У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо використання стратегічного маркетингового підходу до управління збутом підприємства. Це дозволить забезпечити ефективність стратегічного маркетингового управління збутом: 1. Обґрунтовано, що концептуальною основою стратегічного маркетингового управління збутом є інтеграція стратегічного та маркетингового підходу до управління збутом. З одного боку, управління збутом ґрунтується на інструментах стратегічного управління (елементи управління збутом формуються на основі місії підприємства, стратегічних цілей підприємства, стратегії підприємства і засобах її реалізації), а з іншого боку, управління збутом є невід'ємним елементом стратегічного маркетингу (збутова політика формується на основі стратегічних цілей маркетингу, стратегії маркетингу і засобах її реалізації). 2. Визначено, що стратегічне управління збутом – це багатоаспектний управлінський процес, спрямований на забезпечення ефективного збуту підприємства у довгостроковій перспективі в умовах мінливості зовнішнього середовища. Стратегічне маркетингове управління збутом – це багатоаспектний управлінський процес, який базується на концепції маркетингу і спрямований на забезпечення ефективного продажу у довгостроковій перспективі через задоволення потреб споживачів в умовах мінливості маркетингового середовища. 3. Результати дослідження цільового ринку на основі концепції стратегічного STP-маркетингу свідчать про те, що на стадії народження підприємства починають визначати свій базовий ринок, на стадії зростання підприємства розширюють свій базовий ринок, на стадії зрілості – зосереджуються на продажу продовольчих або непродовольчих товарів і намагаються підтримати свої позиції шляхом надання певного асортименту послуг, а на стадії старіння підприємства максимально розширюють свій базовий ринок з метою залучення нових покупців. Протягом життєвого циклу підприємства відбуваються зміни у психологічно-поведінковій структурі покупців: змінюється ступінь прихильності покупців до підприємства, відбуваються зміни в інтенсивності здійснення купівлі. Побудовані карти позиціонування за ключовими факторами вибору підприємства покупцями з використанням розробленої нами комп’ютерної програми свідчать про те, що протягом життєвого циклу знижується ефективність позиціонування підприємств для персоніфікованих покупців, а ефективність позиціонування для етичних покупців протягом життєвого циклу підвищується. 4. У межах діагностики процесу стратегічного маркетингового управління збутом було досліджено основні його етапи: стратегічне маркетингове планування збуту (здійснено оцінку нестабільності зовнішнього маркетингового середовища, визначено стадії життєвого циклу підприємств, проведено аналіз життєвого циклу бізнесу, розроблено систему стратегічних маркетингових цілей у сфері збуту); стратегічна маркетингова організація збуту (здійснено аналіз якості процедури збуту, аналіз збутового персоналу, оцінку заходів мерчендайзингу, аналіз повноти використання методів збуту, аналіз заходів стимулювання збуту, аналіз комплексу додаткових послуг); стратегічний маркетинговий аналіз збуту (здійснено оцінку збутового потенціалу підприємства, аналіз товарного портфеля підприємства, оцінку стратегічних маркетингових ризиків у сфері збуту); стратегічний маркетинговий контроль збуту (виявлено функції стратегічного маркетингового управління збутом, які не виконуються на практиці у досліджуваних підприємствах). 5. Оцінка ефективності стратегічного маркетингового управління збутом показала, що: протягом життєвого циклу підприємства знижується зовнішня ефективність стратегічного маркетингового управління збутом: найкращі позиції на ринку мають підприємства, які знаходяться на стадії зростання, що свідчить про ефективність їхнього стратегічного маркетингового управління збутом; протягом життєвого циклу підприємства зростає рівень утримання покупців і знижується рівень залучення покупців. Однак, внаслідок неефективного стратегічного маркетингового управління збутом, на пізніших стадіях життєвого циклу підприємства відбувається зниження рівня утримання покупців; впродовж життєвого циклу відбувається зниження внутрішньої ефективності стратегічного маркетингового управління збутом: на ранніх стадіях життєвого циклу підприємства (народження і зростання) відбувається підвищення ступеня досягнення стратегічних маркетингових цілей у сфері збуту (в середньому 1,92 і 2,50 бали відповідно), а на пізніх стадіях (зрілість і старіння) спостерігається його зниження (в середньому 2,00 і 1,83 бали відповідно); на стадіях зрілості і старіння відчувається необхідність перегляду діючих маркетингових стратегій управління збутом; на стадіях зрілості і старіння відбувається погіршення економічних показників ефективності стратегічного маркетингового управління збутом (уповільнення товарообертальності, зниження витратовіддачі, зменшення доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 1 тис. грн. фонду оплати праці збутового персоналу). 6. Визначено, що комплексна система стратегічного маркетингового управління збутом – це система взаємопов’язаних елементів стратегічного маркетингового управління збутом, найбільш повне використання яких забезпечить підприємству довгострокову конкурентну перевагу на цільовому ринку. Комплексна система стратегічного маркетингового управління збутом складається з трьох систем: системи стратегічного маркетингового управління збутом, системи забезпечення стратегічного маркетингового управління збутом і системи підтримки стратегічного маркетингового управління збутом. Для кожної системи запропоновано відповідні підсистеми та їх елементи. 7. Запропонована система маркетингових стратегій управління збутом охоплює сім груп стратегій: управління бізнесом, управління цільовим ринком, управління товарним портфелем, цінові стратегії, управління збутовим потенціалом, управління збутовими ризиками, управління збутовим персоналом. Для кожного кластеру запропоновано відповідні маркетингові стратегії у розрізі перелічених їх груп з урахуванням життєвого циклу підприємств. |