Анотація до роботи:

Пирогов В.Л. Структура і семантика паремійних одиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний та лінгвокультурологічний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

У дисертації пропонується новий інтегрований підхід до вивчення паремійних знаків японської, української, англійської та російської мов. Крізь призму останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології, семіотики, й теорії концептуального аналізу здійснено логіко-семіотичну і предметно-тематичну категоризацію зіставлюваних паремійних одиниць, виявлено їх парадигматичні зв’язки. Зіставно-типологічний аналіз паремійних одиниць з національно-культурним компонентом значення в японській, англійській українській та російській мовах здійснено на основі логіко-семіотичної та предметно-тематичної класифікації. Це дозволило виділити предметно-тематичні, фразеосемантичні та формотворчі групи паремійних одиниць з урахуванням їх належності до певних концептосфер і семантичних опозицій, за допомогою яких реконструюється архетипна модель світу в його антропоцентричному, космопланетарному, міфологічному вимірі, а також охарактеризувати паремійні аналоги та еквіваленти й побудувати типологію безеквівалентних етнокультурних лакун і асиметричних культурем в японській мові.

Зіставно-типологічний аналіз паремійних одиниць з національно-культурним компонентом значення в японській, англійській, українській та російській мовах здійснено за формально-семантичною та структурною ознаками в руслі останніх досягнень контрастивної фразеології, лінгвокультурології, семіотики й теорії концептуального аналізу.

В основу концептуально-семіотичного моделювання прислів’їв та приказок покладено такі стрижневі поняття фразеологічної номінації, лінгвокультурології та лінгвосеміотики, як ономасіологічний мотиваційний макрокомпонент семантики (внутрішня форма), символічні та міфологічні архетипи, соціоетнічні стереотипи й семантичні опозиції, а також певні категорії когнітивної лінгвістики, зокрема принцип польової класифікації паремійних знаків. Релевантним у цьому плані є поділ зіставлюваних паремій на фразеосемантичні групи з урахуванням їх належності до певних концептосфер і семантичних опозицій.

Застосування параметричного комплексу таких ознак, як вияв структурно-граматичних моделей паремійних знаків, варіативність форми й семантики, їх структурне й семантичне перетворення, дають змогу здійснити предметно-образну категоризацію паремійних одиниць, визначити їх формотворчі групи, виокремити типи паремійних аналогів та етнокультурних паралелей, а також з’ясувати специфіку безеквівалентних одиниць з їхніми підтипами (поняттєвим, реалемним, а також в аспекті асиметрії культурем).

Фразеосемантичне поле включає ряд ієрархічних, таксономічних елементів, зокрема предметно-тематичні групи, фразеосемантичні групи, формотворчі групи. В смисловій образно-номінативній структурі останніх домінуюче положення посідають концептосфери та символічні архетипи культури, які слугують своєрідними семантичними універсаліями. Їх належність до ядерної частини фразеосемантичних полів зумовлюється концептуальним поєднанням з такими логіко-семантичними протиставленнями: партитиви (частина-ціле), атрибутиви, генеративи. Водночас актуалізація національно-культурних аспектів значення паремій пов’язана перш за все з варіативністю, яка спостерігається на периферії семантики лексичних складників паремій при відносній незмінності предметно-логічного змісту.

Логіко-семантичні опозиції становлять інструмент для реконструкції семіотичного універсуму, який дає змогу змоделювати міжмовні образно-номінативні етнокультурні паралелі, по-перше, крізь призму структурно-семантичних і семантичних протиставлень – екзистенціальних, соціальних, прагматичних, міфопоетичних і, по-друге, шляхом виокремлення певних концептосфер, пов’язаних з обмінною, прагматичною, аксіологічною і міфологемною сферами.

Антропоцентричні за своєю природою предметно-тематичні групи паремій ґрунтуються на опозиційних тематичних парах та їх концептуально-семіотичних характеристиках, в основі яких лежать перехресні зв’язки з фразеосемантичними групами, що зумовлюється синкретизмом символічно-маркованих архетипів та предметно-образних груп паремійних одиниць у зіставлюваних мовах.

Аксіологічна концептосфера паремійних одиниць притаманна майже всім зіставлюваним одиницям.

Класи сигніфікативно та реалемно безеквівалентних паремійних одиниць з національно-культурним компонентом семантики в японській мові тісно переплітаються зі специфічними за національно-культурною семантикою етнокультурними паралелями. Вони виникають в результаті відсутності реалії або предмета, що входить до складу образної структури паремії.

Публікації автора:

1. Япония и Россия: синтез культур-социологий // Первая энциклопедия третьего тысячелетия, серия Социология будущего. – 2000. – Т.2. – М: РИЦ ИСПИ РАН. – С. 365-367.

2. Философия парадигмы поэтической речи (по мотивам японской лирики VІІ – ХVІІІ ст.) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету, серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2000. – Вип. 2. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – С. 209-212.

3. Мудрость Востока и Запада – экософские и лингвистические основания (подход к сравнительному исследованию устойчивых фразеологизмов) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету, серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2001. – Вип. 5. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – С. 175-194.

4. Етнолінгвістичні паралелі у різносистемних мовах // Східний світ. Інст. сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України. – К., 2001. – №1. – С.92-106.

5. Етнолінгвокультурологічні засади фразеологічних знаків у різносистемних мовах / Тези доповідей Міжнародної наукової конференції "VІ Сходознавчі читання А.Кримського". – Київ, 30 – 31 жовтня 2002 р. – С. 92-93.

6. Логіко-семіотична та предметно-образна категоризація паремійних номінативних одиниць// Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – 2002. – Т. 5, № 2. – С. 51-61.

7. Символічні архетипи як основоположні властивості паремійних одиниць // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету, серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – 2002. – вип. 6. – К.: Видавничий центр КНЛУ. - С. 231-234.