Вперше проведено комплексні дослідження взаємозв'язку умов отримання за методом спінінгування структурно-фазових змін при нагріванні і магнітних характеристик нанокристалічних сплавів типу "Finemet" різного хімічного складу, приготованих як з компонентів високої чистоти, так і з використанням промислової нерафінованої сировини. Найбільш важливими результатами, отриманими в роботі, є: 1. Показано, що для вихідного аморфного стану нанокристалічних сплавів різного складу характерними є значення висоти першого максимуму СФ i(s1) на рівні ~3,7-3,8 од. при розмірах розсіюючих неоднорідностей (нанокластерів) 1,5 - 2,0 нм і міжатомних відстаней 0,252-0,255 нм; для однаково "рентгенаморфних" зразків значення i(s1) на рівні 4,0-4,1 од. вказують на наявність в них вморожених центрів (гартівних зародків), що утворилися в процесі охолодження розплаву. 2. "Ступінь аморфності" одержуваних стрічок та термічна стійкість аморфної структури, яка утворилася, є чутливими до умов отримання стрічок, що визначають їх товщину (відповідно, швидкість охолодження); аморфні стрічки більшої товщини в порівнянні з тонкими характеризуються більш високими значеннями в вихідному стані, а при однакових режимах термообробки більшими значеннями закристалізованого об’єму Хс та, відповідно, i(s1). 3. В припущенні незалежності розсіяння рентгенівських променів аморфною і кристалічною фазами розроблено новий метод визначення об'ємної частки кристалічної фази Хс в аморфно-кристалічних об’єктах, що базується на співставленні їх повних рентгенограм з рентгенограмами вихідного аморфного та повністю кристалічного зразків. Метод є більш інформативним у порівнянні з відомими і придатний не лише для діагностики структурного стану нанокристалічних сплавів типа Finemet, але й інших ультрадисперсних систем. 4. Вперше експериментально встановлено існування розмірної межі (~5-6 нм), вище за яку крива розсіяння рентгенівських променів набуває вигляду, характерного для кристалічних об'єктів, тоді як при менших розмірах кристалічних утворень вона є дифузною і повністю ідентична дифракційним картинам від аморфних об'єктів. Збільшення розмірів вище за вказану межу не впливає на характер рентгенограм аморфно-кристалічних і кристалічних об'єктів. 5. З використанням малокутового розсіяння рентгенівських променів встановлено, що докристалізаційні структурні перебудови в досліджених FМ- сплавах на відміну від уявлень, які існували, відбуваються вже при 350 - 4000С; показано, що для початкових стадій нанокристалізації характерною є наявність перехідних температурно-часових областей, коли структурні характеристики -Fe(Si) – фази, що формується (положення дифракційних максимумів, міжатомні відстані, тощо), сягають характерних для кристалічного стану з ОЦК- топологією значень лише при розмірах ~ 4 нм. Стадія росту "квазінанокристалів" характеризується лінійною кінетикою (d1 ~ t), тобто визначається процесами на межі поділу фаз (кінетичний режим). 6. Структурно-фазові зміни у всіх досліджених FM-сплавах мають якісно схожий характер: основне перетворення при Та = 5500С (Хс ~75-80 %) завершується встановленням метастабільної рівноваги із залишковою аморфною фазою із вмістом 20-21 ат.% Si в упорядкованих по типу DO3 нанокристалах -Fe(Si) розміром 10-12 нм, ріст яких за даними вивчення кінетики є дифузійно-контрольованим (параболічна залежність - d1 ~ t1/2). Виявлено, що у всіх досліджених сплавах при температурах понад 5000С утворюються, крім основних кристалів -Fe(Si), кристали відмінного від них типу (ймовірно, фази, збагаченої ніобієм), максимальний розмір яких не перевищує 3,5 - 4,5 нм. 7. На прикладі сплаву Fe73.5Si13.5B9Cu1Nb3 показано, що кінетика ізотермічних перетворень при низьких (4300С) і високих (5500С) температурах характеризується показниками ступеня Аврамі n =0,4 0,9, які суттєво нижчі теоретичного значення n =2,5 для фазових перетворень по механізму зародження і росту. В сукупності з немонотонними температурно-часовими залежностями інтенсивності МКР, встановленими в роботі для ізотермічних та ізохронних перетворень з аморфного в кристалічний стан, це свідчить про домінування фактору росту в процесі нанокристалізації над зародкоутворенням ("graine-growth kinetics"). Вважається, що ця закономірність є характерною для досліджених тут і інших сплавів типа Finemet і обумовлена високим ступенем мікрогетерогенності вихідної аморфної структури, успадкованої з розплаву. 8. Показано, що рівень термічної стійкості досліджених FМ- сплавів залежить від співвідношення основних компонентів (Fe, Si, B) та вмісту в них легуючих елементів (Nb, Мо, тощо), стабілізуючий ефект яких при заданому співвідношенні Si/B зростає із зменшенням ступеня їх розчинності в залізі за рахунок більш ефективного гальмування росту первинних нанокристалів. Є підстави вважати, що саме цим механізмом визначається встановлена для FM-сплавів, приготованих з промислової сировини (природні домішки Mn, Cr, Co, Al і Ni), кореляція більш високих показників термічної стійкості (Хс, d1) з меншими значеннями і(s1) в початковому аморфному стані порівняно з сплавами з чистих компонентів. 9. Встановлено характер залежностей основних магнітних характеристик (початкова о і максимальна max магнітна проникність, індукція насичення Bs, динамічна коерцитивна сила Hc і ін.) від структурно-фазового стану вивчених FМ- сплавів. Показано, що після оптимальних термообробок нанокристалічні сплави Fe73Si15.8В7.2Cu1Nb3 та Fe73.6Si15.8В7.2Cu1Nb2.4 мають більш високі магнітні характеристики в порівнянні з висококласними пермалоями 81НМА, 83НФ, що імпортуються в Україну. Проведено успішну апробацію цих сплавів в якості стрічкових магнітопроводів на підприємствах України в складі електронних лічильників електроенергії, а також високочутливих датчиків індукційних магнітометрів. |