Шакіна Любов Олександрівна. Структурно-функціональна організація політенних хромосом Drosophila melanogaster Meig. у зв’язку з ефектом гетерозису, ізогенізацією та впливом щільності культури : Дис... канд. наук: 03.00.15 - 2006.
Анотація до роботи:
Шакіна Л. О. „Структурно-функціональна організація політенних хромосом Drosophila melanogaster Meig. у звязку з ефектом гетерозису, ізогенізацією та впливом щільності культури”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2006.
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціональної організації політенних хромосом і прояву кількісних ознак дрозофіли в залежності від генотипу і щільності культури. Встановлено істотний вплив щільності культури та генотипу на прояв кількісних ознак у дрозофіли: при перенаселенні культури показано зниження виходу імаго, маси тіла імаго, теплостійкості, яйцепродукції та експресивності ознаки Bar, при цьому за показниками виходу імаго, теплостійкості, яйцепродукції міжлінійні гібриди F1 виявляли значний гетерозисний ефект в умовах різної щільності культури. Показано зниження ступеня політенії (СПХ) та пуфової активності гігантських хромосом дрозофіли за умов перенаселення та залежність цього ефекту від генотипу. Гібриди F1 за показниками СПХ та активності пуфіювання виявляли підвищений гомеостаз до дії перенаселення порівняно з інбредними лініями. У високоінбредних ліній та реципрокних гібридів F1 встановлено існування генетичних відмінностей за частотою ектопічного спарювання та частотою асинапсису в районі ектопічного контакту. Показано негативний вплив ізогенізації хромосом 2, 3 на прояв кількісних ознак у дрозофіли: виходу імаго, яйцепродукції, експресивності ознаки Bar. Встановлено пригнічення ендореплікативної і пуфової активності політенних хромосом дрозофіли за умов ізогенізації хромосом 2 і 3. У роботі вперше отримано дані про зміну показників мутаційного процесу в умовах личинкового перенаселення і при ізогенізації хромосом 2 і 3 дрозофіли, таких як частота нерівного кросинговеру в локусі Bar і частота домінантних летальних мутацій.
У дисертації, відповідно до поставленої мети та задач, наведено нові дані щодо хромосомних механізмів впливу щільності культури, ізогенізації хромосом, диференційної стійкості генотипів та ефекту гетерозису у плодової мушки Drosophila melanogaster Meig. Встановлено, що вплив щільності культури та ізогенізації хромосом пов'язаний з регуляцією структурних та функціональних особливостей політенних хромосом дрозофіли. Відмінності за активністю пуфіювання, ступенем політенії, гомологічною і негомологічною кон'югацією гігантських хромосом у інбредних ліній і гетерозисних гібридів свідчать про те, що прояви гетерозису торкаються різних рівнів регуляції функцій генетичного апарату клітини.
Виявлено істотний вплив щільності культури на прояв кількісних ознак у дрозофіли: за умов личинкового перенаселення знижується вихід імаго (на 59,88 – 80,65 %), маса тіла імаго (на 12,24 – 22,22 %), теплостійкість імаго (на 11,91 – 29,74 %), яйцепродукція (на 14,88 %) та експресивність ознаки Bar (на 46,77 %). Міжлінійні гібриди F1 в умовах різної щільності культури виявляють значний гетерозисный ефект за показниками виходу імаго (18,52 – 69,41 %), теплостійкості імаго (4,27 – 35,62 %) і яйцепродукції (36,42 – 90,57 %).
Ступінь політенії гігантських хромосом слинних залоз дрозофіли при збільшенні щільності культури зменшується на 6,76 – 19,27 %. Гібридні особини характеризуються підвищеним гомеостазом до дії личинкового перенаселення і за даною ознакою перевищують інбредні лінії на 14,84 – 25,14 %. Встановлено позитивну кореляцію показника СПХ із виходом імаго (r = 0,74 – 0,75), масою тіла імаго (r = 0,71 – 0,73), теплостійкістю особин (r = 0,71) і негативну кореляцію між СПХ і частотою пізніх домінантних летальних мутацій (r = – 0,82).
Перенаселення культури знижує активність пізніх екдизонових пуфів гігантських хромосом у локусах 63F, 71CE, 72CD, 82EF, 83E на 9,82 – 20,10 %. Гібриди F1 виявляють підвищений гомеостаз за даною ознакою порівняно з інбредними лініями. Показано, що розміри пуфів у ряді локусів у особин інбредних ліній і гібридів дрозофіли позитивно корелюють із виходом імаго (r = 0,71 – 0,73), теплостійкістю (r = 0,75), массою тіла імаго (r = 0,75 – 0,78).
Отримано нові дані про генотипічні розходження просторової організації хромосом інтерфазного ядра. Ектопічний контакт між районами 100F і 92EF хромосоми 3R постійно присутній в лінії Or,не виявлений в лінії C-S, у гібридів F1 показано проміжну частоту даної ознаки (60,00 – 77,78 %). Встановлено генотипічні відмінності за частотою асинапсису в районі ектопічного спарювання: гібриди F1 за даним показником перевищують батьківську лінію Or на 79,82 – 85,64 %. Виявлено стимулюючий вплив ектопічного контакту на частоту асинапсису гомологів хромосоми 3R, а також тісну позитивну кореляцію (r = 1) між частотою ектопічних контактів у досліджуваному районі хромосоми 3R і активністю пуфінгу в локусі 93D.
Показано негативний вплив ізогенізації хромосом 2 і 3 на прояв кількісних ознак у дрозофіли: вихід імаго знижувався на 32,27 – 34,03 %, яйцепродукція – на 56,10 %, експресивність ознаки Bar – на 36,95 %.
Вперше встановлено пригнічення прояву генетичних функцій політенних хромосом дрозофіли за умов ізогенізації хромосом 2 і 3. Показано зменшення ступеня політенії на 8,16 % і зниження пуфової активності гігантських хромосом дрозофіли в локусах 2EF, 50CD, 71CE, 72CD, 83E на 10,65 – 22,41 %. Одночасно показано посилення пуфової активності в локусі 21F на 11,67 %. У локусах 22C, 23E, 63F, 82EF, 93D розміри пуфів істотно не змінювалися.
Встановлено зростання частоти нерівних хромосомних обмінів в локусі Bar у 2,52 - 3,96 рази за умов личинкового перенаселення і при ізогенізації хромосом 2 і 3 дрозофіли, що свідчить про посилення мутаційної мінливості.
Ізогенізація хромосом 2 і 3 призводить до зростання частоти домінантних летальних мутацій у дрозофіли. Вплив фактора щільності культури на частоту ДЛМ залежить від генотипу: показник збільшується в гібридних особин, не змінюється в інбредних ліній і зменшується в мутантній лінії Bar. Мутантні лінії Bar, BarC-S, isoII;isoIII BarC-S характеризуються високою частотою ДЛМ – 44,05 – 52,21 %, перевищуючи лінію C-S в 2,95 – 3,49 рази, що погоджується з даними про генетичну нестабільність ознаки Bar.
Публікації автора:
Журавльова Л., Страшнюк В., Шахбазов В. Вплив щільності культури на прояв ефекту гетерозису у Drosophila melanogaster // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. – 2004. – Вип. 35. – С. 102–109.
Журавлева Л. А., Страшнюк В. Ю., ШахбазовВ. Г. Влияние плотности культуры на степень политении гигантских хромосом инбредных линий и гибридов Drosophila melanogaster // Цитология и генетика. – 2004. – Т.38, № 3. – С. 46–51.
Шакина Л. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Влияние плотности культуры на активность пуфинга политенных хромосом у инбредных линий и гибридов Drosophila melanogaster Meig. // Вестник проблем биологии и медицины. – 2005. – Вып. 2. – С. 38–41.
Шакіна Л., Страшнюк В., Шахбазов В. Вплив ізогенізації на ступінь політенії і активність пуфінгу політенних хромосом у Drosophila melanogaster Meig. // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. - 2005. - Вип. 40. – С. 23–29.
Шакина Л. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Особенности гомологичного и негомологичного спаривания политенных хромосом у инбредных линий и гибридов дрозофилы // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Серия: биология. – 2005. – Вып. 1 – 2, № 709. – С. 105–110.
Zhuravlyova L. A., Strashnuk V. U., Shakhbazov V. G. Genetic instability of the locus Bar of Drosophila melanogaster in various culture density // Materials of the Conference for young scientists, PhD students and students on molecular biology and genetics. – Kiev, 2003. – Р. 278.
ЖуравлеваЛ. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Влияние плотности культуры на проявление эффекта гетерозиса у Drosophila melanogaster // Материалы VI съезда украинского энтомологического общества. – Белая Церковь, 2003. – С. 41.
ЖуравлеваЛ. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Влияние плотности культуры на степень политении гигантских хромосом линий и гибридов Drosophila melanogaster // Матеріали конференції «Актуальні проблеми біології в дослідженнях молодих учених Харківського національного університету». –Харьков, 2003. – С. 36–37.
ЖуравлеваЛ. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Действие стресса, обусловленного перенаселенностью культуры, на геном Drosophila melanogaster // Материалы третьего съезда генетиков и селекционеров России «Генетика в ХХІ веке: современное состояние и перспективы развития». – Москва, 2004. – С. 284.
Strashnyuk V., Zhuravlyova L., Gorenskaya O., Belousova I., Shakhbazov V. The influence of genotype and stressful factors on the endoreduplication of polytene chromosomes of Drosophila melanogaster Meig.// Матеріали Установчого з’їзду Українського Товариства клітинної біології з міжнародним представництвом . – Львів, 2004. – С. 390.
Журавлева Л. А., Страшнюк В. Ю., ШахбазовВ. Г. Влияние стрессовых факторов на геном Drosophila melanogaster // Материалы VIII Международной научной экологической конференции. – Белгород, 2004. – С. 65–66.
Шакина Л. А., Страшнюк В. Ю., Шахбазов В. Г. Влияние изогенизации хромосом на степень политении и активность пуфинга политенных хромосом у Drosophіla melanogaster // Материалы научной энтомологической конференции «Общая и прикладная энтомология в Украине». – Львов, 2005. – С. 237–238.