Анотація до роботи:

Барсуков І.П. Створення вихідного матеріалу для селекції ранньостиглих гібридів кукурудзи зернового напрямку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, Харків, 2005.

Наведено теоретичне обгрунтування і практичне рішення задач з підвищення ефективності створення вихідного матеріалу для селекції ранньостиглих гібридів зернової кукурудзи. Розроблені високорезультативні методи селекції та шляхи створення ультрараннього і ранньостиглого вихідного матеріалу з різних за вегетаційним періодом та походженням зразків.

Встановлено, що в селекційних програмах при створенні ранньостиглих самозапилених ліній доцільно використовувати ультраранні гібриди із закритим родоводом.

Виявлено, що найбільш продуктивні лінії одержують від інцухту експериментальних гібридів, створених з використанням ультраранніх і ранньостиглих форм. Доведено, що при схрещуванні ультраранніх форм з середньоранніми та середньостиглими зразками імовірність отримання ультраранніх ліній досить низька.

Створено 116 константних самозапилених ліній кукурудзи, шість з яких включено до колекції Центру генетичних ресурсів рослин України (УХ 525, УХ 529, УХ 532, УХ 533, УХ 534, УХ 536). Ці лінії характеризуються комплексом господарськи-цінних ознак і являють практичний інтерес для селекції ранньостиглих гібридів кукурудзи.

За участю нових ліній створені ранньостиглі гібриди, які перевищують за урожайністю зерна стандарт Харківський 199 МВ на 0,3 - 0,7 т/га і мають нижчу його збиральну вологість.

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове рішення наукового завдання з підвищення ефективності створення вихідного матеріалу для селекції ранньостиглих гібридів зернової кукурудзи на основі встановлення високорезультативних методів селекції та розробки шляхів створення ультрараннього і ранньостиглого вихідного матеріалу з різних за вегетаційним періодом та походженням зразків, в результаті чого створено селекційно-цінні лінії і господарсько-придатні гібриди. Вирішення цих питань має суттєве значення для селекції кукурудзи зернового використання.

Встановлено, що:

1. Використання в селекційних програмах гібрида Раg 391134 дозволяє створити велике різноманіття ліній, які різняться між собою як за морфологічними ознаками, так і за елементами продуктивності та мають таку важливу ознаку як ультраранньостиглість. Визначено кращі ультраранні лінії: УХ 535, УХ 544, УХ 545.

2. Створення ліній методом інцухту безпосередньо з ультраранніх сортів не є результативним, оскільки вони піддаються сильній інбредній депресії за рядом ознак, особливо за продуктивністю рослин. Рівень депресії у сорту Канадська місцева у І₃ склав 63,1% при 14,2 г зерна з рослини.

3. Ультраранні сорти необхідно використовувати для отримання експериментальних гібридних комбінацій, на базі яких шляхом інцухту створюються ультраранні та ранньостиглі лінії. Підтвердженням цього положення є створення ліній УХ 531, УХ 536, УХ 548, УХ 553, УХ 560.

4. З вивчених методів найбільш ефективним був саме метод інцухту спеціально створених експериментальних гібридів. Створено 116 ліній, з яких: 18 – ультраранні, 48 – ранньостиглі, 50 – середньоранні.

5. Найбільшу кількість ультраранніх ліній створено шляхом інцухту гібридів, одержаних від схрещування двох ультраранніх форм кукурудзи. Але ці лінії мають низьку масу качана і більша частина з них за даною ознакою підлягає бракуванню.

6. Найбільш продуктивні ультраранні лінії (УХ 525, УХ 531, УХ 550) виділені при інцухті експериментальних гібридів, одержаних від схрещування ультраранніх та ранньостиглих форм. У генотипі цих самозапилених ліній поєднана ультраранньостиглість і велика маса качана. За цією схемою одержано продуктивні ранньостиглі лінії УХ 540 та УХ 547.

7. Вихід цінних ультраранніх ліній на основі матеріалу, створеного від схрещування ультраранніх форм з середньоранніми та середньостиглими зразками, є досить низьким. Основна маса одержаних ліній за тривалістю вегетаційного періоду відноситься до більш пізніх груп дозрівання. Результатом роботи за даною схемою стало створення ранньостиглих ліній УХ 529 і УХ 542, а також середньоранніх - УХ 532 та УХ 534.

8. Беккросні схрещування в поєднанні з інцухтом дозволяють створювати цінні ультраранні та ранньостиглі лінії з комплексом цінних селекційно-господарських ознак та властивостей. З використанням цього методу одержано лінії УХ 531.1, УХ 532.2, УХ 533.2. Беккросування рекурентною ультраранньою формою необхідно проводити не більше 1 - 2 разів для скорочення тривалості вегетаційного періоду у створюваних ліній та збереження корисних ознак пізніх зразків.

9. Застосування методу кластерного аналізу дозволяє з високою точністю встановити генетичну близькість ліній на базі взаємозв’язків між основними селекційними ознаками, що дає можливість модифікувати існуючі гібриди шляхом заміни їх батьківських ліній на споріднені – більш продуктивні, а головне – цілеспрямовано добирати батьківські пари для створення сучасних високопродуктивних гібридів.

10. З використанням ультраранніх форм створено самозапилені лінії ультраранньої та ранньостиглої кукурудзи, які мають ряд господарсько-корисних ознак та властивостей: УХ 529, УХ 532, УХ 535, УХ 536, УХ 543, що характеризуються високою продуктивністю; УХ 532, УХ 536, УХ 543 – багатокачанністю; УХ 529, УХ 531, УХ 548 – довгим качаном; УХ 532, УХ 535, УХ 536 – багаторядністю; УХ 532, УХ 536, УХ 543 – високою масою качана; УХ 533, УХ 539, УХ 541, УХ 549 – комплексною стійкістю до стеблових гнилей, летючої та пухирчастої сажок; УХ 525, УХ 530, УХ 531, УХ 532 - високим значенням ефектів ЗКЗ та СКЗ.

11. За участю нових ліній УХ 536, УХ 541, УХ 542, УХ 543, УХ 545, УХ 548, УХ 550 створено високопродуктивні ранньостиглі гібриди зернового використання, які перевищують за урожайністю стандарт Харківський 199 МВ на 0,3 - 0,7 т/га і мають таку ж або нижчу збиральну вологість зерна.

Публікації автора:

1. Гурьев Б.П., Гурьева И.А., Козубенко Л.В., Барсуков И.П. Селекция ультрараннеспелых гибридов // Кукуруза и сорго. – 1989. - № 6. – С. 39 - 41. (30% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

2. Чернобай Л.М., Козубенко Л.В., Камишан Т.П., Чупіков М.М., Барсуков І.П., Поздняков В.В. Видовий склад фузаріозної гнилі стебла кукурудзи в умовах Харківської області // Селекція і насінництво. – Харків, 1996. – Вип. 77. – С. 13 - 16. (15% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

3. Козубенко Л.В., Чупиков Н.М., Камышан Т.П., Барсуков И.П., Чернобай Л.Н. Методы селекции скороспелых линий кукурузы // Бюллетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 1997. - №3(5). – С. 10 - 12. (50% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

4. Барсуков І.П. Створення ультрараннього лінійного матеріалу для селекції ранньостиглих гібридів кукурудзи // Селекція і насінництво. – Харків, – 2004. – Вип. 88. – С. 71 - 77.

5. Барсуков И.П., Камышан Т.П. Создание и использование суперраннеспелых самоопыленных линий кукурузы // Всесоюзн. н.-технич. конф. молодых ученых «Современные проблемы генетики и селекции с/х растений». – Одесса, 1991. – С. 62. (90% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

6. Козубенко Л.В., Чернобай Л.Н., Барсуков И.П. Новый исходный материал для селекции скороспелых гибридов кукурузы с комплексной устойчивостью к болезням и вредителям // Материалы конф. «Молекулярно-генетические маркеры и селекция растений». – К., 1994. – С. 164 - 165. (30% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

7. Барсуков И.П., Мовчан Д.С., Камышан Т.П., Чернобай Л.Н., Сикалова Е.В. Селекция линий и гибридов раннеспелой кукурузы (ФАО 100 - 150) // Перша Всеукраїнська (міжнародна) конф. по проблемі «Корми і кормовий білок». – Вінниця, 1994. – С. 114. (60% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

8. Барсуков І.П., Камишан Т.П., Мовчан Д.С., Козубенко Л.В. Використання беккросних схрещувань в поєднанні з інцухтом для створення ранньостиглих ліній кукурудзи // Міжнар. науково-практичн. конф. молодих вчених і спеціалістів «Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України». – Чабани, 1995. – С. 19. (80% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

9. Барсуков І.П., Козубенко Л.В., Камишан Т.П., Мовчан Д.С. Створення нових ліній ранньостиглої кукурудзи // Матеріали міжнар. науково-практичної конф. молодих вчених та спеціалістів «Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК». – Чабани, 1996. – С. 151. (60% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).

10. Козубенко Л.В., Чупиков Н.М., Камышан Т.П., Мовчан Д.С., Барсуков И.П. Создание нового исходного материала кукурузы – важнейшая задача селекции // Матеріали міжнар. науково-практичної конф. молодих вчених та спеціалістів «Селекція, насінництво і технологія вирощування польових культур». – Чернівці, 1996. – С. 57 - 58. (40% авторства: проведення досліджень і узагальнення результатів).