Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Іхтіологія


Єсіпова Наталія Борисівна. Структурно-функціональний стан печінки у коропа в умовах тепловодного вирощування: дисертація канд. біол. наук: 03.00.10 / УААН ; Інститут рибного господарства. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Єсіпова Н. Б. Структурно-функціональний стан печінки коропа в умовах тепловодного вирощування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 10. – іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2003.

Досліджені особливості структури і функціонального стану печінки коропа у взаємозв’язку з показниками його росту в умовах індустріальної аквакультури. Встановлено, що головними чинниками надмірного жиронакопичення в печінці риб при сажалковому тепловодному вирощуванні є абіотичні - підвищена температура води і зниження концентрації кисню. Ожиріння печінки коропа в умовах напруженого температурного та кисневого режимів водного середовища спричиняє також годівля штучними кормами, які не відповідають фізіологічним потребам його організму у цей період за білковим і вітамінним складом, і особливо – за вмістом у кормах речовин з ліпотропними властивостями (метіонін, холін). Виявлені шляхи утворення ліпідів у печінці і показано, що її ожиріння носить переважно зворотний характер, але супроводжується порушенням низки функцій даного органу, які призводять до затримки росту риб. Рекомендовані заходи до нормалізування структурно-функціонального стану печінки коропа. Результати дисертаційної роботи науково обгрунтовують необхідність вивчення на тканинному й клітинному рівні особливостей функціонування організму риб з метою виявлення потенційних можливостей їх росту та оптимізації існуючих біотехнологій у аквакультурі.

Проведені дослідження дозволили встановити, що головними чинниками надмірного жиронакопичення в печінці коропа при саджалковому тепловодному вирощуванні є абіотичні - підвищена температура води і зниження концентрації кисню. При цьому ожиріння печінки спричиняє годівля коропа штучними кормами, які не відповідають

фізіологічним потребам риб в умовах напруженого термічного та кисневого режимів, а саме за співвідношенням білка і вуглеводів, вмістом вітамінів, і особливо кількістю речовин, які мають ліпотропну дію – метіоніну та холіну. Вивчення хімічного складу і структури печінки коропа показало, що активне накопичення жиру в гепатоцитах відбувається внаслідок посиленого розпаду глікогену та зниження синтезу транспортних фракцій ліпідів (фосфоліпідів, ефірів холестерину), які забезпечують вихід нейтрального жиру з печінки. Ожиріння печінки носить переважно зворотний характер, але супроводжується порушенням низки функцій даного органу, які призводять до затримки росту риб.

На підставі отриманих результатів були встановлені такі особливості:

  1. У коропа при сажалковому вирощуванні на теплих водах, на відміну від ставового вирощування, у вегетаційний період відбувається посилене накопичення ліпідів у печінці практично в 100% досліджених риб, яке супроводжується морфологічними та структурними змінами органу. Восени більшість гепатоцитів регенерують свою структуру, але 8-10% від їх кількості мали не зворотні зміни (редукція цитоплазми, деформація ядра, руйнування клітинних оболонок).

  2. Накопичення загальних ліпідів у печінці коропа відбувалося переважно за рахунок фракції триацилгліцеринів і, у меншій мірі – за рахунок холестерину, при цьому пригнічувався синтез фосфоліпідів (на 28-44%), і особливо ефірів холестерину (на 50-74%).

  3. Надмірне ожиріння печінки суттєво відображалось на її функціональній діяльності, пригнічуючи, в цілому, її метаболічну активність, про що свідчать знижені (на 30%) значення гепатосоматичного індексу в коропа при сажалковому вирощуванні в порівнянні зі ставовим вирощуванням. Функціональні розлади печінки виявлялись у падінні тканинних запасів глікогену (на 33-60%), порушенні білкового балансу в печінці та зменшенні кількості білка у м’язах (на 11-24%), помітному зниженні спроможності печінки етерифікувати холестерин і синтезувати фосфоліпіди.

  4. Пригнічення глікоген- та білоксинтезуючої функції печінки в коропа при тепловодному вирощуванні призводило до зниження синтезу пластичних речовин у організмі риб і, як наслідок цього, затримки їх росту в першій половині вегетаційного періоду (на 20-30%).

  5. Годівля коропа кормами з різним вмістом тваринного білка та вуглеводів незначно (на 8-10%) змінювало вміст загальних ліпідів у печінці, але помітно відбивалось на показниках білкового і вуглеводного обмінів, а також на інтенсивності росту риб, при цьому використання високобілкового корму викликало ростостимулюючий ефект лише на початкових стадіях їх вирощування.

  6. Використання в складі штучних кормів речовин, які мають ліпотропні властивості, показало, що метіонін у дозі 0,5% зменшував інтенсивність накопичення жиру в печінці (на 18%) лише в перші місяці годівлі риб, подальше його використання викликало зворотний ефект. Найбільш сильні ліпотропні властивості проявляв холін-хлорид у дозі 0,6%, знижуючи рівень жиронакопичення в печінці (на 29%) і стимулюючи синтез пластичних речовин та ріст риб.

  7. Введення до складу комбікормів вітамінного преміксу (1%), який містив водорозчинні (В1, В2, В5, В12, Вс) та жиророзчинні (А, D) вітаміни, не відбражалось на рівні загальних ліпідів у печінці, але сприяло тканинному синтезу білка та росту риб.

  8. Годівля коропа пастоподібним кормом з яловичою селезінкою як природною кормовою домішкою стримувала процес ожиріння печінки (на 19%), підсилювала синтез білка та структурних ліпідів (ФЛ, ХС), нормалізувала розміри, колір і консистенцію органу, однак не стимулювала ріст риб, оскільки селезінка, хоча й багата вітамінами та цінними мікроелементами, але в поживному відношенні є низькобілковим кормом.

  9. Підвищення температури води в сажалках до 30-32 оС за достатнього вмісту розчиненого у воді кисню (6-7 мг/л) спричиняло посилення жиронакопичення в печінці (на 24%) і м’язах (на 20-30%) риб переважно за рахунок ТАГ і ХС, а також зниження в печінці кількості полісахаридів (глікогену) та загального білка, що свідчить про “перемикання” організму риб у цей період з пластичного обміну на енергетичний.

  10. Тривале утримання коропа в сажалках при зниженні концентрації кисню у воді з 6-7 мг/л (у контролі) до 4 мг/л (у досліді) на фоні підвищеної температури води (30-32 оС) призводило до зростання загальної кількості ліпідів у печінці (на 23%) за рахунок збільшення частки ТАГ і ХС, але при цьому пригнічувалось утворення ЕХС і ФЛ. За умов тривалої гіпоксії спостерігалось порушення білкового балансу в печінці і падіння рівня білка і загальних ліпідів у м’язах, а також різке скорочення запасів глікогену в печінці (на 19-36%). Відносний приріст маси коропа при дефіциті розчиненого у воді кисню скорочувався майже вдвічі при порівнянні з ростом риб у контрольних сажалках з нормальним кисневим режимом.

Пропозиції виробництву. Для практичного рибництва на підставі даних дисертаційної роботи можна рекомендувати такі заходи: з метою прискореної адаптації і стимулювання росту коропа під час весняної пересадки із ставів у саджалки тепловодного господарства використовувати високобілкові кормосуміші з вмістом білка переважно тваринного походження, або додатково вводити в штучні корма метіонін. Влітку, при підвищених температурах води і напруженому кисневому режимі, використовувати в кормовому раціоні

менш дороговартісні низькобілкові корма в комплексі з холін-хлоридом, який має виявлені ліпотропні властивості; в умовах дефіциту розчиненого у воді кисню (4 мг/л і нижче) передбачити засоби її аерації й збільшення швидкості водообміну в сажалках, що сприяє нормалізуванню обмінних процесів у риб і підвищенню іх приросту.

Публікації автора:

  1. Єсіпова Н. Б. Структурно-функціональний стан печінки дволіток коропа, вирощених в індустріальних і ставових умовах // Рибне господарство. – 1992. - № 46. – С. 49-51.

  2. Есипова Н. Б., Бескровная Н. И. Влияние качества корма на функциональное состояние печени у карпа при тепловодном выращивании // Вісн. Дніпропетр. ун-та. – 2002. - № 9-10. – С. 203-209 (участь у організації й проведенні досліджень, узагальнення матеріалу, написання статті).

  3. Есипова Н. Б., Евтушенко Н. Ю. Нарушение функциональной деятельности печени у карпа при выращивании в садках тепловодного хозяйства // Доповіді НАН України. – 2003. - № 4. – С. 162-167 (наукове обґрунтування досліджень, участь у написанні статті).

  1. Есипова Н. Б., Евтушенко Н. Ю. Особенности функционального состояния печени у рыб при искусственном выращивании // Гидробиол. журн. – 2003. - № 4. – С. (проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів, написання статті).

  2. Есипова Н. Б., Калашник В. И. Влияние кислородного режима на фракционный состав липидов печени двухлеток карпа, выращиваемых в индустриальных условиях // VIII науч. конф. по экологической физиологии и биохимии рыб (Тезисы докладов, 30 сентября – 3 октября 1992 г.). – Петрозаводск, 1992. – С. 101-102.

  3. Есипова Н. Б., Желтов Ю. А. Особенности физиологического состояния карпа в условиях гипоксии при выращивании его в садках на теплых водах // Тези доп. “1 з’їзд гідроекологічного товариства України ” (Київ, 16-19 листопада 1993 р.). - Київ, 1994. – С. 168.

  4. Евтушенко Н. Ю., Есипова Н. Б. Особенности тканевого метаболизма липидов у карпа в условиях гипоксии при индустриальном выращивании // Тез. докл. междунар. науч. конф. “Пресноводная аквакультура в условиях антропогенного пресса ” (23-25 ноября 1994 г.).- К., 1994. – Ч. 2 – С. 192-193.

  5. Есипова Н. Б. Кормовые добавки как регуляторы липидного обмена в печени карпа при индустриальном выращивании // Там же. – С. 194-195.

  6. Єсіпова Н. Б. Вплив температури на деякі показники ліпідного обміну у коропа при індустріальному вирощуванні // Тези доп. Всеукр. конф. з фізіології і біохімії тварин (24-25 січня 1995 р.). – Л., 1995 - С.

  7. Есипова Н. Б. Влияние тканевого жиронакопления на структурное состояние печени карпа // Матер. междунар. науч. конф. “Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ” (6-8 сентября 1995 г.). – К., 1995. – С. 223-224.

  8. Есипова Н. Б., Махонина А. В. Особенности биосинтетической функции печени двухлеток карпа, выращиваемых в тепловодных и прудовых условиях // Тез. докл. науч.-практич. конф. “Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины”. – Дн., 1996. – С. 111-112.

  9. Есипова Н. Б., Махонина А. В. Влияние скармливания селезенки в составе корма на структурное состояние печени карпа, выращиваемого в садках на теплых водах // Там же. – С. 113.

  10. Есипова Н. Б. Влияние уровня белка в корме на функциональное состояние печени карпа при индустриальном выращивании // Тез. докл. междунар. симпоз. “Ресурсосберегающие технологи в аквакультуре” (Октябрь, 21-24, 1996 г., Адлер, Россия). – Краснодар, 1996. – С. 16.

  11. Есипова Н. Б., Дворецкий А. И. Проблема ожирения печени у рыб при индустриальном выращивании // VI Міжнар. наук.-практич. конф. “Наука і освіта - 2003”. – Дн., 2003. – Т. 3. - С. 32-33.