Анотація до роботи:

Фоміна М.В. Структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Вінниця, 2005.

Дисертація присвячена проблемі структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю, яка розглядається як невід’ємний компонент формування їхньої професійної компетенції. Структуровано та теоретично обґрунтовано зміст навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів з урахуванням галузевих особливостей машинобудівного виробництва. Досліджено педагогічні умови ефективного функціонування системи цієї підготовки у вищих технічних навчальних закладах і критерії її ефективності.

Експериментально підтверджено, що підвищенню ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю сприяє раціональне використання основних чинників навчально-виховного процесу і забезпечення відповідних педагогічних умов підготовки фахівців; структурування змісту навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності фахівців у поєднанні з широким застосуванням сучасних педагогічних технологій.

1. Аналіз проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, освітньо-професійних програм інженерних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних характеристик інженерів, державних стандартів із дисциплін психолого-педагогічного циклу дав змогу виявити вимоги до їхньої психолого-педагогічної підготовки, довести її значущість у професійному становленні сучасного спеціаліста, зокрема машинобудівного профілю.

Психолого-педагогічна підготовка інженера є невід’ємним компонентом його професійної підготовки і спрямована на розвиток особистісних і професійно значимих якостей, на формування знань, умінь і навичок, що сприяють ефективності його подальшої професійної діяльності, особистісному та професійному саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.

Виявлено, що ускладнення в психолого-педагогічній підготовці інженерів пов’язані з відсутністю єдиних навчальних планів і програм цієї підготовки у вищих технічних навчальних закладах. У дисертації психолого-педагогічна підготовка студентів машинобудівного профілю розглядається як спеціально організований процес, спрямований на оволодіння ними психолого-педагогічними й управлінськими знаннями, уміннями й навичками, формування особистісно та професійно значимих якостей, необхідних в майбутній професійній діяльності.

2. Обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні підходи до структурування матеріалу дисциплін психолого-педагогічної підготовки студентів машинобудівного профілю. Його зміст має свою специфіку, пов’язану з необхідністю врахування галузевих особливостей майбутньої професійної діяльності студентів-машинобудівників, а саме: чисельність виробничих колективів; істотна взаємозалежність результатів діяльності кожного й усіх разом від результатів роботи окремого працівника; значне різноманіття технологічних процесів; переважання механообробки й механоскладальних робіт із їх одноманітністю й монотонністю; часта зміна продукції та технологій унаслідок випуску різних модифікацій машин і т.п. Це вимагає від інженера знання всієї гами технологій та уміння навчати виробничий персонал. Встановлено педагогічні умови ефективної реалізації психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю.

Психолого-педагогічна підготовка відбувалася при широкому застосуванні сучасних педагогічних технологій, які включають різні методи та форми навчання. У процесі психолого-педагогічної підготовки використовуються колективні, групові та індивідуальні форми навчання. Для найбільш оптимального засвоєння знань, прищеплення студентам-машинобудівникам умінь і навичок, а також формування особистісних і професійно значимих якостей з метою подальшого їхнього використання у професійній діяльності у навчально-виховному процесі психолого-педагогічної підготовки застосовувалися: на практичних заняттях – рольові й ділові ігри, тренінги, аналіз конкретних ситуацій, виробничі ігри та т.п., а традиційні лекційні заняття замінялися проблемними лекціями.

У дослідженні показано, що використання цих форм і методів організації навчально-виховної діяльності впливає на розвиток особистісних і професійно значимих якостей студентів, на формування знань, умінь і навичок, що будуть сприяти ефективності їх подальшої професійної діяльності.

Згідно з визначеними цілями і завданнями психолого-педагогічної підготовки студентів-машинобудівників розроблено експериментальний варіант програми курсу “Основи педагогіки і психології”, зміст якого структурований відповідно до галузевих особливостей машинобудівного виробництва, який доповнюється спецкурсами, що більш детально знайомлять студентів з проблемами психології особистості; психології виникнення та розв’язання конфліктів; з педагогічними прийомами, формами та методами управління людьми та особливостями психології управління соціальними системами.

3. Визначено й теоретично обґрунтовано критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів-машинобудівників. Здійснено відбір методик для перевірки ефективності запропонованої психолого-педагогічної підготовки. Ефективність психолого-педагогічної підготовки студентів факультетів машинобудівного профілю визначалася рівнем її відповідності обраним критеріям. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що всі показники психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-машинобудівників в експериментальних потоках вищі, ніж у контрольному.

4. Теоретично та методологічно обґрунтовано положення щодо психолого-педагогічної підготовки студентів машинобудівного профілю були покладені в основу: експериментального варіанту програми базового курсу «Основи педагогіки і психології», навчальних програм спецкурсів «Психолого-педагогічні основи управлінської діяльності інженера» та «Управління розвитком соціально-економічних систем», зміст і структура яких формувалися з урахуванням галузевих особливостей машинобудівного виробництва. Впровадження особистісно й діяльнісно орієнтованого підходу до визначення змісту й структури навчального матеріалу з психолого-педагогічних дисциплін сприяло підвищенню їх засвоєння, що засвідчують результати формуючого експерименту.

Виконане дослідження дозволило розробити рекомендації для викладачів дисциплін психолого-педагогічного циклу вищих технічних навчальних закладів щодо підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів.

Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретичних і методологічних основ підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів усіх спеціальностей у технічних ВНЗ в умовах гуманізації та гуманітаризації освіти.

Перспективними напрямами подальших досліджень у цій важливій і актуальній проблемі є їх розповсюдження на підготовку інженерів для інших галузей промисловості, а також на систему перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських та інженерних кадрів промислових підприємств.

Публікації автора:

Навчальні і навчально-методичні посібники

1. Методичні рекомендації по вивченню теми «Стилі керівництва» з курсу «Психологія управління» / О.Г. Романовський, О.С. Пономарьов, М.В. Фоміна, О.А. Ігнатюк. – Харків: ХДПУ, 2000. – 24 с. (Особистий вклад полягає у висвітленні психологічних аспектів стилів керівництва).

2. Романовский А.Г., Пономарев А.С., Фомина М.В. Содержание образования как педагогическая категория: Учеб.-метод. пособие по курсу «Основы педагогики и психологии». – Харьков: НТУ “ХПИ”, 2005. – 68 с. (Особистий вклад полягає в обґрунтуванні поглиблення навчання дисциплін психолого-педагогічного циклу).

Статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

3. Фомина М.В. Модель интегрированной подготовки инженера-руководителя и ее психолого-педагогическое обоснование // Удосконалення технологій та методик професійного навчання: Зб. наук. пр. – Київ: Науковий світ. – 2001. – С. 117-123.

4. Фомина М.В. Анализ понятия эффективности педагогической системы интегральной подготовки инженеров-руководителей // Теорія і практика управління соціальними системами. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2001. – № 3. – С. 48-56.

5. Фомина М.В. Применение метода экспертных оценок в управлении учебной деятельностью студентов // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ. – 2001. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 153-156.

6. Фомина М.В. Психолого-педагогическая подготовка будущих инженеров-руководителей: активные методы обучения // Вісник НТУУ “КПІ”. – Київ: ІВЦ “Політехніка”. – 2001. – № 3. – С. 136-139.

7. Фоміна М.В. Вибір методів і критеріїв оцінки ефективності педагогічної системи підготовки інженерів-керівників // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук. пр. – Київ. – 2001. – Ч. 2. – С. 252-256.

8. Бондаренко В.В., Ігнатюк О.А., Фоміна М.В. Нові підходи до змісту освіти управлінської підготовки майбутніх інженерів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця. – 2002. – Ч. 2. – С. 185-190. (Особистий вклад полягає у виявленні сучасних підходів до формування змісту управлінської підготовки майбутніх інженерів).

9. Фомина М.В. Современная философия образования и выбор содержания профессиональной подготовки // Теорія і практика управління соціальними системами. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2002. – № 3. – С. 18-25.

10. Пономарев А.С., Фомина М.В. Философский анализ основных аспектов проблемы содержания профессионального образования // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 25. – С. 12–16. (Особистий вклад полягає у виявленні методологічних принципів формування змісту професійної освіти).

11. Фоміна М.В. Особистісно орієнтований підхід у проектуванні змісту освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів. – 2002. – № 5. – С. 13-18.

12. Фоміна М.В. Психолого-педагогічні аспекти професійної підготовки сучасних інженерів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. – Київ-Запоріжжя. – 2003. – Вип. 27. – С. 307-310.

13. Бондаренко В.В., Фомина М.В. Структурирование психолого-педагогической подготовки специалистов машиностроительного профиля // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. пр. – Київ. – 2003. – С. 450-458. (Особистий вклад полягає в структуруванні змісту курсу „Основи педагогіки і психології”).

14. Фоміна М.В. Методика педагогічного експерименту по визначенню ефективності психолого-педагогічної підготовки інженерів // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Педагогічні науки. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили. – 2003. – Вип. 15. – С. 150-155.

15. Фомина М.В. Методология формирования гуманитарно-технической элиты для машиностроения Украины // Теорія і практика управління соціальними системами. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2004. – № 2. – С. 89-98.

Статті у журналах і збірниках наукових праць

16. О.Г. Романовський, О.С. Пономарьов, М.В. Фоміна. Інформаційні технології в задачах психолого-педагогічного діагностування потенційних лідерів // Системний аналіз, управління і інформаційні технології. – Харків: ХДПУ. – 2000. – Вип. 97. – С. 211-218. (Особистий вклад полягає в розробці автоматизованої обробки анкет).

17. Фомина М.В. Психолого-педагогическая составляющая управленческой подготовки инженеров XXI века // Вісник Харківського університету. Серія: “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. – Харків. – 2001. – Ч. 2. – С. 20-22.

18. Фомина М.В. Педагогические условия эффективности интегрированной подготовки инженеров-руководителей // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2002. – Ч. 1. – С. 167-170.

19. Фомина М.В. Содержание профессиональной подготовки национальной гуманитарно-технической элиты // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2002. – Вип. 4. – С. 284-287.

20. Фомина М.В. Рациональные технологии психолого-педагогической подготовки гуманитарно-технической элиты // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. –Харків: НТУ “ХПІ”. – 2003. – Вип. 1(5). – С. 489-493.

21. Фомина М.В. Метод анализа иерархий в определении эффективности психолого-педагогической подготовки // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2004. – Вип. 3(7). – С. 181-190.

Статті у збірниках матеріалів конференцій

22. Фомина М.В. Квалиметрический подход к описанию личности // Матеріали Міжнар. наук. конф. „Творча особистість у системі неперервної професійної освіти”. – Харків: ХДПУ. – 2000. – С. 387-390.

23. Фомина М.В. Психолого-педагогическая составляющая управленческой подготовки инженера // Матеріали Міжнар. наук. конф. „Кримські педагогічні читання”. – Харків: НТУ “ХПІ”. – 2001. – С. 346-350.

24. Фоміна М.В Некоторые теоретические и практические проблемы содержания инженерного образования // Анотації доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я”. – Харків: НТУ„ХПІ”. – 2002. – С. 464-465.

25. Фоміна М.В Анализ психолого-педагогической подготовки инженеров и ее оптимизация // Анотації доп. міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я”. – Харків: НТУ„ХПІ”. – 2003. – С. 652.

26. Фоміна М.В. Виховні аспекти змісту інженерної освіти // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.-семінару „Виховання в контексті соціальної адаптації студентства”. – Харків: Вид-во НУА. – 2003. – ЧІІ. – С. 136-138.

27. Фомина М.В. Применение метода экспертных оценок в управлении учебной деятельностью студентов // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Сучасні освітні технології”. – Харків: ХДПУ. – 2001. – С. 96-97.