У висновках формулюються теоретичні підсумки дисертаційного дослідження, пропонуються рекомендації теоретичного, практичного, методологічного характеру, вказуються найперспективніші напрямки подальшої розробки проблеми. Результати дослідження конкретизовані в таких положеннях: 1. Завдяки запропонованій автором матриці філософського аналізу, проблема демократизації вищої освіти у дискурсі розбудови системи студентського самоврядування комплексно досліджувалась у декількох вимірах, а саме: як низка перетворень, що вкладається у алгоритм: сутність – зміст – форма – критерій якості демократизації; як підстава і умови; як суб’єкт і об’єкт адміністративного управління; як самоорганізація, регуляція і саморегуляція; як процес і продукт; як штучна і жива системи; як соціальний організм навчальної форми, що має суттєву надбавку під час функціонування, що подано завдяки мультиплікаційним ефектам демократизації управління навчально-виховною роботою у межах ВНЗ. Позитивних результатів пошукової роботи було б важко очікувати, якби детально не було обґрунтовано принципи, методи та категоріальний апарат дослідження. До комплексу методологічних засобів автором включено як традиційні принципи та методи, що добре себе зарекомендували у ході дослідження соціальних явищ та систем, так і нетрадиційні, наприклад, синергетику, що формує нові образи і нетрадиційні алгоритми наукового пошуку. 2. Автором обґрунтована несуперечлива концепція демократизації вищої освіти шляхом делегування частини владних повноважень ректорату ВНЗ органам студентського самоврядування на самому глибинному рівні, оскільки процесом-посередником, у якому „збігаються” організаційні дії обох учасників даного процесу, є процес прийняття управлінських рішень. Таким чином, автор доводить гіпотезу про те, що процес демократизації галузі освіти можна ефективно дослідити на підставі процесу прийняття управлінських рішень у царині навчально-виховної діяльності, що складається з двох відносно самостійних чинників: з одного боку – зі студентства, що має здатність до самоорганізації і самоменеджменту, а з другого – ректорату, як органу адміністративного управління ВНЗ, що виконує волю держави та суспільства і спроможний до делегування частки своїх владних повноважень органам студентського самоврядування, кафедрам і провідним викладачам. 3. На основі запропонованого алгоритму аналізу послідовно досліджується процес демократизації у три етапи за чотирма складовими: сутність – зміст – форма – критерій якості процесу демократизації – продукт і мультиплікаційні ефекти. На першому етапі вивчається здатність студентства, як підстава, для передачі йому частини владних повноважень і з'ясовується, що на розвиток організаційних властивостей особистості позитивно впливає система атрибутивних властивостей людини, оскільки у її структурі формуються відповідні механізми, що обслуговують цей процес, а саме: механізми смислопородження, цілеутворення, самовизначення, самоактуалізації та самореалізації. Формуванню у студента знань, умінь і навичок управління сприяють педагогічний менеджмент, особистісне самоуправління та дві його поширені форми: тайм-менеджмент і лайф-менеджмент. На другому етапі вивчається головна умова – ректорат ВНЗ як чинник можливості делегування частини повноважень органу адміністративного управління – органам студентського самоврядування, і з'ясовується, що не всі фази управлінського циклу можливо передати студентству. Найбільш реально уже сьогодні залучити органи студентського самоврядування до планування, організації навчально-виховного процесу та включити його у моніторинг якості освіти. Так, закладається технологічна участь системи студентського самоврядування в управлінні навчально-виховною діяльністю у якості сталого зворотного зв'язку, без якого не може ефективно функціонувати управління ВНЗ. На третьому етапі висвітлюється системність, а значить й достеменність отриманих результатів філософського аналізу. На це прямо вказує те, що саморозгортання підстави супроводжується появою продукту – системи студентського самоврядування і мультиплікаційного ефекту у вигляді гомеорезу ВНЗ; аналіз функціонування системи адміністративного управління також виводить на аналогічні продукти і специфічний ефект (гомеостаз), а послідовний синтез цих двох підпроцесів за алгоритмом сутність – зміст –форма – критерій якості демократизації розкриває якісно нову атрибутивну властивість ВНЗ – саморегуляцію на основі ціннісно-смислової детермінації з виходом на самовідтворення соціальної системи. 4. Під час аналізу реального стану демократизації вищої освіти в Україні у дискурсі розбудови системи студентського самоврядування з'ясовується, що дослідники зіткнулись з принципово новою цариною дослідження галузі філософії освіти, котра манить і лякає своїми глибинами і тонкощами явищ, з якими доводиться мати справу. Тут дійсно є безмежне поле для досліджень філософам, психологам, управлінцям, соціологам, культурологам, нарешті, педагогам. Однак, подана тут концептуальна модель демократизації управління навчально-виховним процесом з виходом на організаційну свободу особистості майбутнього фахівця може бути матрицею і методологічним інструментом для пізнання глибинних основ розбудови демократизації управління закладами освіти і галуззю освіти в цілому. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях автора: 1. Невмержицька О.О. Основні протиріччя сучасної вищої освіти та форми їх прояву / О.О.Невмержицька // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Науково-теоретичний збірник. Випуск 6. – Переяслав-Хмельницький, 2005. – С. 238-242. 2. Невмержицька О.О. Порівняння сучасного стану американської, європейської та української систем вищої освіти / О.О.Невмержицька // Практична філософія (науковий журнал). – 2006. – № 1 (№19). – С. 83-87. 3. Невмержицька О.О. До філософії управління вищою освітою і забезпечення її якості: зарубіжний досвід і реалії України // Вища освіта України. - 2004. №3 (13)– С. 24-27. 4. Невмержицька О.О. Тенденції модернізації системи вищої освіти в умовах демократичної трансформації українського суспільства / О.О. Невмержицька // Вища освіта України № 2 (додаток 1). Тематичний випуск „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології”. – Т. 2. – Рівне: РДГУ, 2007. – С. 14-17. 5. Невмержицька О.О. Делегування владних повноважень ректоратом ВНЗ студентському самоврядуванню як умова демократизації вищої освіти / О.О.Невмержицька // Вища освіта України – Додаток 3 (т. 7) – 2007 р. – Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Моніторинг якості освіти ”. – С. 404-415. |