Анотація до роботи:

Звягін А.Ф. Створення вихідного селекційного матеріалу озимої м’якої пшениці адаптованого до північно-східного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2007.

В умовах північно-східної частини Лісостепу України при створенні вихідного матеріалу і нових сортів використані сортозразки різного генетичного та еколого-географічного походження, адаптивних до різних екологічних зон (Степ та Лісостеп України, Сибір та Північний Кавказ Росії). Визначено селекційну цінність сортів озимої пшениці різних періодів створення, продуктивного й адаптивного потенціалів по двох попередниках (ячмінь, чорний пар), встановлено їх екологічну пластичність та стабільність.

Методом електрофорезу запасних білків озимої пшениці визначено цінність селекційного матеріалу і вихідних сортів за якістю зерна та морозостійкістю і виявлено ефективність доборів морозостійких форм за продуктивністю та якісними властивостями.

Виділено сорти та лінії, які є одночасно носіями цінних алелей, що маркують високу якість зерна, морозостійкість та продуктивність. Визначені типи успадкування гібридами озимої пшениці кількісних ознак продуктивності, зимо-морозостійкості, стійкості проти хвороб, якості зерна. Встановлено характер мінливості та успадковуваності ознак продуктивності у гібридів від схрещування сортів різного типу. За результатами досліджень створено три сорти озимої пшениці. Сорт Досконала переданий на державне сортовипробування, сорти Лютесценс 891–04 та Лютесценс 1304–05 проходять конкурсне сортовипробування.

У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання по створенню комплексно-цінного адаптивного до біотичних та абіотичних чинників середовища вихідного селекційного матеріалу озимої м‘якої пшениці. Визначено особливості успадкування, успадковуваність, мінливість, кореляції ознак, на основі чого створено новий вихідний матеріал і нові сорти озимої пшениці з комплексом господарсько цінних ознак, який має практичне значення для селекції сортів озимої м'якої пшениці, стійких до несприятливих умов вирощування.

1. Вперше в умовах північно-східної частини Лісостепу України показано, що вихідний матеріал, створений на основі сортозразків різного генетичного, еколого-географічного походження і різних періодів селекції поєднує високу продуктивність з добрими адаптивними властивостями і дозволяє прискорити створення комплексно цінних сортів озимої пшениці для конкретного регіону.

2. Встановлено стабільність, екологічну пластичність, стійкість до біотичних і абіотичних чинників середовища сортів озимої пшениці різного походження та адаптивного потенціалу, визначено їх селекційну цінність для адаптивної селекції. Виявлено сорти з найбільшою практичною цінністю для селекції на адаптивність незалежно від попередника (Харус, Харківська 96, Харківська 105, Миронівська 808, Одеська 267, Донецька 48, Сонячна). Виділено донори зимостійкості (Ферругінеум 1239, Юр’євка), джерела високої продуктивності та стійкості до вилягання (Харус, Лузанівка Одеська, Українка Одеська), бурої іржі ( Ехо, Сонячна), снігової плісняви (Юр’євка, Харківська 96, Харківська 105, Ехо, Сонячна).

3. Методом електрофорезу запасних білків озимої пшениці визначено
цінність селекційного матеріалу за морозостійкістю та якістю зерна і виявлено
ефективність доборів морозостійких форм за продуктивністю та якісними
показниками. Виділено сорти та лінії, які є одночасно носіями цінних алелів, що
маркують високу морозостійкість, продуктивність та якість зерна: сорти
Волжская 23, Одеська 267, Харус, Українка Одеська, а також лінії 5/1
(Миронівська 808 / Одеська 267), 6/3 (Одеська 267 / Миронівська 808), 9/10
(Волжская 23 / Лузанівка Одеська), 10/6 (Лузанівка Одеська / Волжская 23), 12/9
(Українка Одеська / Харківська 105), 11/ 15 (Харківська 105 / Українка Одеська), 13/7 (Харус / Миронівська 808).

4. Встановлено різноманітні типи успадкування кількісних ознак.
Найчастіше прояв позитивного наддомінування спостерігається за ознаками
довжина колоса, кількість зерен в колосі, маса зерна колоса, кількість
продуктивних стебел, кількість зерен з рослини, маса зерен з рослини. Найбільш
висока частота і ступінь трансгресій за даними ознаками спостерігається у гібридів: Харус / Юр’євка, Ферругінеум 1239 / Українка Одеська, Донецька 48 /
Харківська 96, Харківська 96 / Донецька 48, Волжская 23 / Лузанівка Одеська,
Лузанівка Одеська / Волжская 23, Українка Одеська / Харківська 105,Сонячна /
Ехо, що вказує на можливість ефективних доборів високопродуктивних форм,
стійких до несприятливих умов вирощування.

5. Генотипові параметри мінливості кількісних ознак залежать від
генотипових особливостей батьківських форм, покоління гібридів і умов року
вирощування. В сприятливих умовах року генотипова мінливість зменшується.
Найбільш низькою паратиповою мінливістю в умовах північно-східної частини Лісостепу України відрізняються такі ознаки: довжина колоса, кількість колосків у колосі, маса 1000 зерен, а також довжина верхнього міжвузля.

6. Для селекції на зимостійкість виділено перспективні гібридні
комбінації з участю в схрещуваннях високозимостійких, добре адаптованих до
несприятливих умов сортів Ферругінеум 1239, Юр’євка, Миронівська 808,
Харківська 96, Харківська 105 з контрастними за зимостійкістю
високоврожайними формами.

7. Виявлено значний формоутворюючий процес в F₂-F₅ поколіннях реципрокних гібридів, одержаних від схрещування високозимостійких сортів зі значним адаптивним потенціалом стійкості проти несприятливих чинників середовища Ферругінеум 1239, Юр’євка, Миронівська 808, Харківська 105 з високоврожайними сортами Українка Одеська, Одеська 267, Лузанівка Одеська, а також з сортом Харус , який поєднує в своєму генотипі високу урожайність і високу стійкість проти несприятливих умов вирощування.

8. Найбільший вплив на формування продуктивності рослин озимої пшениці мають маса і кількість зерен в колосі (г = 0,63; г = 0,58), продуктивна кущистість ( г = 0,80), маса 1000 зерен (г = 0,41).

9. Встановлено позитивну кореляцію середньої величини між масою зерна з колоса і масою 1000 зерен (г = 0,51), масою зерна з колоса і масою зерна з рослини (г = 0,63), кількістю зерен в колосі і масою зерна з рослини (г = 0,58), кількістю колосків в колосі і кількістю зерен в колосі (г = 0,65) а також сильний між кількістю зерен і масою зерна з колоса (г = 0,82), продуктивною кущистістю і кількістю зерен з рослини ( г = 0,91), продуктивною кущистістю і масою зерна з рослини (г = 0,80), масою зерен з рослини і кількістю зерен з рослини (г = 0,95), що вказує на ефективний добір за цими ознаками.

10. Встановлено позитивну залежність між довжиною верхнього міжвузля і складовими елементами ознак продуктивності у невисокорослих форм. Це дає змогу використання такого зв'язку в селекційному процесі при доборі короткостеблових високопродуктивних біотипів в гетерогенних за висотою рослин гібридних популяціях, коли прямий добір за ознаками продуктивності мало ефективний внаслідок слабкої конкурентоздатності низькорослих форм.

11. Встановлено, що коефіцієнт успадковуваності кількості зерен у колосі варіює в залежності від генотипу та чинників зовнішнього середовища від низького H² = 10,8 % до високого Н²= 97,6 %, маси зерна з колоса від Н²= 10,4 % до H² = 75,8 %, маси 1000 зерен від Н² = 15,6 до Н² = 71,4 %, кількості продуктивних стебел в рослині від H² = 7,8 % до H² = 72,4 %, кількості зерен з рослини від Н² = 6,2 % до H² = 92,4 %, маси зерна з рослини від H² = 1,9 % до Н² = 92,3 %, що вказує на можливість ефективного добору за цими ознаками.

12. За результатами досліджень створено три сорти озимої пшениці. Сорт Досконала переданий на Державне сортовипробування, сорти Лютесценс 891-04 та Лютесценс 1304-05 проходять конкурсне сортовипробування.

Публікації автора:

1. Звягін А.Ф., Єльніков М.І., Грідін М.М. Селекційна цінність сортів і форм озимої пшениці різного ступеня інтенсивності // Селекція і насінництво. -Харків. - 2002. - Випуск 86. – С. 39-50 (авторство складає 40 %, включає виконання досліджень, аналіз і узагальнення наукових результатів).

2. Звягін А. Ф. Оцінка екологічної пластичності сортів озимої пшениці за потенціалом продуктивності // Селекція і насінництво. - Харків. - 2005.- Вип. 91. – С. 28-33.

3. Звягін А.Ф., Діденко С.Ю., Усова 3.В. Оцінка селекційного матеріалу озимої пшениці за морозостійкістю та якістю зерна методом електрофорезу запасних білків // Селекція і насінництво. - Харків. - 2006. - Вип. 93 - С. 138-151 (авторство складає 60 %, включає планування та виконання досліджень, аналіз і узагальнення одержаних результатів).

4. Звягін А.Ф., Єльніков М.І., Грідін М.М. Методи і результати селекції озимої пшениці за 1910-1999 роки // Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва: Матеріали міжнародної конференції присвяченої 90-річчю від заснування IP ім. В.Я. Юр’єва. - Харків, 2001. - С. 11-19 (авторство складає 30 %, включає виконання досліджень, аналіз і узагальнення наукових результатів).

5. Звягін А.Ф., Єльніков М.І., Грідін М.М. Удосконалення та результати
практичного використання методів по адаптивній селекції // Сучасні технології
селекційного процесу сільськогосподарських культур: Тези доповідей
Міжнародного наукового симпозіуму (7-9 липня 2004 p.):- Харків, ІР
ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2004. - С. 83-84 (авторство складає 40 %, включає
виконання досліджень, аналіз і узагальнення наукових результатів).

6. Звягин А.Ф. Современные проблемы генетики, биотехнологии и
селекции растений // Сборник тезисов международной конференции молодых
ученых (2-7 июля 2001г.): - Харьков, Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева
УААН, 2001 г.- С. 177-178.