Анотація до роботи:

Апалат Г.П. Структура, семантика і прагматика текстів-інтерв’ю (на матеріалі сучасної англомовної преси). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню структурних, семантичних і прагматичних особливостей текстів-інтерв’ю сучасної англомовної преси в аргументативному, комунікативно-прагматичному та лінгвокогнітивному аспектах. У роботі встановлено особливості аргументації в інтерв’ю, досліджено аргументативні тактики респондента, інституційні та неінституційні характеристики текстів-інтерв’ю. У дисертації запропоновано модель прототипового тексту-інтерв’ю, яка сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри. Текст-інтерв’ю розглянено як вторинний текст, похідний від усної розмови інтер’єра та респондента. Аналіз змістово-функціональних та формально-структурних параметрів дозволив визначити текст-інтерв’ю як гібридний текст, що містить як елементи інтерв’ю, так і звіту. Залежно від ступеня наближеності тексту-інтерв’ю до тексту-звіту, виділено інфільтровані, контаміновані, амальгамовані та акомодовані тексти. Досліджено комунікативні стратегії й тактики інтерв’юера та респондента у тексті-інтерв’ю.

Аналіз дискурсних характеристик, структурних, семантичних і комунікативно-прагматичних особливостей текстів-інтерв’ю дозволяє з’ясувати природу цього тексту. Розгляд інтерв’ю як комунікативної події уможливлює твердження, що інтерв’ю – це аргументативний дискурс. Аргументативний текст-інтерв’ю розглядається як частина реальної або уявної дискусії між респондентом та інтерв’юером, у якій стадія відкриття дискусії та заключна стадія є імпліцитними. Експліцитно оформленими є стадії конфронтації та аргументації. Певні сегменти тексту-інтерв’ю мають псевдоаргументативний характер, якщо аргументація респондента й інтерв’юера спрямовується проти “імпортованого” антагоніста. В інтерв’ю аргументатор, як правило, респондент, поєднує аргументативні тактики раціонального впливу з аргументативними тактиками раціонально-емоційного впливу.

Оскільки комунікативна поведінка учасників цього дискурсу визначається їх інституційними ролями та завданнями, інтерв’ю зараховують до інституційного дискурсу. Ознаками інституційного дискурсу є систематичне чергування мовленнєвих ходів учасників комунікації в інтерв’ю, яке відбиває особливе закріплення мовленнєвих ходів за комунікантами; закріплення інституційних ролей за учасниками комунікації; їх нерівний комунікативний статус; використання стандартних запитань. Водночас, інтерв’ю в пресі виявляє певні риси неінституційного дискурсу (можливість обміну ролями між комунікантами, використання нестандартних запитань).

Семантика текстів-інтерв’ю представлена в роботі за допомогою моделі “семантична капсула”, що спирається на виділення двох семантичних зон: ядрової та периферійної. Ядрова семантична зона відображає основний зміст інтерв’ю, що дав респондент інтерв’юерові. Периферія тексту-інтерв’ю відображає повідомлення інтерв’юера, в якому містяться додаткові відомості про респондента, інтерв’юера, проблему, яка обговорюється в інтерв’ю, час та місце інтерв’ю.

Текст-інтерв’ю є вторинним утворенням. Дискурс реальної розмови інтерв’юера й респондента вихідний для тексту-інтерв’ю, що характеризується вторинною референційністю, інтенціональністю та рецептивністю. В основі формування текстів-інтерв’ю покладено принцип орієнтації на текст-прототип, який сполучає змістово-функціональні та формально-структурні параметри, що відображають особливості семантичної та структурної організації конкретних текстів.

Варіювання параметрів моделі прототипового тексту-інтерв’ю свідчить про його гібридизацію – наближення тексту-інтерв’ю до тексту-звіту. Залежно від ступеня наближеності тексту-інтерв’ю до тексту-звіту виділено такі групи текстів-інтерв’ю: неакомодовані (інфільтровані, контаміновані, амальгамовані) та акомодовані тексти.

Тексти-інтерв’ю сучасної англомовної преси є креолізованим типом тексту, про що свідчить наявність у композиційній структурі даних текстів невербальних компонентів (засобів іконічного коду).

У текстах-інтерв’ю кожен учасник комунікації застосовує певні види комунікативних тактик, які є складовою частиною комунікативної стратегії мовців. Інтерв’юер завжди дотримується неконфліктних стратегій спілкування. Залежно від комунікативної мети він обирає стратегію, яка розкриває погляди респондента, або стратегію, яка розкриває його власні погляди. Респондент використовує стратегії інформування та демонстрації власного ставлення до репліки інтерв’юера. Стратегії респондента є конфліктними або неконфліктними.

Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень структурних, семантичних і прагматичних особливостей текстів різних типів.

Публікації автора:

1. Семантичні особливості текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі // Наукові записки. Серія Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2000. – Вип. 30. – С. 227-238.

2. Використання невербальних компонентів у структурі текстів-інтерв’ю в сучасній англомовній пресі // Філологічні студії: науковий часопис. – Луцьк: Волинський державний університет імені Лесі Українки, Волинський Академічний дім. – 2000. – № 4. – С. 44-50.

3. Семантичні особливості запитань у текстах-інтерв’ю сучасної англомовної преси // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. – К.: КДЛУ. – 2001. – Вип. 5. – С. 3-9.

4. Комунікативні стратегії і тактики інтерв’юера у текстах-інтерв’ю сучасної англомовної преси / Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. – 2002. – Т. 5, № 1. – С. 100-107.

5. Прагматика і семантика констативно-відповідного мінімального діалогу в текстах-інтерв’ю сучасної англомовної преси // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики.” – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 49-50.

6. Прагматика и семантика квеситивно-ответного минимального диалога в текстах-интервью современной англоязычной прессы // Стратегии коммуникативного поведения: Материалы докладов Международ. науч. конф. – Минск: Минск. гос. лингв. ун-т. – 2001. – Ч. 1. – С. 158-161.

7. Псевдоаргументація у текстах-інтерв’ю сучасної англомовної преси // Тези 9-ї Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики.” – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – С. 54-55.