Анотація до роботи:

Кулініч О.О. Створення та добір селекційного матеріалу сочевиці, адаптованого до умов північної підзони Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2007.

Робота присвячена теоретичному обґрунтуванню і практичному впровадженню принципів створення високопродуктивного селекційного матеріалу сочевиці, адаптованого до умов північної підзони Степу України.

В дисертації викладено результати експериментальних досліджень, на основі яких доведено, що дрібнонасінні форми несуть значний потенціал генетичного поліпшення та покращення існуючих сортів сочевиці, зокрема, підвищення їх продуктивності і пластичності.

Проведене комплексне вивчення закономірностей прояву та мінливості господарськи цінних ознак, встановлено їх взаємозв’язки. Визначено успадковуваність цих ознак у між-підвидових схрещуваннях.

В результаті генетичної рекомбінації створено новий селекційний матеріал сочевиці, який поєднує ознаки адаптивності з високим урожайним потенціалом. Сорт Лінза переданий і знаходиться в державному сортовипробуванні, на 2007 р. зареєстрований для вирощування в Степу України.

В дисертації на основі досліджень, виконаних протягом 2003-2006 рр., наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з розробки раціональних підходів у створенні вихідного матеріалу для селекції високопродуктивних сортів сочевиці, адаптованих до умов північної підзони Степу України. Встановлено особливості вихідного матеріалу сочевиці підвидів Macrosperma і Microsperma за рівнем урожайності, якістю продукції, стійкістю до хвороб і шкідників, адаптованістю до умов регіону, успадковуваністю і взаємозв’язком ознак продуктивності в природних і гібридних популяціях. Виділено цінні лінії та створено сорт сочевиці Лінза, що має суттєве значення для селекції цієї культури та сільськогосподарського виробництва.

За результатами одержаних експериментальних даних можна сформулювати наступні наукові узагальнення і висновки:

1. В умовах північної підзони Степу подовження вегетаційного періоду у сочевиці може відбуватися як за рахунок збільшення періоду сходи – цвітіння, так і періоду цвітіння – дозрівання (r = 0,40±0,08 і r = 0,29±0,09). Але період цвітіння – дозрівання має позитивний кореляційний зв’язок з урожайністю r = 0,31±0,09. Тому більш перспективними будуть сорти, фаза цвітіння у яких настає і закінчується раніше, за рахунок чого буде збільшуватися період цвітіння – дозрівання. Виділені нами зразки: Laird, Станка 2, Туіджа, Стела, Flip 85-354 – певною мірою відповідають цим вимогам.

2. Найбільш розповсюдженими хворобами сочевиці в умовах північної частини Степу є фузаріозне в’янення і аскохітоз. Повністю стійких до цих хвороб зразків нами не виявлено, але виділено ряд сортозразків, толерантних до ураження цими хворобами: Flip 85-354 (Сирія), Луганчанка (Україна), К. 165 (США), ТХ-82-20-1-31-40 (Болгарія), Нарядна (Україна).

3. Показано, що серед сортозразків підвиду Microsperma, як і серед сортозразків підвиду Macrosperma, існує висока вірогідність виділення високорослих форм, висота рослин зокрема може сягати 60 см і більше. Але при цьому спостерігається досить істотне їх вилягання. Кращими за висотою рослин (більше 50 см) та стійкістю до вилягання були сортозразки: серед дрібнонасінних – К. 1212, Воден 5, а серед крупнонасінних – Дніпровська 3, Луганчанка, Нарядна, Flip 84-164.

4. Встановлено, що сортозразки підвиду Microsperma є більш продуктивними і пластичними коефіцієнт загальної адаптивної здатності (ЗАЗ) їх в середньому значно вищий ніж у підвиду Macrosperma, проте вони більш схильні до вилягання та поступаються якісними характеристиками, зокрема розміром насіння.

5. Найбільш перспективними для подальшої селекції на урожайність і стабільність слід вважати такі сортозразки: серед дрібнонасінних – Laird (урожайність – 172,2 г/м²; ЗАЗ = 91), Туіджа (169; 88), Станка 2 (161; 79), Стела (144; 62), а серед крупнонасінних – Flip 85-354 (141; 60), 82-538326 (134; 52), ILL-6251 (124; 43).

6. Визначено, що до найбільш цінних за якісними показниками можна віднести такі сортозразки: за вмістом білка (більше 22 %) – CF-283, Flip 86-394, М-11063, Flip 85-354, К. 2097, Станка 2, Trebisovska; розміром насіння (більше 6,5 мм в діаметрі) – Flip 85-354, ILL-6251, Дніпровська 3, Луганчанка; швидкістю розварювання менше 50 хв. – Білонасінна, Туіджа, CF-283, CDC Matador, Ред Чійф, Trebisovska; забарвленням насіннєвої оболонки – К. 165.

7. На основі аналізу кореляційного зв’язку між господарськи цінними ознаками та елементами продуктивності було виявлено особливості взаємодії, характерні для підвидів сочевиці Macrosperma і Microsperma. Найбільш тісно в обох підвидів корелювала з продуктивністю ознака „маса бобів з рослини” (r = 0,98). Високий зв’язок з продуктивністю мали також ознаки: „кількість насіння з рослини” (r = 0,86), „кількість бобів з рослини” (r = 0,85) і „маса рослини з насінням” (r = 0,81). Всі вони мають схожий характер взаємодії з продуктивністю, тому для виділення кращих рослин достатньо визначити принаймні одну з цих ознак, залежно від матеріальних можливостей та інших факторів.

8. В результаті дослідження мінливості та ступеня варіювання господарськи цінних ознак встановлено, що найбільшу мінливість мають ознаки – маса насіння з рослини, маса бобів з рослини, кількість насіння і бобів з рослини, коефіцієнт варіації у них становив близько 40 %. А найменшу мінливість мали – кількість плідних вузлів та маса 1000 насінин, коефіцієнт варіації – 10 %. Серед сортозразків, які характеризувалися неоднорідністю і гетерогенністю, були виділені високопродуктивні лінії для подальшої їх оцінки і використання.

9. Детальне дослідження гібридного матеріалу F₂ за допомогою діалельного аналізу показало, що специфічна комбінаційна здатність варіювала за роками значно сильніше ніж загальна, відносно всіх ознак. Найбільш цінними для подальшої селекції можна вважати батьківські форми: Красноградська 49 та Стела (ЗКЗ за продуктивністю 0,312 і 0,539), а також гібридні комбінації з високим коефіцієнтом СКЗ по продуктивності: Красноградська 49 Стела (2,611), Красноградська 49 Дью Прентан Фонсе (1,791).

10. Доведено, що найбільш високою успадковуваністю характеризуються ознаки: тривалість вегетаційного періоду (Н² = 83,7 %), кількість насіння з рослини (82,5 %), маса 1000 насінин (93,2 %), проміжною – кількість бобів з рослини (52,6 %), низькою – маса рослини (35,8 %), довжина стебла (35,0 %), кількість бокових гілок (29,2 %), плідних вузлів (20,4 %), маса бобів (31,5 %) та насіння (24,2 %) з рослини.

11. За продуктивністю та іншими господарськи цінними показниками виділено ряд кращих ліній, яким присвоєно селекційні номери: № 195 (70 г/10 рослин) із гібридної популяції Стела Дью Прентан Фонсе, № 220 (68 г/10 рослин) із К. 1212, № 221 (67 г/10 рослин) із Станка 2, № 97 (57 г/10 рослин) – із природного гібрида Красноградської 49.

12. Вивчення створеного селекційного матеріалу показало, що номер 160 – лінія, створена в результаті індивідуального добору із гібридної популяції від схрещування сортів Красноградська 49 Білонасінна; номери 436 і 437– лінії із природних гібридів Красноградської 49 є найбільш пластичними і адаптованими до умов регіону. За врожайністю в усі роки вони перевищували стандарт Красноградська 250 більше, ніж на 0,5 т/га, а за іншими показниками (висота рослин, вміст білка та тривалість вегетаційного періоду) не поступалися йому. Селекційний номер 160 під назвою сорт Лінза переданий і знаходиться в державному сортовипробуванні. На 2007 р. зареєстрований для вирощування в Степу України.