1. У дисертації, на основі експериментальних досліджень на інтактних телятах представлено результати вивчення фармакології офлоксацину – нового антибіотика групи фторхінолонів. Встановлено стимулюючу дію офлоксацину на активність ферментів окиснення, білоксинтезуючу функцію печінки та показники неспецифічної резистентності організму. Розроблено і клінічно підтверджено високу ефективність ступеневої антибіотикотерапії офлоксацином телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. За результатами досліджень запропоновано для використання у господарствах Західного регіону України спосіб корекції морфологічного складу крові та імунного статусу телят при лікуванні катаральної бронхопневмонії. Ступенева антибіотикотерапія характеризується високою терапевтичною ефективністю, меншою побічною дією антибіотика на організм тварин та економічною доцільністю. 2. Офлоксацин у інтактних телят викликає подразнюючу дію на кровотворну систему, що проявляється збільшенням кількості еритроцитів на 8% та вмісту гемоглобіну на 12%. Еритроцити мають малий об’єм та високу концентрацію гемоглобіну. 3. Офлоксацин підвищує білоксинтезуючу функцію печінки, що призводить до збільшення у сироватці крові рівня загального білка на 10-12% та альбумінів на 23-28%. Рівень глобулінів був у межах нормальних величин. 4. Внаслідок активізації процесів метаболізму у сироватці крові телят підвищується активність каталази на 28-31%, лужної фосфатази на 7-8%. Поряд з цим, активність амінотрансфераз (АлАТ і АсАТ) вказує на відсутність деструкції мембран гепатоцитів. 5. При ступеневому введенні офлоксацину стимулюється неспецифічний захист у інтактних телят. Підтвердження цього є зростання бактерицидної і фагоцитарної активності сироватки крові на 20-25% а лізоцимної активності сироватки крові на 16-18%. 6. Досліджувані морфологічні і біохімічні показники крові при внутрішньо-м’язовому введенні за аналогічної дози (10 мг/кг м.т.) у порівнянні з ступеневим способом введення були подібними. Однак, виявлений лейкоцитоз та еозинофілія при загальноприйнятому внутрішньом’язовому способі лікування характеризують запропонований ступеневий спосіб лікування офлоксацином як ефективніший. 7. Тривале введення офлоксацину у великій дозі (100 мг/кг м.т.) може викликати запальні, а в окремих випадках і деструктивні процеси у телят, що проявляється зменшенням еритропоезу на 17-25%, зниженням вмісту гемоглобіну крові на 31-35%, пригніченням білоксинтезуючої функції печінки на 23-26%, активності каталази на 38-60% і лужної фосфатази на 6-7%. Зростання активності АлАТ і АсАТ, відповідно, на 31-39% і 35-38% є результатом порушення цілісності мембран гепатоцитів. Крім того, від тривалого введення офлоксацину у телят пригнічується неспецифічний захист. 8. З’ясовано, що при катаральній бронхопневмонії у телят мікрофлора бронхіального слизу представлена бактеріальною асоціацією, в якій стрептококи становлять 52%, стафілококи – 24%, протей – 7%, псевдомонади – 2%, пастерели – 8% і пневмококи – 11%. За тест-дисками і методом посіву у рідке живильне середовище встановлено, що стосовно бактеріальної асоціації та виділених монокультур офлоксацин ефективніший за біцилін, стрептоміцин, гентаміцин і хлортетрациклін. У монокультурі офлоксацин поступається стрептоміцину і гентаміцину щодо стрептококів. 9. При лікуванні ступеневим способом телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, установлено збільшення кількості еритроцитів на 18%, підвищення рівня гемоглобіну – на 24%, зниження рівня білка – на 29%, альбумінів – на 44%, зниження активності каталази у 2 рази, підвищення активності АлАТ – на 39%, АсАТ – на 60%, пригнічення БАСК – на 50%, ЛАСК – на 45% і ФАЛ – на 75%. 10. При лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, методом ступеневого введення офлоксацину, одужання тварин та нормалізація морфологічних і біохімічних показників крові настає на 2-3 доби швидше порівняно із внутрішньом’язовим введенням біциліну-1 | 