Результати проведених структурно-тектонофізичних досліджень дозволяють стверджувати: 1. Основна маса тріщин належить до нормальносічній тріщинуватості а також паралельна напластуванню порід антикліналі. Поширені субвертикальні тріщинні структури меридіонального і поперечного до простягання ОВА напрямку. 2. Жильний комплекс представлений в основному нормальносічними жилами кварцу. Потужні кварцові жили (10 см. і більш) поперечнього орієнтування щодо простягання осі Ольховатсько-Волинцевскої антикліналі більш поширені 3. У кількісному відношенні по дзеркалах ковзання переважають скидні переміщення, однак здвигові і насувні переміщення мають більшу протяжність і потужніші ніж скиди. 4. Внутрішня структура ОВА неоднорідна. По реконструйованих параметрах поля сумарних тектонічних деформацій в її межах виділені: зони різких змін орієнтувань осей тектонічних деформацій, які впливають на знаходження золоторудної гідротермальної мінералізації: по балці Михайлівська; на межі Орловської і Михайлівської ділянок; по балках Попасна і Кручек; між ділянками «Грабовська» і «Андріївська», де реконструюється потужна зона північно-східного простягання; зони стиску (на межі Орловської і Россипнянської ділянок me = 0,3 – 0,5) і розтягу (район б. Михайлівська - me = -0,7, західний борт б. Довжик - me до -0,5 і ділянка «Єлизаветівська» до -0,7); площі з перевагою висхідних рухів - на захід від б. Михайлівської, між балками Должик і Попова і спадних рухів - у районі балок Розсипна – Должик, у межах ділянки «Єлизаветівська». 5. Уперше встановлено, що в кіммерійський час мали місце три поля тектонічних напруг, що характеризуються одноосьовим розтягом з подовжнім і поперечним орієнтуванням осі розтягання. Поля мали пульсуючий характер. Параметри цих полів були сприятливими на проникнення гідротермальних розчинів в масив гірських порід. 6. Визначені 12 етапів формування і розвитку ОВА. Саме древнє поле характеризується поперечним розтягом, що згодом змінилося на подовжнє. У заальську і пфальцську фази герцинського тектогенезу переважав активний поперечний стиск. Між етапами герцинського стиску і кіммерійського розтягу визначається лівоздвиговий етап. Після кіммерійських етапів розтягу проявився компенсаційний стиск поперечний до простягання антикліналі. В Ларамійську фазу альпійського тектогенезу проявлене правоздвигове поле напруг. Більш пізній етап лівого здвигу характеризується подовжнім стиском з вертикальним розтягом. 7. Формування ОВА однозначно зв'язується з піздньогерцинськими фазами складчастості в Донбасі. 8. Отримані параметри поля сумарних деформацій дозволяють виділити найбільш сприятливі ділянки прояву гідротермальної золоторудної мінералізації центральної частини ОВА - проміжок склепіння антикліналі від балки Попова до балки Безіменної та ділянка у верхній течії балки Кручек, які характеризуються різкою зміною напрямків осей деформацій і слабовід’ємними значеннями коефіцієнта Лоде-Надаі при високій його дисперсії. |