У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання розвитку та підвищення ефективності страхового захисту врожаю сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного: 1. Одним із важливих елементів гарантування економічної безпеки й стабілізації фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників є страхування. Оскільки сільське господарство є важливою продовольчою базою суспільства, а ризики сільськогосподарської галузі характеризуються великими масштабами нанесення шкоди в просторі та часі, виникає об’єктивна необхідність його страхування. Ризик розглядається як діапазон коливань відхилення можливого (фактично одержаного) результату від запланованого (математично обчисленого) внаслідок впливу ряду факторів (причин), настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю. 2. На основі теоретичних узагальнень виведено, що сільськогосподарським ризиком є негативне (позитивне) відхилення фактичного результату діяльності від запланованого внаслідок впливу ряду несприятливих (сприятливих) факторів природно-кліматичного, виробничого, фінансово-комерційного та політико-правового характеру в агросфері, настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю. 3. Природно-кліматичні ризики розглядаються як збитки (надприбутки), внаслідок настання подій, спричинених несприятливими (сприятливими) для вирощування конкретних сільськогосподарських культур силами природи, настання та розмір яких визначається ймовірністю. 4. Страховий ризик розглядається як частина або весь збиток, завданий об’єкту страхування, відповідно внаслідок його пошкодження або загибелі при настанні страхового випадку згідно з договором страхування, що виражений в грошовій формі та не перевищує страхової суми, зазначеної в ньому, який до настання має імовірний та випадковий характер. 5. Страхові сільськогосподарські ризики класифіковано на такі групи: природно-кліматичну, виробничу, технологічну та невиробничу або фінансово-комерційну групи. 6. Ринок страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві знаходиться на стадії розвитку. Перспективами такого страхування є: комплексне страхування із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до тарифної ставки; розробка страхових продуктів від окремих ризиків; використання методу страхування на основі об’єднаного індексу; застосування механізму страхового відшкодування збитків за 50% забезпечення урожаю. 7. На підставі результатів досідження методів страхування природно-кліматичних ризиків доведено, що доцільним буде їх страхування за об’єднаним індексом, який включає індекс зміни урожайності, індекс температури та індекс опадів. 8. Вивчення механізму страхового відшкодування збитків від природно-кліматичних ризиків сільськогосподарським підприємствам довело доцільність використовувати покриття врожаю (або врожайності), ніж франшизу. Страхування сільськогосподарських культур слід проводити за 50%-го забезпечення урожаю. 9. Виявлено дві можливості зниження страхової тарифної ставки: шляхом вибору страхувальником оптимальної норми страхового забезпечення та через диференціацію коливання урожайності. Другий спосіб буде ефективніший, адже розмір тарифу залежить від вибраного рівня відхилення майбутньої урожайності сільськогосподарської культури від страхової. 10. Доцільним є розрахунок за допомогою моделі теорії ігор з природою сподіваного грошового доходу на наступний рік як бази прогнозування суми страхових платежів, що сплачуватимуться страхувальниками при страхуванні природно-кліматичних ризиків у рослинництві. 11. Серед перспектив розвитку страхування сільськогосподарських культур від несприятливого впливу природно-кліматичних ризиків слід виділити: розробку концептуальних положень комплексної програми страхування, зміни у системі страхування рослинництва із субсидуванням, пропозиції щодо перестрахування природно-кліматичних ризиків, створення Комітету з управління природно-кліматичними ризиками при Кабінеті міністрів України, страхування виробничих витрат на вирощування сільськогосподарських культур. 12. Дослідження структури страхових технічних резервів і можливостей формування додаткових резервних фондів свідчить про необхідність утворення фонду майбутнього ризику, створення резерву страхування врожаю за нагромаджувальним принципом і резерву додаткових ресурсів по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур, внесення змін до формування та використання фонду незаробленої премії. |