У дисертації викладено результати вивчення внутрішньої та зовнішньої будови дисперсної фази КНСМ, дослідження його трибологічних властивостей та оптимізовані рецептурно-технологічні чинники виробництва таких мастил. 1. Внаслідок системного вивчення будови міцел, властивостей надміцелярних утворень комплексного надлужного сульфонату кальцію як складових структурного каркасу дисперсної фази мастил розв’язано конкретну прикладну народногосподарчу задачу - розроблена технологія виробництва комплексного надлужного сульфонатного мастила, яке, порівняно з традиційними комплексними мастилами (літійовими, кальційовими та алюмінійовими), характеризується кращими експлуатаційними властивостями в умовах дії кількох „стрес-чинників”. 2. Встановлено, що міцели комплексного надлужного сульфонату кальцію складаються з ядер, які містять карбонат кальцію, що має поліморфну модифікацію кальциту, та метаборат кальцію і покриті адсорбційною оболонкою з молекул сульфонату та 12-гідроксистеарату кальцію. 3. Методом просвічуючої електронної мікроскопії знайдено, що введення до складу простого надлужного сульфонату кальцію метаборату кальцію (МБК), який входить в ядра міцел, спричинює їхнє розширення і призводить до розупорядкування геля, а залучення 12-гідроксистеарату кальцію, що розміщується в оболонках міцел, спричинює їхнє зменшення і сприяє посиленню аґреґативної стабільності системи. За одночасного введення МБК та Ca(oSt)2 вони взаємно урівноважують дії один одного. Розміри частинок простого і комплексного надлужного сульфонату кальцію однакові. 4. Методами скануючої електронної мікроскопії, КР-спектроскопії та рентгенівськими дослідженнями підтверджено широку полідисперсність структурних утворень комплексного надлужного сульфонату кальцію та їхню складну зовнішню будову. 5. Встановлено, що метаборат кальцію діє синергічно з надлужним сульфонатом кальцію i покращує трибологічні властивості мастила для пар тертя з чорних та кольорових металів; 12-гідроксистеарат кальцію, в залежності від умов тертя, впливає слабко або дещо погіршує змащувальні властивості надлужного сульфонатного мастила для сталевих пар тертя і покращує їх для пар тертя з кольорових металів. 6. Вивчення будови міцел і надміцелярних утворень комплексного надлужного сульфонатного загусника та впливу модифікуючих додатків на властивості мастил на його основі стали науковим підґрунтям створення ретельно відпрацьованої рецептури і технології виготовлення комплексного надлужного сульфонатного мастила Суллена (ТУ У 00149943.520-2000, літера А), дослідно-промислове виробництво якого організовано на ВАТ „АЗМОЛ” за розробленим в процесі досліджень рецептурно-технологічних чинників технологічним регламентом. Основний зміст роботи викладено у наступних публікаціях: 1. Македонський О.О., Кобилянський Є.В., Іщук Ю.Л., Танцюра Т.П. Особливості надмолекулярної структури надлужного компоненту комплексних сульфонатних мастил // Катализ и нефтехимия – 2000. – № 5-6, – С.104-110. Участь дисертанта полягає в підготовці модельних зразків та надлужних компонентів КНСМ і в дослідженні результатів їхнього вивчення методами СКР, РСА та МРД. 2. Кобилянський Є.В., Іщук Ю.Л., Дугіна Л.М., Македонський О.О., Родіонова Т.В. Електронно-мікроскопічні дослідження тиксотропних систем на базі комплексного надлужного сульфонату кальцію // Вопросы химии и химической технологии – 2001. – № 4. – С. 105-107. Дисертантом одержані надлужні компоненти КНСМ і препаровані для дослідження методом ПЕМ, а також проаналізовані електронні мікрофотографії. 3. Кобылянский Е.В., Кравчук Г.Г., Македонский О.А., Ищук Ю.Л.. Строение сверхщелочных сульфонатных смазок // Химия и технология топлив и масел – 2002. – № 2. – С. 34-37. Участь дисертанта полягає в синтезі модельних зразків та відповідних надлужних компонентів і в здійсненні їхнього дослідження методами потенціометричного титрування та ІЧ-спектроскопії. 4. Makedonsky O., Kobylyansky E., Ishchuk Yu. Structure and Physico-Chemical Properties of Overbased Calcium Sulfonate Complex Greasees // Eurogrease – 2003. – July-August. – P. 5-23. Дисертантом проаналізовано вплив комплексоутворюючих інгредієнтів – МБК та Ca(oSt)2 – на будову і властивості КНСМ. 5. Кобилянський Є.В., Македонський О.О. Трибологічні властивості сульфонатних мастил // Нафтова і газова промисловість - 2007. - №5. - С. 56-59. Участь дисертанта полягає в синтезі модельних зразків та відповідних надлужних компонентів і в інтерпретації впливу компонентів мастил на їхні трибологічні властивості. 6. Пат. 31884 Україна, МПК 7 С10М121/04, 123/06. Спосіб одержання пластичного мастила / Кобилянський Є.В., Македонський О.О., Іщук Ю.Л., Стахурський О.Д., Ленд’єл Й.В., Дугіна Л.М., Кравчук Г.Г. – № 98115984; Заявл. 11.11.1998 р.; Опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1, 2003 р.-8c. Дисертантом запропоновано формування технологічних параметрів заявлюваного процесу. 7. Makedonsky O., Kobylyansky E.,.Ishchuk Yu. Structure and Physico-Chemical Properties of Overbased Calcium Sulfonate Complex Greases // Proceeding on the ELGI 15th Annual General Meeting . – Vienna. – 2003. – P. 1-16. Дисертантом проаналізовано вплив інгредієнтів КНСМ – МБК та Ca(oSt)2 – на його будову і властивості. 8. Македонський О.О., Кобилянський Є.В., Іщук Ю.Л.. Структура і фізико-хімічні властивості комплексних надлужних сульфонатних мастил // Тези доповідей 8-ї міжнародної науково-технічної конференції „Розробка, виробництво та застосування мастильних матеріалів та присадок”. – Бердянськ. – 2003. – С. 114-118. Дисертантом досліджено вплив технологічних параметрів процесу одержання КНСМ на його фізико-хімічні властивості. 9. Македонський О.О, Іщук Ю.Л., Кобилянський Є.В. Структура і фізико-хімічні властивості комплексних надлужних сульфонатних мастил // Тези доповідей на ІІІ науково-технічної конференції „Поступ в нафтогазопереробній та нафтохімічній промисловості”. – Львів. – 2004. – С.53-56. Дисертантом показано взаємозв’язок між зміною технологічних параметрів одержання КНСМ і його характеристиками. 10. Македонський Ю.Л., Кобилянський Є.В., Іщук Ю.Л. Структура і фізико-хімічні властивості комплексних надлужних сульфонатних мастил // Тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції “Прогрес в технології горючих копалин та хіммотології паливно-мастильних матеріалів”. – Дніпропетровськ. – 2005. – С. 48-49. Участь дисертанта полягає у встановленні оптимальних технологічних параметрів одержання КНСМ. |