У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яка полягала у з’ясуванні загальних закономірностей структурно-функціональних змін у системах аденогіпофіз-надниркові залози і аденогіпофіз-щитовидна залоза в умовах дії нітратної інтоксикації різної тривалості. Визначена роль фізичного навантаження як фактора, що знижує цитотоксичну дію нітратів та попереджує структурно-функціональні зміни в аденогіпофізі, щитовидній та надниркових залозах. Отримані дані є своєрідним підґрунтям для вирішення важливої наукової проблеми - пошуку нових корегуючих засобів проти дії пошкоджуючих чинників навколишнього середовища, зокрема нітратів. 1. Надходження в організм щурів нітратів протягом 30 діб викликає у 45-добових тварин розвиток стрес-реакції, що проявляється в структурно-функціональних змінах у системах аденогіпофіз-кора надниркових залоз і аденогіпофіз-щитовидна залоза. В аденогіпофізі відбувається посилення функціональної активності кортикотропів, що співпадає з функціональним напруженням клітин пучкової зони наднирників і супроводжується підвищенням рівня кортизолу в периферійній крові. Зниження функції тиротропів на фоні зменшення вмісту ТТГ в крові супроводжується послабленням функціональної активності фолікулярних клітин щитовидної залози. Активізуються в аденогіпофізі соматотропи. 2.Після 45 діб дії нітратів у 60-добових щурів зміни, характерні для стрес-реакції, стають ще більш виражені і відповідають стадії підвищеної резистентності загального адаптаційного синдрому. Посилення функції кортикотропів супроводжується підвищенням синтезу і секреції гормонів в адренокортикоцитах пучкової зони наднирників. Знижується функціональна активність тиротропів аденогіпофіза, а також фолікулярних клітин щитовидної залози. В ультраструктурі соматотропів наявні ознаки посилення функціональної активності, а в гонадотропах визначаються гальмування фази виведення секреторного матеріалу і дистрофічні зміни в цитоплазмі. 3. При дії нітратів протягом 165 діб у 180-добових щурів у системі аденогіпофіз-надниркові залози наступають зміни, які характерні для стадії виснаження загального адаптаційного синдрому. Знижується адренокортикотропна функція аденогіпофіза та виникають відповідні зміни в корі наднирників. Пригнічується тиротропна функція, однак структура щитовидної залози та рівень тироксину залишається в межах норми, що можна розцінювати, як прояв адаптації до дії нітратів. У соматотропах аденогіпофіза структурні ознаки активації функції. У гонадотропах виявляються ознаки зниження функціональної активності і виражені дистрофічні та дегенеративні зміни в цитоплазмі. 4.У 45- і 60-добових щурів фізичне навантаження на фоні надходження в організм нітратів знижує їх токсичний ефект і силу стресорного впливу, а також є своєрідним протектором щодо розвитку дистрофічних і деструктивних змін в аденогіпофізі і корі наднирників. Функція щитовидної залози під впливом фізичного навантаження при дії нітратів посилюється. 5. У 180-добових щурів фізичне навантаження попереджує розвиток цитотоксичного ефекту нітратів у структурі аденогіпофіза і кори наднирників, тоді як соматотропна та тиротропна функції аденогіпофіза і структурно-функціональний стан щитовидної залози підвищуються. 6. Тривала дія нітратів викликає зміни у фізичному розвитку дітей і підлітків, що залежать від терміну надходження в організм нітратів, а також віку і статті. У дітей молодшого шкільного віку хронічна дія нітратів гальмує соматичний розвиток, приводить до підвищення напруження у серцево-судинній системі (збільшення ЧСС) і послаблення функції зовнішнього дихання (зниження ЖЄЛ) з ознаками зменшення резервних можливостей цих систем. Знижується м’язова сила кистей рук. 7.У школярів середнього шкільного віку відмічається збільшення маси тіла. Ступінь напруження у серцево-судинній системі залишається високою, а функція зовнішнього дихання знижується, також як і сила м’язів рук. 8. У підлітків збільшуються вагоростові параметри тіла, зростає ЧСС, знижуються резервні можливості серцево-судинної і дихальної систем, а також сила м’язів кистей рук, причому всі ці показники з віком набувають більш виразних змін. Практичні рекомендації. 1. Проведені дослідження дозволяють достовірно оцінити ступінь ризику та небезпечності нітратного забруднення довкілля для здоров’я населення у теперішній час та зробити прогноз на майбутнє. 2.Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у монографії “Аденогіпофіз-периферійні ендокринні залози людини і тварин у нормі і в умовах нітратної інтоксикації організму та її корекції” (І.М.Рожков, 2005), були використані при написанні навчального посібника “Анатомія та еволюція нервової системи” (І.М.Рожков, В.М.Гордієнко, Ю.А.Томілін, 2005), знайшли практичне застосування при підготовці методичних рекомендацій до проведення моніторингу здоров’я і реабілітаційно-профілактичних заходів оздоровлення школярів, які проживають на нітратно-забрудненій території (Ю.А.Томілін, І.М.Рожков, В.П.Олейник, 2005), науково-практичних рекомендацій із організації та ефективного застосування селеноутримуючих препаратів у годуванні сільськогосподарських тварин (І.Т.Кіщак, В.М.Бугаєвський, І.М.Рожков, І.В.Наконечний, О.П.Тофан, В.П.Олейник, 2004), інформаційно-методичного посібника з проведення громадського екологічного моніторингу господарських об’єктів із залученням учнівської молоді (Ю.А.Томілін, І.М.Рожков, О.А.Сирота, О.Ф.Прищепов, В.П.Олейник, М.О.Троїцький, 2002). 3.На основі аналізу стану фізичного розвитку дітей і підлітків, які проживають на нітратно-небезпечній території, розроблено комплексну програму профілактично-оздоровчих заходів, яка дозволяє запобігти розвитку патологічних станів та відновити здоров’я дітей. Ця програма передбачає поряд із санітарно-гігієнічними заходами використання засобів лікувальної фізичної культури. 4.Фотографії і цифрові бази даних, одержані в результаті виготовлення й морфометричного вивчення гістологічних препаратів та фізичного розвитку школярів, слід використовувати в навчальному процесі на кафедрах морфологічного і фізіологічного напрямків. | 