Дерполюк Світлана Віталіївна. Структура основних типів рослинних угруповань західних районів Криворізького залізорудного басейну, стан та прогноз розвитку: Дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України ; Криворізький ботанічний сад. - Кривий Ріг, 2002. - 299арк. - Бібліогр.: арк. 136-163.
Анотація до роботи:
Дерполюк С.В. Структура основних типів рослинних угруповань західних районів Криворізького залізорудного басейну, стан та прогноз розвитку. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. — ботаніка, Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр УААН України, Ялта, 2002.
Дисертація присвячена поглибленому аналізові структурної організації основних типів рослинних угруповань західних районів Криворізького залізорудного басейну для організації системи екологічного моніторингу в регіоні розміщення існуючих та тих, що створюються, гірничодобувних і гірничо-переробних підприємств . Встановлено видовий склад рослин, проведено систематичний, екологічний, біоморфічний та еколого-ценотичний аналізи угруповань на ділянках екологічного моніторингу. Дисертантом уперше виявлені нові синтаксони рангу союзу (1), підсоюзу (1), асоціації (21) та субасоціації (10). Досліджено, що складність систематичної структури рослинних угруповань дозволяє інтегрально оцінити вплив антропогенних чинників на степову та рудеральну рослинність. Доведено можливість використання фітоценотичних і флористичних характеристик рослинних угруповань закладених ділянок моніторингу для фітоіндикації стану біогеоценозів, що зазнають постійного антропогенного впливу. Отримані результати мають практичне значення для створення системи екологічного моніторингу в районі розміщення ДГЗКОРу.
Видове багатство степових угруповань рослинного покриву району дослідження досягає 282 видів, які належать до 184 родів та 50 родин. На ділянках моніторингу кількість видів змінюється від 107 до 138 видів, кількість родів – від 72 до 108, а кількість родин – від 28 до 36. Рудеральна рослинність налічує 193 види із 143 родів і 37 родин. Сегетальна рослинність поєднує 70 видів із 56 родів та 19 родин.
2. Порядок розміщення 10-15 провідних родин для степової рослинності близький до наведеного у літературі. Це вказує на те, що рослинність регіону дослідження типова для підзони південних степів. Для рудерального та сегетального підтипу рослинності притаманний особливий порядок розміщення родин, що зумовлене порушеністю екотопу .
Угруповання рослинного покриву ділянок моніторингу за флористичними характеристиками належать до однієї генеральної сукупності, за винятком тих, що формуються у специфічних умовах, під впливом засолення, сильної пасквальної дегресії, забруднення викидами з "Петрівського" кар’єру. Ці угруповання достовірно відрізняються за складністю систематичної структури. Антропогенні викиди зумовлюють значну перебудову степових угруповань, змінюються як ценотичні (трапляння) характеристики, так і функціональні (чисельність, біомаса).
Кожній ділянці з рудеральними угрупованнями притаманний свій набір провідних родин, що зумовлене великим розмаїттям екологічних умов (якість субстрату, рівень зволоження, час формування), пересічна чисельність та біомаса також залежать від наведених факторів. При збільшенні віку заростання проявляється зміна функціональних характеристик угруповань до рівня, характерного для зональних.
Структурна організація сегетальних угруповань спрощена, що зумовлено впливом “катастрофічних” змін екологічних умов, які спричинять підбір певних видів із широкою екологічною амплітудою.
Угруповання степової рослинності регіону дослідження належать до шести класів, двох порядків, чотирьох союзів, одинадцяти асоціацій та трьох субасоціацій. Провідним класом є Festuco-Brometea. Угруповання рудеральної рослинності включає вісім класів, вісім порядків, дев’ять союзів, сімнадцять асоціацій та шість субасоціацій. Провідним класом для сегетальної рослинності є клас Secaliteae.
Вміст важких металів не перевищує гранично допустимі концентрації в ґрунтах агроценозу. Спостерігається відносне нагромадження марганцю та цинку в горизонті В цих ґрунтів в 1,5-2 рази.
Основним забруднювачем довкілля на стаціонарі “Долинська” буде пил. В зонах впливу комбінованого забруднення і помірного пилового будуть спостерігатися зміни видового складу угруповань, трапляння, видової різноманітності, чисельності та біомаси окремих видів на степових ділянках, а складність систематичної структури може бути мірою таких антропогенних впливів.
Запропоновано виділені ділянки екологічного моніторингу стану рослинного покриву взяти за основні для довгострокового спостереження за станом довкілля.
Публікації автора:
Дерполюк С.В. Важкі метали у ґрунтах східної Кіровоградщини // Науковий вісник Львівської лісотехнічної академії. – Львів, 1999. – № 9/8. – С. 44-46.
Дерполюк С.В. Особливості таксономічної структури рослинного покриву стаціонару “Петрово” // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 1999. – Вип 4. – С. 64-69.
Дерполюк С.В. Структура степової рослинності ділянок моніторингу в східній Кіровоградщині // Вісник ЗДУ. – Запоріжжя, 1999. – № 2. – С. 214-218.
Дерполюк С.В., Сметана М.Г. Структура рослинності східної Кіровоградщини // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 5. – С.3-9.
Сметана М.Г., Дерполюк С.В. До синтаксономії рослинності північних степів Правобережної України // Укр. фітоценологічний збірник – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – № 1-2. – С. 33-38.
Сметана Н.Г., Дерполюк С.В., Сметана А.Н. Особенности ИЭС восточной части Кировоградской области // Тезисы докладов Международной научно-практической конференції “Экологические аспекты загрязнения окружающей среды”. – Часть 1. – К.: Знание, 1996. – С. 48.
Сметана М.Г., Дерполюк С.В. Інформаційно-екологічні системи регіонів та використання їх у навчальному процесі // Труди Другої Міжнародної науково-практичної конференції “Екологія і освіта”. – Частина 1. – Черкаси, 1996. – С. 35-37.
Сметана М.Г., Мазур А.Ю., Дерполюк С.В. Інформаційно-екологічна система Криворізького залізорудного басейну // Тези другої Міжнародної науково-практичної конф. “Екологія і освіта”. – Частина 2. – Черкаси, 1996. – С. 131-135.
Дерполюк С.В., Провоженко Т.О, Красова О.О. Таксономічна структура рослинності стаціонару “Петрово” // Географія та екологія Кривбасу. Матеріали регіональної науково-практичної конференції. – Кривий Ріг, 1999. – С. 34-35.
Провоженко Т.А., Дерполюк С.В., Красова О.О. Екологічна та біоморфічна структури рослинності стаціонару “Петрово” // Географія та екологія Кривбасу. Матеріали регіональної науково-практичної конференції. – Кривий Ріг, 1999. – С. 35-36.
Сметана М.Г., Дерполюк С.В., Провоженко Т.А. Структура степової рослинності стаціонару “Долинська”// Географія та екологія Кривбасу. Матеріали регіональної науково-практичної конференції. – Кривий Ріг, 1999. – С.37-38.