Анотація до роботи:

Вільчинська Л.А. Створення нового вихідного матеріалу в селекції гречки методом гібридизації з використанням зразків колекції світового генофонду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Одеса, 2006.

Дослідженнями встановлено, що використання показників ступеня фенотипового домінування та коефіцієнтів успадковування при підборі пар для схрещування в селекції гречки не тільки скорочує саму тривалість селекційного процесу, а й підвищує результативність добору за урожайністю та технологічними якостями зерна. Доведено, що сорти Солянська, Мрія, Веселка і Казанка доцільно використовувати як джерела підвищення кількості зерен з рослини, кількості суцвіть, маси зерна з рослини, маси 1000 зерен, вирівняності та скоростиглості. В процесі досліджень виявлено, що в якості донора покращення окремих технологічних показників можна використовувати колекційний зразок № 4013 французької селекції, який є в колекції світового генофонду Fagopyrum Mill Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

Виділено й рекомендовано для селекції перспективні номери гібридного походження, які використовуються в селекційних програмах Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету. Селекційний номер 33/03 (сорт „Малинка”), який за даними конкурсного та виробничого випробувань переважає сорт-стандарт Вікторія і має покращенні технологічні показники якості зерна передано до Державного сортовипробування на 2006 рік.

Встановлено неоднакову варіабельність морфологічних ознак, елементів насіннєвої продуктивності гречки, її якісних показників. Виділено джерела господарсько корисних ознак із стабільним їх вираженням.

Шляхом гібридизації, зокрема з застосуванням насичуючих схрещувань, створено цінний селекційний матеріал для виведення сортів гречки з високими показниками продуктивності та якості насіння

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що полягають у створенні нового вихідного матеріалу в селекції гречки шляхом гібридизації, зокрема з застосуванням насичуючих схрещувань. Виділено джерела господарсько корисних ознак із стабільним їх вираженням.

1. Обґрунтовано та запропоновано використання показників ступеня фенотипового домінування й коефіцієнта успадковуваності при підборі пар для схрещування, що не тільки скорочує саму тривалість селекційного процесу гречки, а й підвищує результативність добору за урожайністю та технологічними якостями зерна.

2. При підборі пар для схрещування необхідно враховувати показники висоти рослин, кількості всіх вузлів, суцвіть, зерен, масу зерна з рослини, масу 1000 зерен, які безпосередньо пов’язані з продуктивністю, і вже починаючи із другого покоління, можна проводити добір за цими ознаками.

3. Встановлено, що коефіцієнт успадковуваності кількості вузлів усіх, усіх гілок, висоти рослин, кількості суцвіть і зерен, маси зерна з рослини знаходиться на рівні середнього (h² =3050%). Тому при доборах на підвищення продуктивності потрібно надавати перевагу цим структурним елементам.

4. Виявлено, що за ступенем варіабельності морфологічні показники у вихідних батьківських форм та гібридного матеріалу розміщуються в такому порядку (від вищого до нижчого): висота рослин, маса зерна з рослини, кількість зерен, кількість вузлів усіх, гілок усіх, гілок першого порядку, вузол першого гілкування, вузол першого суцвіття, маса 1000 зерен, кількість вузлів на стеблі.

5. Сорти Солянська та Казанка можна використовувати як джерела підвищення кількості суцвіть і зерен з рослини, маси зерна з рослини, маси 1000 зерен, вирівняності. Одержані за їх участю гібриди мають мінімум дві та більше ознаки, які тісно пов’язані з продуктивністю, з середнім коефіцієнтом успадковування.

6. Джерелами одержання скоростиглих форм і сортів у селекції гречки можуть бути сорти Казанка, Мрія та Веселка.

7. Виявлено, що джерелом низької плівчастості та високої натури зерна є колекційний зразок № 4013, інтродукований з Франції, який наявний у колекції світового генофонду Fagopyrum Mill Науково-дослідного інституту круп’яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

8. У результаті виконання дисертаційної роботи створено перспективний селекційний номер 33/03 (сорт „Малинка”), який у виробничому випробуванні в середньому за два роки перевищує сорт-стандарт Вікторію, і з 2006 року включений до Державного сортовипробування.

Публікації автора:

1. Вільчинська Л.А. Використання ступеня фенотипового домінування в селекції при насичувальних схрещуваннях // Вісник Львівського державного аграрного університету. Серія: Агрономія, 2003.– № 7.– С. 286-291.

2. Вильчинская Л.А. Продуктивность гибридов гречихи от насыщающих скрещиваний // Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. – Вып. 81. – Симферополь, 2003. – С. 12-17.

3. Малина М.М., Вільчинська Л.А. Ступінь фенотипічного домінування, як один із методів при підборі пар для схрещування // Збірник наукових праць Подільської державної аграрної академії.– 2003. – № 11. – С. 64-67 (Доля участі здобувача – 50%, особистий внесок – проведення експериментальної частини, математична обробка отриманих даних, участь у написанні статті).

4. Вільчинська Л.А., Алексеєва О.С., Малина М.М. Коефіцієнт успадкування окремих показників в гречки // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету.– 2004. – № 12– С. 94-98 (Доля участі здобувача – 40%, особистий внесок – проведення експериментальної частини, математична обробка результатів досліджень).

5. Алексеева Е.С., Малина М.М., Вильчинская Л.А. Изучение наследуемости некоторых признаков F₁ для использования метода гибридизации в селекции гречихи // Сборник научых трудов. Международной конференции, посвященной 30-летию Научно-исследовательского института крупяных культур.– Каменец-Подольский, 2002. – С. 81-94 (Доля участі здобувача – 40%, особистий внесок – проведення експериментальної частини, математична обробка результатів досліджень, участь у написанні статті).

6. Вільчинська Л.А. Коефіцієнти успадкування деяких кількісних ознак гречки при насичуючих схрещуваннях // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів 5-7 квітня 2004 р.: ”Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”.– Вінниця, 2004. – С. 61-62.

7. Вільчинська Л.А. Вплив сорту Рубра на покращення деяких кількісних ознак при гібридизації гречки // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції: Науковий потенціал світу.– Дніпропетровськ, 2004. – Т.55. – С. 52-53.

8. Vilchiskaya L.A., Malina M.M., Alexeeva E.S. The inheritance of Quantitative sings in case of saturation crossing //Advances in Buckwheat Research. Proc. 9^th Int. Symp. On Buckwheat. Prague, 2004. P. 336-342 (Доля участі здобувача – 50%, особистий внесок – узагальнення результатів досліджень, участь у написанні статті).