У дисертації узагальнено науково-теоретичні підходи і запропоновано методику обґрунтування стратегії управління оборотним капіталом торговельних підприємств на основі оптимізаційних моделей. За результатами виконаної роботи можна зробити такі висновки. Ринкова трансформація економіки України у поєднанні з глобалізаційними процесами повернула до використання в економічний теорії і практиці господарю-вання поняття “оборотний капітал” замість терміну “обігові кошти” і зумовила необ-хідність чіткого розмежування сутності оборотних активів і капіталу, що їх авансує.
Переосмислення сутності економічних категорій “авансування”, “інвестуван-ня”, “фінансування” дозволило зрозуміти, що поняття “авансування” найповніше розкриває процес вкладення оборотного капіталу у відповідні активи, бо воно означає надання авансу для забезпечення торговельної діяльності. 2. В системі економічного механізму функціонування підприємств оборотний капітал слід розглядати в теоретичному сенсі як економічну категорію, яка виражає ринкові відносини, пов’язані з залученням грошових коштів як першооснови кругообороту капіталу, і в практичному значенні як показник фінансового стану і найбільш мобільний ресурс економіки підприємств. 3. За умов низького рівня забезпеченості підприємств власним оборотним капіталом виникла необхідність доповнення трьох існуючих видів політики фор-мування оборотного капіталу (агресивна, помірна, консервативна) четвертим – вкрай агресивною політикою, яку пропонується застосовувати при аналізі фінансового стану підприємств без власного капіталу. Виявлено, що саме така політика поки що домінує при формуванні оборотного капіталу торговельних підприємств. 4. Дослідження сутності і ролі оборотних активів як об’єктів авансування оборотного капіталу дозволило уточнити їх склад відповідно до чинних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, виявити залежність структури оборотних активів від життєвого циклу підприємств, обґрунтувати ознаки відповідності оборот-них активів стратегічним завданням управління логістичними потоками, установити появу нових джерел формування оборотного капіталу в торгівлі, пов’язаних зі зміна-ми форм власності та організаційно-правових основ функціонування підприємств . 5. Залучення показників інтенсивності та екстенсивності показало, що сучасний етап фінансової діяльності торговельних підприємств має позитивну тенденцію, по-в’язану з переходом до інтенсивного використання оборотних активів і пом’як-шенням рівня агресивності політики залучення і використання оборотного капіталу. 6. За умов, коли тяжка економічна криза перших років незалежності України, супроводжувана незнаною світом гіперінфляцією, позбавила державу, фінансові структури і господарюючі суб’єкти оборотного капіталу, пошуки коштів для авансування оборотних активів стали досить проблематичними і викликали необхідність наукового обґрунтування стратегії забезпечення підприємств оборотним капіталом як підсистеми загальної фінансової стратегії підприємства. Сформовано багаторівневу систему цілей управління оборотним капіталом, пріоритетність яких визначається кожним підприємством окремо і зумовлюється головним чином обраною базовою та функціональними стратегіями підприємства. 7. На основі врахування економічних тенденцій останніх років та визначених напрямів майбутнього економічного розвитку країни сформульовано головні стратегічні орієнтири побудови політики формування оборотного капіталу і оборотних активів підприємств торгівлі, установлено загальні і специфічні прин-ципи прийняття стратегічних рішень, серед яких слід виділити наукову обґрун-тованість, оптимальність, ефективність, комплексне врахування умов функціону-вання системи управління на основі багатокритеріального підходу. Специфічними принципами виступають дохідність, прибутковість, зведення до мінімуму витрат і ризику, збалансованість оборотних активів і джерел їх авансування. 8. Обґрунтовано критеріальні показники оцінки різних підходів до формуван-ня оборотного капіталу в залежності від політики забезпечення підприємств влас-ним оборотним капіталом, тобто від рівня фінансової незалежності та ефективності використання капіталу. 9. Для забезпечення ефективного управління оборотними активами торговель-них підприємств як основою формування оборотного капіталу розроблено економі-ко-математичну модель їх оптимізації, сформовано інформаційну базу даних та обра-но метод реалізації моделі. Результатами вирішення поставлених задач стали опти-мальні значення обсягу оборотних активів і окремих їх елементів на досліджених під-приємствах за умов мінімізації витрат обігу та альтернативної вартості їх авансування. 10. З метою удосконалення управління оборотним капіталом розроблено ме-тодику реалізації економіко-математичної моделі оптимізації структури джерел його формування на основі мінімізації середньозваженої вартості залучення капіталу. 11. Запропоновано механізм балансування моделей оптимізації складу обо--ротних активів та джерел їх авансування, заснований на передачі інформації від однієї моделі до другої після кожного циклу пошуку рішення задач за розробленою схемою інформаційних потоків. 12. Застосування запропонованої методики при оптимізації джерел формування і напрямків використання оборотного капіталу торговельних підприємств з різними базовими економічними стратегіями дозволило виявити загальні підходи до під-вищення ефективності торговельної діяльності і нарощування фінансових ресурсів. |