1. При вирощуванні телят на підсосі за дослідний період було згодовано на одну корову кормів: при утриманні у приміщенні на незмінній, глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику - 2173 корм, од., при утриманні з вересня по травень у приміщенні на незмінній глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а з травня по вересень на природних пасовищах - 2128 корм. од. і при цілорічному утриманні на пасовищах – 2155 корм. од. Питома вага концентратів при цьому становить відповідно 29,1%, 24,7 і 14,9%. 2. Утримання корів з телятами на природних пасовищах істотно не впливає на відтворну їх здатність. У корів при пасовищно-стійловій системі утримання тривалість періоду від отелення до першої тічки виявилась коротшою на 4,7%, а від першої тічки до плодотворного запліднення – на 5,2%, ніж у корів контрольної групи. У корів при цілорічній пасовищній системі утримання даний показник склав 7,08 і 26,3% (Р<0,01). 3. Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці у II дослідній групі на 13,8 кг (6,7%, Р<0,001), III дослідній групі – на 19,9 кг (9,7%,), у 12-місячному віці II групі – на 13 кг (4,5%,), III –37,6 кг (13%,) і при знятті з відгодівлі у 18 місяців II групі – на 39,3 кг (8,7%, Р<0,001), III – на 90,3 кг (20,1%, Р<0,001) відповідно. 4. Встановлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися краще, ніж бугайці, що утримувалися на підсосі на вигульно-кормовому майданчику. Вони мали дещо більші проміри обхвату грудей за лопатками, ширину і глибину грудей, напівобхват заду, висоту в холці і крижах, мали більш високі індекси масивності, широкогрудості і м'ясності. 5. Гематологічні дослідження в різні вікові періоди показують високий рівень реактивності організму всіх піддослідних бугайців. У тварин від одного до вісімнадцяти місяців в основному виражена вікова закономірність за морфологічними і біохімічними показниками крові. Однак у бугайців, які до відлучення утримувалися на природних пасовищах, відмічено більш високий рівень - і -глобулінів, у них дещо вищі бактерицидна, лізоцимна і фагоцитарна активності. 6. Встановлено, що значної різниці в показниках гістоструктури шкіри і морфологічного складу волосся між групами немає, однак відмічено зміну морфологічного складу волосся в залежності від пори року: влітку зменшився вміст пуху на 30,44-35,54%, а ості збільшилося на 20,58-27,88%. Кількість перехідного волосся у всі пори року залишилось майже без змін. 7. При однакових умовах годівлі та утримання на відгодівлі бички дослідних груп, які на підсосі знаходилися на пасовищах, мали більш високу масу парної туші на 10,2-22,3% і забійний вихід - на 0,8-1,0%, ніж ровесники контрольної групи. За відносною масою внутрішніх органів між контрольною і дослідними групами вірогідної різниці не встановлено. 8. Туші бичків, які на підсосі знаходилися на пасовищі, мали кращу мускулистість. У 18-місячному віці від них одержано на 20,9-43,2 кг, або 11,7-24,2% м'якоті більше, ніж від бичків, які утримувалися на підсосі в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику. Дещо вище у бичків дослідних груп відношення м'якоті до кісток на 0,23-0,26 од. 9. М'ясо бугайців контрольної і дослідних груп практично не відрізнялося за фізико-хімічними показниками. Однак бугайці дослідних груп за комплексним коефіцієнтом якості яловичини на 0,04-0,12 од. перевершували своїх ровесників з контрольної групи. Амінокислотний склад м’яса у бичків всіх груп був майже однаковим. Проте вміст незамінних амінокислот дещо вищий у тварин, які утримувалися на пасовищі. 10. Шкіри всіх піддослідних бугайців не мали прижиттєвих вад, а за масою та якістю відповідали першому сорту і були віднесені до категорії «тяжких». Якість готових шкір була вище у бугайців, які утримувалися на підсосі на пасовищах, навантаження при розриві у них було на 5,8-13,2% вище, ніж у бугайців-аналогів контрольної групи. 11. Вирощування бугайців південної м'ясної породи до відлучення на випасах, а далі в приміщеннях, є економічно вигідним. Рентабельність складає 49,97-76,89%. Прибуток від реалізації однієї голови бичків, що до 8-місячного віку утримувалися на пасовищах, був на 340,55-627,11 грн. більший, ніж при реалізації бугайців, котрі до 8 місяців знаходилися з коровами на підсосі у приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормових майданчиках. 12. З метою подальшого збільшення виробництва яловичини і підвищення його ефективності доцільно проводити вирощування молодняка південної м'ясної породи до відлучення на природних пасовищах з відгодівлею до 18-місячного віку у приміщеннях до досягнення живої маси 500-550 кг. |
