Сучасні англомовні (англо-американські, британські, канадські) фармацевтичні тексти з огляду на їхні кількісні параметри, наявність зображувального коду, наявність/відсутність вузько галузевої спеціалізації представлено в соціальній комунікації п’ятьма типами, які відбивають сучасний стан текстотвірної діяльності в одному з сегментів медичного дискурсу. Структурно-семантичною особливістю фармтекстів є їх дискретна організація, що пов’язана з наявністю в них чотирьох інформаційних зон (інтродуктивно-дескриптивної, регламентативно-директивної, попереджень, референціальної). У межах кожного тестового типу позиційне відношення між цими зонами відзначається варіативністю й дискретністю. Цілісність та зв’язність текстів досягається через інтегровану взаємодію кількох чинників: системою катафоричних та анафоричних посилань; каркасну сітку; концептуальну міжфреймову сітку, а також систему індикаторів адресованості. Система катафоричних та анафоричних посилань складається з монопроменевих або поліпроменевих метатекстових посилань. При цьому кожний тип фармтекстів демонструє специфічну варіативність реалізації зв’язності через систему посилань. Каркасна сітка постає як сукупність назв препаратів, що реалізує співвідношення між інформаційними зонами. До низки особливостей сучасних фармацевтичних текстів належить поєднання дискурсивних форм наукового, офіційно-ділового (юридичного) стилів. Домінуючою ознакою є наявність одиниць, що представляють науковий стиль, а також одиниць офіційно-ділового стилю. Підстильова варіативність пов’язана з галузями практичної медицини, а також прикладними напрямами природничих дисциплін (фізики, хімії, біології). Жанрові ознаки представлені одиницями, що репрезентують наукову статтю, статтю з довідника, інструкцію, положення із закону, патентно-ліцензійний документ. Характер організації семантичного простору фармтекстів полягає у вигляді п’яти базових фреймів, об’єднаних в одну концептуальну міжфреймову сітку (мережу). В ній базові фрейми пов’язані вітальними зв’язками, які відбивають когерентність тексту на когнітивному рівні (когнітивний аспект зв’язності тексту). Виявлена в усіх фармацевтичних текстах система індикаторів адресованості безпосередньо пов’язана з основною прагматичною інтенцією фармтекстів-інструкцій – порадою. Взаємозв’язок між адресантами та адресатами, який розглядається як текстова рівновага, регулюється показниками безпосередньої та опосередкованої спрямованості. Сукупність індикаторів адресованості формує модель текстової рецепції, яка забезпечує адресату максимально ефективну навігацію в інформаційному текстовому просторі. Аналіз дієслівного корпусу в аспекті репрезентації прагматичних інтенцій фармтексту підтверджує домінуючий характер інтенції поради, яка реалізується переважно завдяки вживанню складеного дієслівного присудка, сформованого модальним дієсловом should з неперфектним інфінітивом, що відповідає інструктивній природі фармтекстів-інструкцій до вживання ліків. У межах предикативно-дієслівної системи спостерігається ознака синергізму на дійсному, наказовому рівнях, а також на рівні припущення. Перспектива подальших досліджень вбачається у порівняльному аналізі фармтекстів-інструкцій англомовних країн, німецькомовних країн, Нідерландів та Скандинавії. |