарантій інвестиційної діяльності та колективному поручительстві. Система реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності складається із кредитної ґарантії і ґарантії інвестиційних зобов’язань інвестора, а колективне поручительство призначено для малого бізнесу. 4. У роботі запропонована методика оцінки інвестиційної привабливості територій пріоритетного розвитку, яка може застосовуватися в рамках схеми стимулювання інвестиційної діяльності на відповідних територіях. У ній враховані інтереси банка, який фінансує інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, на основі формули трибічного балансу інтересів. Базуючись на практиці довгострокового кредитування в інвестиційну діяльність в Україні, запропоновано ввести до складу інтеґрального коефіцієнту інвестиційної привабливості дуальну пару коефіцієнтів: коефіцієнт суми застави і коефіцієнт суми гарантій банкам, які фінансують інвестиційні проекти на цій території. Це дозволить уточнити позиціонування територій за рівнем інвестиційної привабливості. 5. Запропонована схема стимулювання інвестиційної діяльності відбиває три рівня управління в рамках спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, а саме: обласний рівень управління реґіональною економікою, рівень банку і рівень підприємства-реципієнта інвестицій. Умовами реалізації схеми є леґалізація понять «реґіональне замовлення» і «реґіональні ґарантії» у Господарському кодексі України. На обласному рівні управління та рівні підприємства-реципієнта запропоновано використовувати два види реґіональних ґарантій інвестиційної діяльності – кредитну ґарантію і ґарантію інвестиційних зобов’язань інвестора. Система реґіональних ґарантій спрямована на забезпечення інтересів банків при кредитуванні інвестиційних проектів перш за все великих та середніх підприємств з великим експортним потенціалом. Спеціальними заходами для активізації довгострокового кредитування суб’єктів спеціального режиму на територіях пріоритетного розвитку можуть виступити: злиття банків з реґіональним і/або місцевим статусом; створення консорціумів таких банків для мобілізації інвестиційного капіталу територій; стимулювання участі банківського капіталу у підтримці пріоритетних галузей шляхом ґарантування компенсацій за рахунок цільових бюджетних коштів за умов фінансування нерентабельних підприємств стратеґічно важливих галузей. 6. Для реалізації фінансових методів стимулювання інвестиційної діяльності в роботі отримали подальший розвиток умови функціонування реґіональних банків шляхом доповнення їх умовами стимулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, які були покладені в основу схеми стимулювання інвестиційної діяльності на цих територіях: 1) дотримання трибічного балансу інтересів території (держави), інвестора й банка, що виражається відповідною формулою балансу інтересів; 2) забезпечення реґіональних гарантій інвестиційної діяльності; 3) дотримання достатності банківського капіталу в його діалектичній єдності. 7. Для стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів малого бізнесу на територіях пріоритетного розвитку запропоновано ввести колективне поручительство як форму забезпечення за кредитами в інвестиційну діяльність для групи малих підприємців, яке доповнює систему реґіональних ґарантій до цілісного механізму ґарантування інтересів банківського капіталу у стимулюванні інвестиційної діяльності. Воно містить у собі умови ґарантування інтересів банківського капіталу (малий підприємець, який бажає узяти кредит для інвестиційної діяльності, повинен мати позитивну кредитну історію, а при її відсутності – позитивний результат від операцій господарської діяльності, що повинно бути підтверджено відповідною звітністю; він повинен мати реальну можливість інвестувати в проект деяку суму власного капіталу; фонд взаємодопомоги групи та ін.) та відбиває положення Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні у частині співпраці між банком і реґіональними фондами підтримки підприємництва. 8. Отримані залежності, закономірності, запропоновані методи й схеми, сформульовані визначення, принципи та вимоги щодо методичних положень по стимулюванню інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку визначають теоретичну наукову новизну виконаного дослідження. Одержані результати, виявлені недоліки, розроблені заходи щодо використання окремих стимуляторів розвитку інвестиційної діяльності із залученням банківського капіталу становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження. | 