Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Бондарець Марина Вадимівна. Стратегії трансформації воєнних економік розвинутих країн в умовах глобалізації : дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Бондарець М.В. Стратегії трансформації воєнних економік розвинутих країн в умовах глобалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2006.

У дисертації проаналізовано теоретичні та практичні аспекти трансформації воєнних економік розвинутих країн в умовах глобалізації. Виявлено загальні закономірності розвитку процесу глобалізації, її сутність та складові. З’ясовано новітні тенденції інтеграції та інтернаціоналізації оборонної промисловості розвинутих країн у глобальному середовищі. Розкрито головні стратегії структурних перетворень оборонного виробництва, а саме: військово-цивільна інтеграція, конверсія, новий технологічний трансфер цивільної промисловості. Проаналізовано основні стратегії внутрішньофірмової реструктуризації оборонних компаній: еволюційну та швидкої інтеграції поглинених активів. Ідентифіковано актуальні стратегії розвитку сфери військових досліджень: стратегія інтеграції комерційних технологій в системи озброєнь, або новий технологічний трансфер цивільного сектору; передача військових розробок і технологій до цивільного сектору, тобто раціональна конверсія військових НДДКР; розробка технологій подвійного призначення, комерціалізація оборонних досліджень. Дисертація містить рекомендації та нові підходи щодо реформування ОПК України в сучасних умовах.

1. Аналіз розвитку глобалізації у ХХ – початку ХХІ ст. дозволив запропонувати авторську періодизацію цих процесів: період Першої світової війни – 1914–1918 рр.; друга світова війна – 1940–1945 рр.; період “холодної” війни – 1946–1987 рр.; період демілітаризації – 1988–1997 рр.; трансформація оборонної промисловості на базі шостого технологічного рівня розвитку НТП – 1998 р. і понині.

Перші три етапи глобалізації характеризувалися недостатнім розвитком процесів інтеграції та інтернаціоналізації. Четвертий та п’ятий етапи глобалізації відбуваються на базі поширення локальної, регіональної та трансатлантичної інтеграції, надвисокого ступеня розвитку інтернаціоналізації оборонного виробництва.

2. Власне глобальну інтеграцію оборонної промисловості складають інтеграція на мікро- та на макрорівні. Головною інтеграційною стратегією на мікрорівні є стратегія ЗІП, яка знаходить прояв у горизонтальній та вертикальній інтеграції оборонних компаній. Складовими глобальної економічної інтеграції на макрорівні є регіоналізм та трансатлантична інтеграція оборонної промисловості.

3. Найважливішою складовою глобалізації воєнної економіки є транснаціоналізація виробництва, яка, з одного боку, є формою об’єктивної інтеграції, а, з іншого – корпоративізації (силової глобалізації).

4. Головними стратегіями структурних перетворень оборонного виробництва розвинутих країн стають військово-цивільна інтеграція, конверсія, новий технологічний трансфер цивільної промисловості.

5. В умовах глобалізації актуальними стратегіями розвитку сфери військових досліджень є: стратегія інтеграції комерційних технологій в системи озброєнь, або новий технологічний трансфер цивільного сектору; раціональна конверсія військових НДДКР; розробка технологій подвійного призначення, комерціалізація оборонних досліджень.

6. Реформування оборонної промисловості України має здійснюватися за допомогою механізмів регіонально-галузевого управління на основі використання конкурентних переваг кожного регіону.

7. Органічному економічному та соціальному розвитку регіонів як соціополісів сприятиме створення інтегрованих мегасистем – кластерів. В Україні побудова таких комплексів має стати альтернативою секторальному (галузевому) підходу до економічного розвитку.

8. В епоху поширення процесів глобалізації майбутній розвиток оборонної сфери в Україні значною мірою залежатиме від поступового переходу України від економічної моделі екстенсивного індустріального розвитку до інвестиційно-інноваційної моделі сталого розвитку. Перехід до інноваційної моделі розвитку потребує створення інноваційної інфраструктури, яка включатиме бізнес-центри, технопарки, технополіси, венчурні фонди, що спроможні ініціювати інноваційний розвиток. Дані структури можуть стати інкубаторами високих технологій ОПК та технологій подвійного призначення.

9. Концепція реформування ОПК спрямована на збереження його ядра – високотехнологічних конкурентноспроможних підприємств. Це сприятиме переходу України до інноваційної моделі сталого розвитку через використання потужного потенціалу оборонної галузі.

Публікації автора:

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Бондарець М.В. Досвід конверсії у США та перспективи його використання в Україні // Зб. наук. праць. Вип. 26 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2000. – С. 60–66.

2. Бондарець М.В. Особливості організації воєнного виробництва в Японії // Зб. наук. праць. Вип. 27 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2000. – С. 31–35.

3. Бондарець М.В. Оцінка проведення конверсії в Україні: проблеми та перспективи // Економіка промисловості. – 2000. – № 3(9). – С. 22–27.

4. Бондарець М.В. Сучасні напрямки та проблеми реформування світової воєнної промисловості // Зб. наук. праць. Вип. 28 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2000. – С. 33–39.

5. Бондарець М.В. Тенденції розвитку світової оборонної промисловості // Економіка України. – 2001. – №3. – С. 82–85.

6. Бондарець М.В. Інтеграція воєнної промисловості країн СНД // Зб. наук. праць РВПС. – 2001. – Частина 1. – С. 59–63.

7. Бондарець М.В. Сучасні напрями трансформації західноєвропейської оборонної промисловості // Економіка промисловості. – 2002. – № 4(18). – С. 42–49.

8. Гаврилюк О.В., Бондарець М.В. Оцінка глобальних змін у військових секторах по регіонах і країнах світу з допомогою індексу конверсії, роззброєння, демілітаризації та демобілізації // Економіка і підприємництво. – 2002. – Вип. 9. – С. 27–35.

9. Бондарець М.В. Стратегії внутрішньофірмової реструктуризації та взаємодії з субпідрядниками оборонних корпорацій США // Зб. наук. праць. Вип. 32 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2002. – С. 45–50.

10. Бондарець М.В. Сучасні стратегії розвитку наукових досліджень і розробок у сфері воєнних технологій розвинутих країн // Зб. наук. праць. Вип. 37 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2003. – С. 109 –117.

11. Бондарець М.В. Концептуальні засади реформування ОПК України // Зб. наук. праць. Вип. 39 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2003. – С. 90–96.

12. Бондарець М.В. Інноваційно-інтеграційні конкурентоспроможні стратегії розвитку ВПК розвинутих країн, як фактор сталого розвитку. – Антологія творчих досягнень. Вип.1. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – 2004. – С. 131–134.

В інших виданнях:

13. Бондарець М.В. Глобальна економічна інтеграція військової промисловості розвинутих країн // Глобальні трансформації і загрози сучасного глобалізму: Матеріали міжнародної конференції (15 грудня 2003 р.) // Держава. Право. Економіка. – 2004. – №1. – С. 194–201.

14. Бондарець М.В. Глобальна конкурентоспроможність воєнних економік // Конкурентоспроможність і сталий розвиток у глобальній перспективі. Доповіді і повідомлення Міжнародної наукової конференції, 24 червня 2005 року. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інститут соціології НАН України, Міжнародна асоціація “Україна–Римський клуб”. – 2005. – С. 183–188.

15. Бондарець М.В. Глобальна конкуренція в умовах однополюсного глобалізму // Глобальна конкуренція в умовах однополюсного глобалізму: Матер. Міжвід. наук.-теорет. конф. (10–11 жовтня 2004 р.). – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2004. – С. 45–48.