Анотація до роботи:

Гавриш О.М. “Стратегічне планування інноваційної діяльності підприємства”.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальнiстю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами – Українська державна академія залізничного транспорту, Харків, 2005.

У дисертації досліджено теоретичні та методичні основи стратегічного планування інноваційного економічного розвитку підприємства. Розглянуто економічну сутність науково-інноваційного потенціалу підприємства, вивчено

структуру системи планування інноваційної діяльності підприємства. Проведено дослідження інноваційної діяльності підприємств машинобудівної галузі промисловості Харківського регіону. Розглянуто організаційно-економічні аспекти управління інноваційною діяльністю підприємств Запропоновано концептуальні основи формування системи планування інноваційної діяльності підприємства. Подано методичні рекомендації щодо обгрунтування інноваційної стратегії підприємства. Запропоновано комплекс базових еталонних інноваційних стратегій розвитку підприємства. Розроблено методичний підхід щодо формування продуктово-інноваційної політики підприємства. Подано методичний підхід щодо вибору типу системи планування інноваційної діяльності на основі оцінки рівня невизначеності інноваційного середовища підприємства.

1. Планування інновацій в системі управління підприємством є відносно самостійною підсистемою (тобто цілісною системою для складаючих її елементів), що містить сукупність специфічних інструментів, правил, структурних органів, інформації і процесів, націлених на підготовку і

забезпечення виконання планів інноваційної діяльності. При плануванні інновацій здійснюється обґрунтований вибір основних напрямків інноваційної діяльності на підприємстві в цілому і для кожної структурної одиниці зокрема; формування програм досліджень, розробок і виробництва інноваційної продукції; розподіл програм і конкретних завдань по окремих відрізках часу і закріплення за виконавцями; установлення календарних термінів проведення робіт із проектів; розрахунок потреби в ресурсах і розподіл їх по виконавцях на основі бюджетних розрахунків.

2. Система планування інноваційної діяльності підприємства – це сукупність дій щодо надання впливу управлінських органів (суб’єкту управління) на інноваційний процес (об'єкт управління) за допомогою реалізації функцій (основних, специфічних і забезпечуючих), спрямованих на досягнення постійної, свідомо підтримуваної пропорційності його розвитку.

3. Забезпечення комплексного характеру структурно-інноваційних перетворень на підприємствах вимагає розробки заходів щодо оцінки і пошуку шляхів удосконалення інноваційного потенціалу, формування інноваційної стратегії підприємства.

4. Виключне значення для реалізації обраного курсу структурно-інноваційної перебудови національної економіки набуває глибоке і всебічне реформування діючого інструментарію економічної політики на макроекономічному рівні та у межах конкретних суб’єктів господарювання, що є одним з найважливіших наукових і практичних завдань, успішне вирішення якого є запорукою забезпечення сталого економічного зростання України.

5. Вибір організаційних форм управління інноваційними процесами має бути обумовленим природою, змістом і характером нововведень, наявними потребами підприємства у певних видах інновацій для забезпечення сталих довгострокових конкурентних переваг. Вирішальний вплив на вибір базової інноваційної стратегії підприємства надають ознаки масштабів наслідків впровадження інновацій та предметної спрямованості інновацій.

6. Формування ефективної системи планування інноваційної діяльності підприємства насамперед вимагає використання комплексного підходу, який дозволяє врахувати індивідуальні особливості підприємства, а також визначити шляхи позитивного впливу управлінських рішень на удосконалення інноваційного потенціалу підприємства. Підсистема стратегічного планування інноваційної діяльності має бути важливою складовою загальної системи стратегічного управління підприємством.

7. Стратегічне управління інноваційною діяльністю підприємства є складовою стратегічного управління в цілому, методологічною основою якого є ситуаційно-ресурсний підхід. Забезпечення довгострокової прибутковості через впровадження стратегічного планування інноваційного процесу у тривалому часовому інтервалі є важливою умовою досягнення більшості стратегічних цілей та джерелом задоволення складного комплексу інтересів та очікувань учасників підприємства.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Гавриш О.М. Організація управління інноваційною діяльністю підприємства // Вісник економіки транспорту і промисловості (зб. наук.-практ. статей).- Випуск 8. – Харків: УкрДАЗТ. – 2003. –С. 185-188. (0,3 друк. арк.). (Постанова ВАК України № 23-06/6 від 11.06.2003 р. Бюлетень № 7, 2003 р., Перелік № 12).

2. Гавриш О.М. Конкурентні фактори інноваційного економічного розвитку підприємства // Комунальне господарство міст //Науково-технічний зб. вип.56. – Серія: Економічні науки. – Київ: Техніка. – 2004. – с.107-113. (0,5 друк. арк.). (Постанова ВАК України № 1-02/5 від 10.05.2000 р. Бюлетень № 3 , 2000 р. ).

3. Гавриш О.М. Структура науково-інноваційного потенціалу підприємства // Регіональні перспективи № 1-2 (38-39). – 2004 р. – С. 54-56. (0,5 друк. арк.). (Постанова ВАК України №1-05/7 від 9.06.1999 р. Бюлетень № 1, 1999 р., Перелік №1).

4. Гавриш О.М. Формування продуктово-інноваційної політики підприємства // Регіональні перспективи № 6 (43). – 2004 р. – С. 103-105. (0,5 друк. арк.). (Постанова ВАК України №1-05/7 від 9.06.1999 р. Бюлетень № 1, 1999 р., Перелік №1).

5. Гавриш О.Н., Чернявская Т.В. Эволюция подходов к организации и управлению инновационной деятельностью // Вісник економіки транспорту і промисловості (зб. наук.-практ. статей).- Випуск 4. – Харків: УкрДАЗТ. – 2003. –С. 155-159. (0,2 друк. арк.). (Постанова ВАК України № 23-06/6 від 11.06.2003 р. Бюлетень № 7, 2003 р., Перелік № 12).

Особистий внесок автора полягає в узагальненні підходів до управління інноваційною діяльністю.

Тези доповідей

6. Гавриш О.Н. Экономическая оценка и государственное регулирование инновационной деятельности // Физические и компьютерные технологии. Труды 10-й международной научно-технической конференции, 28-30 сентября 2004 г. – Харьков: ХНПК «ФЭД», 2004. – С.256-259. (0,2 друк. арк.).

7. Гавриш О.Н., Сотникова Ю.В. Экономическая оценка степени прогрессивности инновационных проектов предприятия // Праці п’ятої міжнародної наукової конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 1. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 282-284. (0,1 друк. арк.).

Особистий внесок автора полягає в удосконаленні методичного підходу до вибору організаційних форм управління інноваційними процесами за ознакою масштабів наслідків впровадження інновацій та предметної спрямованості інновацій.