1. Вперше комплексно досліджено дернові покриття м. Києва і виявлено у їх складі 198 видів вищих судинних рослин, що належать до 38 родин та 132 родів. 59,1% видового складу складають види всього з 5 родин – Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Rosaceae, що свідчить про флористичну неповночленність газонних культурфітоценозів як піонерних угруповань, які в процесі демутації наближаються до природних трав’яних угруповань. 2. Встановлено, що за географічно-історичним походженням алохтонними видами є 31,82% видів. Серед них археофіти становлять 17,68% від загального числа зареєстрованих видів, а кенофіти – 14,14%. Більшість алохтонних видів є бур’яновими, зокрема карантинними рослинами, поширення яких є не лише небажаним в міських конгломераціях, а й збільшує загальний показник адвентизації флори певного регіону. Формування стійкого декоративного покриву перешкоджає проникненню у фітоценози даних видів рослин. 3. Газонні покриття м. Києва представлені видами лучних рослин (36,36%) із значною часткою рудеральних (46,46%), що свідчить про значне забур’янення культурфітоценозів. Переважають види рослин, що ростуть поодиноко і мають середньострижневу кореневу систему, дещо меншою є частка нещільнокущових видів з середньо- та неглибокомичкуватою кореневою системами. Загальна кількість бур’янових видів свідчить про високий ступінь порушеності культурфітоценозів під впливом різних факторів урбанізованого середовища. Наявність певного комплексу видів рудеральних рослин в газонному травостої дозволяє виявити такий фактор впливу та встановити відповідний комплекс заходів по відновленню декоративності та стійкості дернового покриття. 4. За характером вегетативного відновлення найбільш представленими є короткокореневищні (89 видів) та безкореневищні (54 види) рослини, а за типом вегетативного відновлення всі групи представлені майже рівномірно. За тривалістю життєвого циклу та вегетації переважають багаторічні довго- (44,44%) та середньовегетуючі (10,61%) трави, проте частка однорічників теж є досить вагомою (19,19%), що підтверджує участь у травостоях значної кількості бур’янів. 5. Екологічна структура підтверджує лучний характер даних угруповань, про що свідчить вагома частка мезофітів (78 види) та ксеромезофітів (74 види), геліо- (115 видів) та сціогеліофітів (58 видів) серед видів флористичного списку, а загальна кількість видів лучних рослин (72 види) вказує на те, що на газонних покриттях з часом без регулярного агротехнічного догляду проходять процеси олуговіння. 6. Вперше розроблено еколого-флористичну класифікацію газонних культурфітоценозів. Встановлено, що рослинні угруповання дернових покриттів належать до 5 класів рослинності і представлені 27 асоціаціями з 11 союзів. Такий розподіл за синтаксонами свідчить про еколого-ценотичну різноманітність цих рослинних угруповань та вказує на можливість існування газонних покриттів у значній кількості екотопів урбанізованого середовища, що підтверджує їх універсальність та доцільність використання в умовах великих міст. Наявність значної кількості рудеральних угруповань (15 асоціацій з 9 союзів) свідчить про високий ступінь порушеності культурфітоценозів, що обумовлюється впливом різних факторів урбанізованого середовища. 7. Встановлено, що рослинність дернових покриттів м. Києва відносяться до трьох класів рослинності – Molinio-Arrhenatheretea, Agropyretea repentis, Plantaginetea majoris. Ще два класи – Chenopodietea, Artemisietea vulgaris – представлені рудеральними комплексами культурфітоценозів та створюють так звані “газонні ділянки” – потенційні для створення декоративних покриттів площі. Проте не всі виділені синтаксони кожного класу можна розглядати як дернові покриття високого чи достатнього рівня якості. Перші три класи об’єднуються як допустимі рослинні угруповання, так і небажані для дернових покриттів міського середовища. 8. Доведено, що дернові покриття у місті найбільше піддаються впливу інтенсивного витоптування та страждають від нестачі вологи. Ці фактори є провідними у формування високоякісного декоративного трав’яного покриття. Фітоіндикаційні дослідження культурфітоценозів дозволяють будувати узагальнені ряди зміни рослинності за градієнтами будь-якого чинника та відповідно впливати на розвиток культурфітоценозів в міських конгломераціях. 9. Показано, що кількісні характеристики видового складу дернових покриттів підтверджують низьку культуру газонних фітоценозів м. Києва. Рівень забур’яненості газонних культурфітоценозів у місті становить в середньому 45-50%, а повинна становити не більше 10-15%, що пов’язане з низькою агротехнікою, порушенням технологій створення та утримання дернових покриттів різних типів. За кількістю пагонів на одиницю площі майже всі газонні покриття мають задовільну та добру якість, адже цей показник не перевищує 80-110 пагонів на 100 см2, тоді як за своїм функціональним призначенням більшість декоративних посівів мають відповідати відмінному (більше 120) та частково доброму (80-100) показникам чисельності пагонів на одиницю площі. За показниками коефіцієнта кущіння травостоїв 75-80% досліджуваних газонів є старими, що свідчить про дигресію трав’яного покриву, повільну та поступову його натуралізацію, перехід до природного стану. |
