Анотація до роботи:

Солодушко В.П. Створення і використання вихідного матеріалу в селекції сортів південних конопель з відсутністю наркотичних властивостей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. –

Інститут зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2001 р.

В результаті досліджень виявлено ряд біологічних закономірностей формування волокна і деревини конопель в процесі онтогенезу, вивчено їх співвідношення в стеблі. Встановлено, що у високоволокнистих сортах з підвищенням вмісту волокна в стеблі вміст деревини не зменшується і, як наслідок, не знижується стійкість рослин до вилягання. Вивчена ступінь мінливості кількісних ознак у різних сортів та взаємозв’язок між ними. Показана ефективність добору при створенні вихідного матеріалу, стійкого за ознаками статі, з високою якістю волокна й відсутністю наркотичних властивостей. Створені сорти конопель Дніпровські однодомні 14 та Синельниківські однодомні 3, які занесені до Реєстру сортів рослин України, а сорт Дніпровські однодомні 19 знаходиться у держав-ному сортовипробуванні.

1. В розріджених і загущених посівах волокно в стеблах конопель накопичується протягом усього періоду вегетації. Припинення цього процесу відбувається лише при настанні біологічної зрілості рослин. Максимальний приріст волокна, у різних за цим показником сортах, відмічений за період “цвітіння – технічна зрілість плосконі”. У фазу дозрівання насіння маса волокна у стеблах рослин різних сортів конопель в умовах розрідженого посіву, була на 242,9-278,2% вищою, ніж у стеблах конопель із загущених посівів. У високоволокнистих сортах Глухівські 10 та Дніпровські однодомні 14 вміст волокна в 1,6-2,6 рази більший, в порівнянні з низьковолокнистими сортами Єрмаковські місцеві й Південні павлоградські.

2. Максимальний приріст деревини, як і приріст волокна, приходиться на період “цвітіння – технічна зрілість плосконі”. За цей період в умовах широкорядного посіву в стеблах накопичувалося 51,9-62,6%, а в умовах суцільного посіву – 34,4-38,1% деревини від її маси в фазу дозрівання насіння. Істотної різниці між низько- і високоволокнистими сортами конопель по абсолютному і відносному вмісту деревини не виявлено.

3. Між масами волокна і деревини у різноволокнистих сортів конопель існує тісний позитивний взаємозв’язок (r = 0,710-0,877). Через це підвищення маси волокна у стеблі не супроводжується зниженням маси деревини, внаслідок чого, у високоволокнистих це явище не впливає на стійкість рослин до вилягання.

4. На основі вивчення мінливості основних господарсько цінних ознак встановлено, що маса лубу і вміст його у стеблах конопель при широкорядному та суцільному способах сівби за ступенем варіювання мають різні показники. Маса лубу варіює значно сильніше (на широкорядному посіві в 1,7-2,8 рази, а на суцільному в 2,1-4,8 рази) у по-рівнянні з вмістом лубу. Отже, при створенні високоволокнистих сортів конопель такий показник, як “відсоток лубу” є надійнішою ознакою при доборі, ніж “маса лубу”.

5. В селекції на покращання показників якості волокна добір рослин необхідно проводити з урахуванням їх діаметра, оскільки результати варіаційного аналізу лубу підтверджують висновки кореляційного аналізу: із збільшенням діаметра стебла міцність лубу в цілому по групі рослин зменшується.

6. Підвищення міцності лубу супроводжується зменшенням показників розміру стебла, що загалом веде до зниження продуктивності рослин конопель за волокном. Для подолання цього небажаного зв’язку при створенні урожайних сортів конопель з високою якістю волокна добір рослин необхідно проводити одночасно по комплексу господарсько-цінних ознак: висоті рослин, діаметру стебла, масі лубу і його вмісту в стеблах та міцності.

7. Селекція конопель на підвищення міцності лубу є високоефективною. П’ятиразовий добір в даному напрямку зумовив підвищення показника розривного навантаження лубу в різних сортів конопель на 8,3-15,4 кгс.

8. Вміст ТГК абсолютно не впливає на прояв господарсько цінних

ознак конопель: висота рослин, діаметр стебла, маса стебла, лубу та насіння, а також вміст лубу і його міцність, що дозволяє вести результативну селекцію в відношенні кожної із них.

9. Застосування експрес-методу визначення каннабіноїдів безпосе-редньо в зелених рослинах на полі і створення направленого перезапилення рослин є ефективним засобом у селекції на зниження наркотичної активності конопель. В результаті селекційної роботи з застосуванням даного методу створено сорт Дніпровські однодомні 14 (А.с. № 346), який занесено в Реєстр сортів рослин України з 1995 р. Вміст ТГК в сорті становить 0,002-0,005%, що в 6-7 разів нижче за стандарт. По урожаю волокна сорт перевищує стандарт на 20-23%.

10. Для створення високопродуктивного матеріалу важливою пе-редумовою є добір рослин одночасно за високими показниками і дов-жини стебла і вмісту в ньому волокна оскільки між даними ознаками існує негативний взаємозв’язок (r= - 0,286-0,552).

11. Найперспективнішим вихідним матеріалом для створення високоволокнистих сортів південних конопель без наявності наркотичних речовин та високою якістю волокна в умовах північного Степу є сорти конопель Дніпровські однодомні 14, Дніпровські 17 та Дніп-ровські 11.

12. Методом систематичного сімейно-групового добору в напрямку зниження вмісту каннабіноїдних сполук, підвищення вмісту волокна в стеблах та стабілізації ознаки “однодомності” одержано сорти конопель Синельниківські однодомні 3, який занесено в Реєстр сортів рослин України на 2001 р. та Дніпровські однодомні 19, який з 1999 р. знаходиться у державному сортовипробуванні. Сорт Синельниківські однодомні 3 по урожаю насіння перевищує стандарт на 12,2-15,8% та має кращу якість волокна. Сорт Дніпровські однодомні 19 перевищує стандарт по урожаю волокна на 23-25% як за рахунок вищого врожаю соломи, так і за рахунок вищого вмісту волокна в стеблах.

Публікації автора:

1. Солодушко Н.Н., Солодушко Н.Ф. Нормы высева и способы посева как факторы, влияющие на качество волокна конопли // Селекція і первинна обробка конопель та льону: Зб. наук. пр. – Глухів, 1994. – С. 19-26. (Особистий внесок: проведення досліджень, обробка і узагальнення експериментальних даних).

2. Каплунова Р.Й., Солодушко В.П. Селекція і насінництво південних конопель // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 1997. – № 3. – С. 78-81. (Особистий внесок: проведення досліджень, аналітичні визначення, математичні розрахунки).

3. Солодушко В.П. Створення сортів конопель з пониженим вмістом наркотичних речовин на Синельниківській селекційно-дослідній станції // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 1999. – №8. – С. 33-39.

4. Дніпровські однодомні 14: А.с. на сорт рослин (коноплі) №346 / В.П. Солодушко, Р.Й. Каплунова, М.М. Солодушко, В.Г. Вировець, Л.М. Горшкова (Україна). – № 9204946; Заявлено 24.10.1991; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1995 р. (Доля авторства 20%).

5. Синельниківські однодомні 3: А.с. на сорт рослин (коноплі) №1365 / В.П. Солодушко, Р.Й. Каплунова, М.М. Солодушко, В.Г. Вировець (Україна). – № 98019002; Заявлено 2.11.1998; Зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001 р.(Доля авторства 80%).

6. Солодушко В.Ф. Основные направления и результаты селекции южной конопли // Тез. докл. Всеукраинской конференции молодых ученых и специалистов “Научные основы ведения сельского хозяйства Украины” (Днепропетровск, 18-19 февраля 1993 ). – Бюллетень Института кукурузы. – Днепропетровск, 1993. – № 77. – С. 34

7. Солодушко Н.Н., Солодушко В.Ф., Шавша А.Н. Содержание масла в семенах конопли в зависимости от условий выращивания // Тез. докл. Всеукраинской конференции молодых ученых и специалистов “Научные основы ведения сельского хозяйства Украины” (Днепропетровск, 18-19 февраля 1993 ) – Бюллетень Института кукурузы. – Днепропетровск, 1993. – № 77. – С. 123.