Анотація до роботи:

Гусар Н.І. Структура та функції абсолютної дієприкметникової конструкції у середньоанглійській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню абсолютних дієприкметникових конструкцій у середньоанглійській мові. Абсолютна дієприкметникова конструкція відрізняється від аппозитивної дієприкметникової конструкції, оскільки остання не має власного суб’єкта, а узгоджується з суб’єктом у складі речення. Абсолютна дієприкметникова конструкція граматично не залежить від жодного члена речення, але її функція може бути визначена лише в межах речення.

У розвитку абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійський період розрізняємо два етапи. На першому часовому зрізі (1150-1350) зустрічаються лише спорадичні вживання абсолютних дієприкметникових конструкцій, що за своєю структурою та функціями близькі до аналогічних давньоанглійських конструкцій. На другому часовому зрізі середньоанглійського періоду (1350-1500) відбулося ускладнення граматичного складу абсолютної дієприкметникової конструкції, вона інколи містить обставини зі значенням місця, часу, способу дії, підрядні речення і навіть абсолютні конструкції. У цей період нівелюються відмінкові закінчення дієприкметника та іменника, і навіть займенник почав використовуватися у називному відмінку, тому у середньоанглійський період переважають абсолютні дієприкметникові конструкції з суб’єктом у формі називного відмінка.

У середньоанглійський період абсолютній дієприкметниковій конструкції притаманна, як правило, темпоральна функція. Наступними за частотністю є конструкції зі значення супровідної дії, що описують спосіб дії або засіб, у який дію виконано. Абсолютні дієприкметникові конструкції з каузальною семантикою, що позначають причину дії, характеризуються дещо меншою вживаністю. Ще менш частотними є досліджувані конструкції зі значенням умови. Виконання допустової функції зареєстровано лише спорадично.

Абсолютну дієприкметникову конструкцію в англійській мові визначаємо як конструкцію, незалежну від жодного члена речення, тобто у реченні немає вказівки на предмет дії чи носія ознаки, що виражені дієприкметником. Дієприкметникові звороти з прийменниками не доцільно вважати абсолютними дієприкметниковими конструкціями, вони розглядаються як узгоджені з головним реченням додатки.

В абсолютній дієприкметниковій конструкції є власний суб’єкт дії і його ознака – предикат, що за своїми функціями збігаються з підметом та присудком фінітного речення. Разом з тим формально предикат абсолютної дієприкметникової конструкції не є повноцінним присудком, оскільки він не виражений особовим дієсловом, узгодженим зі своїм підметом, а дієприкметником, який самостійно не може бути присудком речення. Використання термінів “суб’єкт” та “предикат” абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові є можливим тому, що вони передають зміст синтаксичних відношень між основними компонентами конструкції, яка функціонально дорівнює підрядному реченню. При цьому слід зазначити, що модальність абсолютної дієприкметникової конструкції експліцитно не виражена.

Як свідчить опрацьований матеріал, абсолютні дієприкметникові конструкції з предикативним центром у формі дієприкметника І переважають над абсолютними дієприкметниковими конструкціями з дієприкметником ІІ (відповідно 73% і 27%).

У середньоанглійській мові абсолютна дієприкметникова конструкція зазнає певних якісних змін порівняно з давньоанглійським періодом, що виявляється у закріпленні прямого порядку слів у конструкції, ускладненні її граматичної будови та у зміні відмінків суб’єкта. NP конструкції ускладнюється за рахунок включення до її складу означень. Досліджувана конструкція включає обставини місця, часу, способу дії, а в процесі подальшого ускладнення структура абсолютної дієприкметникової конструкції могла поширюватися за рахунок інших конституентів речення, підрядних речень і навіть інших абсолютних конструкцій. Це свідчить про предикативний тип зв’язку між іменною та дієслівною фразами конструкції.

У середньоанглійській мові, крім первісних функцій (темпоральної, каузальної та супровідної дії), з’являються функції допустовості та умови. Подальший розвиток функцій абсолютної дієприкметникової конструкції свідчить про автохтонність цього граматичного явища в англійській мові. У середньоанглійському періоді триває властива для давньоанглійської мови контамінація часової та умовної функції абсолютної дієприкметникової конструкції, які не є чітко диференційованими в цей період розвитку мови.

Публікації автора:

1. Гусар Н.І. Парадигма абсолютного дієприкметникового звороту у давньоанглійській та середньоанглійській мові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 1999. – № 1 (2). – С. 78-81.

2. Housar N. A Note on Absolute Participial Construction in English (A Historical Perspective) // IATEFL-Ukraine Newsletter. – Kyiv: IATEFL-Ukraine. – 1999. –
   No. 17. – С. 28-29.

3. Гусар Н.І. Латинський вплив на формування та використання абсолютної дієприкметникової конструкції в англійській мові // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2000. – № 1 (3). – С. 12-16.

4. Гусар Н.І. Структурно-семантичні параметри абсолютної дієприкметникової конструкції в середньоанглійській мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – Вип. 5. –
   С. 50-54.

5. Гусар Н.І. Генеза абсолютних дієприкметникових конструкцій у мові середньоанглійського періоду // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2001. – Вип. 6. – C. 58-63.

6. Гусар Н.І. Функції незалежної дієприкметникової конструкції у середньоанглійський період // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. – 2001. – № 1 (5). – С. 3-10.

7. Гусар Н.І. До питання про абсолютну дієприкметникову конструкцію в середньоанглійській мові // Тези доповідей міжнар. науково-практичної конференції “Іноземні мови сьогодні і завтра”. – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка. – 1999. – С. 15-17.

8. Гусар Н.І. Генезис дієприкметникових конструкцій та їх граматичний статус в історії англійської мови // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 65-66.

Анотації