Анотація до роботи:

Чикалова І.Г. Структурно-функціональні зміни щитовидної залози у дітей та підлітків, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС за умов дефіциту йоду. – Рукопис.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. Науковий центр радіаційної медицини АМН України. Київ, 2006.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення конкретного наукового завдання – визначення структурно-функціональних змін в опроміненій щитовидній залозі у віддалений період після аварії на ЧАЕС і ролі іонізуючого випромінення в їх формуванні у дітей і підлітків, які мешкають на радіоактивно забрудненій території з дефіцитом йоду в довкіллі, та обґрунтування ефективних заходів корекції йодної недостатності в організмі, лікування дифузного зобу та профілактики тиреоїдної патології.

На підставі проведених досліджень у опромінених дітей і підлітків виявлена невідповідність частоти зобу ступеню йодного дефіциту. Показано, що інкорпорація радіонуклідів йоду сприяє розвитку вузлових форм зобу, збільшенню відносного об’єму щитовидної залози та порушенню її ехоструктури, підвищенню частоти випадків позитивних проб антитіл до тиреоглобуліну і/або антитіл до тиреоїдної пероксидази, зростанню концентрації ТТГ у сироватці крові. Виявлена залежність концентрації тиротропіну у сироватці крові від дози опромінення щитовидної залози.

Розроблена система поетапного, комбінованого застосування йодовмісних препаратів і БАД.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення конкретного наукового завдання – визначення структурно-функціональних змін в опроміненій щитовидній залозі у віддалений період після аварії на ЧАЕС і ролі іонізуючого випромінення в їх формуванні у дітей і підлітків, які мешкають на радіоактивно забрудненій території з дефіцитом йоду в довкіллі, та обґрунтування ефективних заходів корекції йодної недостатності в організмі, лікування дифузного зобу та профілактики тиреоїдної патології.

1. Встановлено, що радіоактивно забруднений Макарівський район, за показниками йодурії (75,1 мкг/), є районом з легким, а відносно „чистий” Сквирський – з помірним дефіцитом йоду (39,5 мкг/л) в навколишньому середовищі.

2. Показано, що серед дітей та підлітків, які мешкають на території радіоактивно забрудненого Макарівського району, частота зобу (26,1±0,5%) була вищою, ніж серед дітей і підлітків „чистого” Сквирського району (24,3±0,6%, р<0,05), хоча перший із них віднесений до регіону з легким, а другий – з помірний дефіцитом йоду (за даними йодурії). При цьому частота зобу була найбільш високою серед підлітків 13-14 років, опромінених за рахунок радіонуклідів йоду в діапазоні доз від 0,3 до 6,9 Гр (38,9±3,1%), порівняно з мешканцями того ж району, які народились після аварії (28,9±2,9%), або особами групи порівняння (29,3±2,9%).

3. Структура тиреоїдної патології у дітей та підлітків основної і контрольної груп у віддалений післяаварійний період у цілому суттєво не відрізнялась. Перше місце займав дифузний нетоксичний зоб, друге – вузловий зоб, третє – хронічний аутоімунний тиреоїдит. Проте, частота вузлового зобу була більш високою у групі підлітків 13-14 років з опроміненою щитовидною залозою у дозах 0,3 – 6,9 Гр (2,9±0,7%), ніж у мешканців цього ж району, які народились після Чорнобильської аварії (1,2±0,4%) з накопиченими дозами 1,5-6,9 мЗв, або підлітків групи порівняння (1,0±0,3 %).

4. У віддаленому післяаварійному періоді у підлітків зі збільшеною ЩЗ, які зазнали впливу радіоізотопів йоду (дози складали 0,3 – 6,9 Гр), і надалі постійно мешкали на контамінованій радіонуклідами території з дефіцитом йоду у навколишньому середовищі, виявлено, у порівнянні з мешканцями того ж району, котрі народилися після аварії та підлітками контрольної групи, збільшення відносного об’єму щитовидної залози (144,9±3,7%; 132,9±2,7%; 119,5±2,1%, відповідно, р<0,05), частоти порушень ехогенності тиреоїдної паренхіми за змішаним типом (44,3±4,5%; 25,8±3,9%; 25,6±4,0%, відповідно, р<0,05), частоти випадків позитивних проб антитіл до тиреоглобуліну і/або антитіл до тиреоїдної пероксидази (2,5±0,6%; 0,5±0,2%; 1,0±0,3%, відповідно, р<0,05). Встановлено вірогідний кореляційний зв’язок між дозою опромінення щитовидної залози і її відносним об’ємом (r =0,32) та частотою порушень ехогенності за змішаним типом (r =0,34).

5. Доведено, що у дітей та підлітків, які зазнали інкорпорації радіонуклідів йоду, на тлі еутиреоїдного стану спостерігалося зростання концентрації ТТГ у сироватці крові з 1,6±0,1 мМО/л при опроміненні щитовидної залози у діапазоні доз 0,3-1,0 Гр до 3,2±0,2 мМО/л при поглинутій дозі радіації понад 2,5 Гр, тобто виявлялася залежність доза-ефект. Рівень вТ4 при опроміненні щитовидної залози в дозах від 0,3 до 2,0 Гр не змінювався, але вірогідно знижувався, коли вони перевищували 2,5 Гр.

6. Зміни структурно-функціонального стану тиреоїдної системи у дітей та підлітків Макарівського району, які народилися після аварії та накопичили дози від 1,5 до 6,9 мЗв, були значно менш виразними та характеризувались тільки збільшенням відносного об’єму щитовидної залози.

7. Показано, що препарати і БАД, котрі містять фізіологічні дози йоду, сприяють зменшенню тиреомегалії та поліпшенню показників йодного обміну, не викликають побічної дії у вигляді порушення функціонального стану тиреоїдної системи чи розвитку аутоімунних процесів у щитовидній залозі у дітей та підлітків як основної, так і контрольної групи. Для корекції йодного дефіциту та лікування дифузного нетоксичного зобу більш ефективними виявилися келп, антиструмін, BARBA йод порівняно з маринідом, еламіном, йодованою сіллю. Нормалізація об’єму ЩЗ та показників йодного забезпечення організму спостерігалось, відповідно, у 32,1±3,7% та 58,0±2,8% осіб основної групи і 23,6±3,2% та 44,3±3,8% осіб контрольної.

8. Для підвищення ефективності заходів, що спрямовані на зниження тиреоїдної патології у дітей та підлітків, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях із нестачею йоду у навколишньому середовищі, розроблена схема поетапного застосування йодовмісних препаратів і БАД, яка включає два тримісячні курси терапії йодовмісними препаратами (BARBA йод або антиструмін) з тримісячною перервою, під час якої обов’язковим є вживання йодованої солі. Запропонована схема забезпечувала підвищення ефективності лікування на 30,4%.

Публікації автора:

1. Чорнобиль: актуальні проблеми комбінованого впливу радіації та йодного дефіциту на стан щитовидної залози / Т. Сиваченко, В. Єлагін, Н. Нікіфорова, І. Чикалова, Ю. Писаренко // Ліки України. – 2000. – №4⁽³³⁾. – С.16-18.

Особистий внесок здобувача – проведення клінічних оглядів, участь у написанні та підготовці статті до друку.

2. Чикалова І.Г. Діагностика зобу у дітей і підлітків за допомогою ультразвукового дослідження з урахуванням верхньої межи індивідуальної норми // Променева діагностика, променева терапія. – 2003. – №1. – С.319-322.

3. Радіаційний ефект Чорнобиля: тиреоїдна патологія у дітей при комбінованій дії радіації та ендемічного дефіциту йоду / Т. Сиваченко, В. Бебешко, В. Єлагін, Н. Нікіфорова, І.Чикалова // Український медичний часопис. – 2003. – №1(33). – С.60-63.

Особистий внесок здобувача – проведення клінічних оглядів та інструментального обстеження дітей, участь у написанні та підготовці статті до друку.

4. Чикалова І.Г., Коваленко О.М. Структурно-функціональні особливості ендемічного зоба у підлітків, які зазнали опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2004. – №4₍₉₎. – С. 30-34.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментального обстеження дітей та підлітків основної та контрольної груп, статистичний аналіз, підготовка статті до друку.

5. Профілактика ендемічного зобу у дітей, які проживають у регіонах низькоінтенсивного випромінення та йодної недостатності/В.Г. Бебешко, Т.П. Сиваченко, В.В. Єлагін, В.І. Кравченко, В.І. Турчин, І.Г. Чикалова, В.В. Андрійчук // Фармацевтичний журнал. – 2005. – №2. – С.50-57.

Особистий внесок здобувача – проведення клініко-інструментального обстеження дітей та підлітків основної та контрольної груп, участь у проведенні лабораторних досліджень, статистичний аналіз, участь у написанні та підготовці статті до друку.

6. Чикалова І.Г., Коваленко О.М. Ефективність застосування препаратів і харчових домішок, що містять йод, для лікування ендемічного зобу у дітей, які зазнали опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. Шупика. Вип. 13, книга 2 . – К., 2004. – С.545 – 551.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментального обстеження дітей, участь у проведенні лабораторних досліджень, статистичний аналіз, написання і підготовка статті до друку.

7. Чикалова И.Г. Особенности клинического и структурно-функционального состояния щитовидной железы у детей в условиях йодного дефицита // Введение в радиационную тиреоидологию. – К.: ПП „Томіріс-Н”, 2006. – С. 347-356.

8. Профилактика тиреоидной патологии у детей, подвергшихся воздействию радиации и йодной эндемии / Т.П. Сиваченко, В.Г. Бебешко, В.В. Елагин, Н.В. Никифорова, И.Г.Чикалова, Ю. Н. Писаренко // Int. J. Radiat. Med. – 2001. – Т.3, N 1-2 (Специальный выпуск: Тезисы докладов 3-й Междунар. конференции «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: итоги 15-летних исследований», 4–8 июня 2001г., Киев, Украина). – С. 287.

Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, проведення клініко-інструментального обстеження дітей та підлітків, участь у проведенні лабораторних досліджень, статистичний аналіз, участь у написанні та підготовці статті до друку.

9. Профілактика тиреоїдної патології при комбінованому впливі радіації та йодної ендемії / Т.П. Сиваченко, В.Г. Бебешко, В.В. Єлагін, І.Г.Чикалова, Н.В.Нікіфорова, Ю.М. Писаренко // Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, додаток (Матеріали VI з’їзду ендокринологів України, 23-25 травня 2001р., Київ). – С. 272.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментальне обстеження, статистичний аналіз, участь у написанні та підготовці статті до друку.

10. Тиреоидный статус детей и подростков, подвергшихся действию радиации в условиях йодной недостаточности / Т.П. Сиваченко, В.В. Елагин, Н.В. Никифорова, И.Г. Чикалова, В.В. Андрийчук // Int. J. Radiat. Med.IV International. – 2003. – Т.5, №3 (Special issue: Abstracts of the Conference “Chernobyl children – health effects and psychosocial rehabilitation”, June 2-6, 2003, Киев, Украина). – С.11.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментального обстеження, статистичний аналіз, участь у написанні та підготовці статті до друку.

11. Чикалова І.Г. Прогнозування зміни відносного об’єму щитовидної залози на фоні лікування препаратами і продуктами, що містять йод // Наукові праці IV конференції з міжнародною участю „Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині 26-28 травня 2004р. – К.:ВГО”Аметист”. – 2004. – С.57.

12. Чикалова І.Г., Коваленко О.М. Корекція йодного дефіциту в осіб, які зазнали комбінованої йодної нестачі й іонізувального випромінення внаслідок аварії на ЧАЕС // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології (Четверті Данилевські читання)”, 24-25 лютого 2005 року, Харків. – С. 212 – 213.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментальне обстеження, участь у проведенні лабораторних досліджень, статистичний аналіз, написання та підготовка статті до друку.

13. Стан ендокринної системи протягом 20 років у осіб, які зазнали впливу комплексу факторів аварії на Чорнобильській АЕС / О.М. Коваленко, Д.Є. Афанасьєв, О.О. Самойлов, О.В. Копилова, О.Я. Боярська, О.В. Камінський, І.Г. Чикалова // Матеріали міжнародної конференції „Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє” 24-26 квітня 2006 року, Київ – С. 107-108.

Особистий внесок здобувача – клініко-інструментальне обстеження, участь у написанні та підготовці статті до друку.