Кондаурова Ганна Юріївна. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів при введенні бісфосфонатів у комбінації з гідрокортизоном. : Дис... канд. наук: 14.03.09 - 2008.
Анотація до роботи:
Кондаурова Г.Ю. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів при введені бісфосфонатів у комбінації з гідрокортизоном. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09. – гістологія, цитологія, ембріологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. - Сімферополь, 2008.
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціонального стану слизової оболонки шлунка щурів в умовах введення золедронової кислоти, та її комбінації з гідрокортизоном у щурів різних вікових серій у різні терміни спостереження. У роботі були використані гістологічні, гістохімічні, морфометричні, статистичні методи, метод електронної мікроскопії. Встановлено, що введення золедронової кислоти та її комбінації з гідрокортизоном призводить до змін структурних компонентів слизової оболонки шлунка щурів, які спостерігаються на всіх рівнях структурної організації. Виваженість цих змін залежить від віку тварин та тривалості впливу.
У дисертаційній роботі розглянута й вирішена актуальна задача визначення структурно-функціональних особливостей слизової оболонки шлунка щурів після введення бісфосфонатів у комбінації з гідрокортизоном.
Зіставлення ефектів застосування золедронової кислоти в різний термін на морфофункціональний стан секреторних клітин слизової оболонки шлунка виявило їхню неоднозначність. Виразність і ступінь цих змін залежать не тільки від строку спостереження, але й від віку тварин. Найбільш виражені зміни спостерігалися у віковій групі статевозрілих тварин.
У відповідь на введення золедронової кислоти розвивається складний комплекс структурних змін у секреторних епітеліоцитах фундальних залоз слизової оболонки шлунка, що включають реакції ушкодження й компенсації, баланс яких визначає особливості морфологічного субстрату. При різній тривалості введення препарату були виявлені ультраструктурні зміни як епітеліальних клітин фундальних залоз, так й ендокриноцитів.
Найбільшим поліморфізмом ультраструктурної організації характеризуються парієтальні клітини фундальних залоз слизової оболонки шлунка. На 30 добу після введення золедронової кислоти, відзначена перевага функціонально активних парієтальних клітин, на що вказувало збільшення площі внутрішньоклітинних секреторних канальців на 47% (р<0,05) і зниження площі тубуловезикул на 24% (р<0,05). На 90 добу виявлено зменшення площі внутрішньоклітинних секреторних канальців на 28% (р<0,05) і збільшення площі тубуловезикул на 21% (р<0,05), що свідчило про гноблення секреторної активності цих клітин. Органелами-мішенями парієтальних клітин для золедронової кислоти є внутрішньоклітинні секреторні канальці й тубуловезикули.
Золедронова кислота надає різні ефекти на головні гландулоцити залежно від строку введення:
а) на 30 добу після застосування препарату відзначена перевага фази депонування секреторних гранул у цитоплазмі даних клітин. Ультраструктура більшості головних епітеліоцитів свідчить про їх високу функціональну активність, на що вказує збільшення загальної площі секреторних гранул середньої й низької електронної щільності на 38% й 40% (р<0,05) відповідно, а також збільшення загальної площі комплексу Гольджі на 24% (р<0,05);
б) на 90 добу після застосування золедронової кислоти загальна площа, займана секреторними гранулами середньої й низької електронної щільності, зменшувалася на 84% й 43% (р<0,05) відповідно, площа комплексу Гольджі зменшувалася на 20% (р<0,05). Значна частина клітин перебуває у фазі екструзії секрету. Відмінною рисою є синхронізація секреторного циклу даних епітеліоцитів.
Високою тропністю до впливу золедронової кислоти мають мітохондрії парієтальних і головних гландулоцитів фундальних залоз слизової оболонки шлунка. У реакції мітохондрій простежується закономірна фазовість залежно від тривалості введення препарату:
а) на ранніх строках після введення золедронової кислоти відзначається збільшення площі мітохондрій на 56% у цитоплазмі парієтальних клітин і на 24% (р<0,05) у головних клітинах, а також збільшення площі поверхні крист, ущільнення матриксу мітохондрій;
б) на 90 добу після введення препарату спостерігається просвітління матриксу мітохондрій, фрагментація крист, відбувається зниження площі мітохондрій у парієтальних клітинах на 39% (р<0,05) і в головних гландулоцитах на 30% (р<0,05). Утворюються структурно «неповноцінні» мітохондрії, що веде до дефіциту енергії й їх функцій.
Введення золедронової кислоти (незалежно від строку спостереження) як інтактним тваринам, так і на тлі гідрокортизону знижує зміст глікопротеїдів і глікозаміногліканів у поверхневих й перешийкових епітеліоцитах. За даними ультраструктурного аналізу причина цього ефекту різна: зниження при введенні тільки золедронової кислоти є наслідком посилення екструзії секрету на фоні підвищеного синтезу, тоді як при сумісному введенні препаратів - гноблення синтезу.
Золедронова кислота реалізує свій біологічний ефект на секреторні гландулоцити шляхом взаємодії зі структурою їхнього клітинного ядра. Один з найважливіших шляхів регуляції генної експресії пов'язаний з модифікацією стану хроматину в ядрі (конденсація / деконденсація). У різний термін після введення золедронової кислоти відзначені зміни характеристик еу/гетерохроматину в ядрах як екзокриноцитів, так й ендокриноцитів фундальних і пілоричних залоз слизової оболонки шлунка щурів, що свідчить про участь їх генома в забезпеченні функціональної активності секреторних клітин.
При спільному застосуванні гідрокортизону й золедронової кислоти секреторні епітеліоцити (парієтальні й головні) фундальних залоз шлунка, з вираженими порушеннями з боку ядерного й мітохондріального компартментів, піддаються апоптичній загибелі, що, у свою чергу, можливо, є ключовим моментом змін у слизовій оболонці шлунка. Виражена ультраструктурна реорганізація ядерного компартмента (кільцеподібні ядерця, фрагментація ядер, конденсація хроматину) корелювала з наростаючим лізисом і редукцією органел, а також посиленням процесу аутофагоцитоза й розпадом клітини на апоптозні тільця.
Ефект золедронової кислоти на морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка реалізується як шляхом прямої дії на парієтальні й головні гландулоцити, так й опосередковано через ендокринні клітини. При цьому відповідна реакція останніх неоднозначна:
а) на 30 добу після введення золедронової кислоти серотонінпродукуючі й гістамінпродукуючі клітини перебували у фазі синтезу й депонування секреторних гранул при значному блокуванні фази екструзії;
б) на 90 добу після введення препарату ECL- і EC-клітини перебували в дегранульованому стані;
в) після сумісного застосування гідрокортизону й золедронової кислоти спостерігалася дегрануляція не тільки ECL- і EC-клітин, але й G (гастринпродукуючих) клітин. Посилений викид гастрина, біогенних амінів, асоціюється з розвитком ерозивних дефектів.
Виражений ефект, що ушкоджує, після спільного застосування гідрокортизону й золедронової кислоти пов'язаний з тим, що золедронова кислота викликає структурно-метаболічні зрушення в секреторних епітеліоцитах фундальних й пілоричних залоз шлунка, що спричиняє їхню підвищену уразливість. Всі зміни в секреторних епітеліоцитах носять більш виражений характер, ніж при роздільному введенні препаратів. Основними механізмами деструктивних змін парієтальних і головних епітеліоцитів є ушкодження біомембран лізосом (дестабілізація мембран), індукція мітохондріальної дисфункції й подальша модуляція апоптоза. Виявлена дегрануляція ендокринних клітин (особливо G-клітин) дозволяє пояснити деструктивні зміни слизової оболонки шлунка з позиції біогенних амінів і пептидних гормонів.
Публікації автора:
Федченко С.Н., Четверикова (Кондаурова) А.Ю. Особенности ультраструктурной организации эпителиоцитов слизистой оболочки желудка крыс под действием золедроновой кислоты // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. - № 2. - С. 331-334.
Федченко С.Н., Четверикова (Кондаурова) А.Ю. Морфофункциональная реорганизация эпителиоцитов слизистой оболочки желудка крыс под действием золедроновой кислоты // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т. 4, № 1. - С. 65-69.
Федченко С.Н., Четверикова (Кондаурова) А.Ю. Морфофункциональные реакции эпителия желудка крыс при введении в организм золедроновой кислоты // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т. 9, № 3. - С. 168-170.
Федченко С.Н., Кондаурова А.Ю. Ультраструктура париетальных клеток при введении золедроновой кислоты // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т. 9, № 4. - С. 179-181.
Кондаурова А.Ю. Ультраструктурные особенности главных клеток слизистой оболочки желудка крыс при введении золедроновой кислоты // Клінічна та експериментальна патологія. - 2007. – Т. VI, № 1. - С. 56-60.
Федченко С.Н., Кондаурова А.Ю. Особенности ультраструктурной организации эндокринных клеток слизистой оболочки желудка крыс после введения золедроновой кислоты и ее комбинации с гидрокортизоном // Укранський морфологiчний альманах. – 2007. – Т. 5, № 3. – С. 102-105.
Федченко С.Н., Четверикова А.Ю. (Кондаурова) Структурно метаболические изменения митохондрий эпителиоцитов слизистой оболочки желудка крыс при различных способах введения глюкокортикостероидов // Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини: матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, Суми, 20-22 квітня 2005 р. – Суми. – 2005. – С. 28-29.
Четверикова (Кондаурова) А.Ю. Структурно-метаболические реакции эпителия слизистой оболочки желудка на введение дексаметазона // Матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, Ужгород, 25-27 квітня 2005р. – Ужгород. – 2005. – С. 46-47.
Федченко С.Н., Кондаурова А.Ю. Структурно-метаболические реакции эпителиоцитов слизистой оболочки желудка на введение золедроновой кислоты в эксперименте // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології: матер. наук. симпоз., Чернівці, 11 травня 2007. – Чернівці. – 2007. – С. 126-127.
