Анотація до роботи:

Горбатюк О. В. Степан Смаль-Стоцький як літературознавець: постаті та явища нової української літератури. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009.

Дисертація є першим комплексним дослідженням літературознавчої спадщини С. Смаль-Стоцького, починаючи від статей-виступів, приурочених до ювілеїв визначних діячів української літератури, і до шевченкознавчих студій празького періоду діяльності. Окреслено взаємини вченого з Ю. Федьковичем, І. Франком, О. Кобилянською, В. Стефаником та проаналізовано праці, присвячені творчості цих письменників, а також І. Котляревського. Здійснено комплексний аналіз шевченкознавчих студій ученого. На основі опрацьованого матеріалу осмислено науково-методологічні підходи в дослідженнях С. Смаль-Стоцького, підкреслено його визначну роль в українському літературознавстві кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.

Кінець ХІХ – перші десятиріччя ХХ століття ознаменовано в українській літературі появою багатьох знакових для неї постатей: І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, С. Єфремов, М. Євшан та інші. До активних творців української наукової гуманітарної думки цього періоду належить і С. Смаль-Стоцький.

Праці вченого 80-х – 90-х років ХІХ ст. пов’язані в основному з дослідженням постатей і явищ буковинського літературного процесу. Насамперед це була творчість Ю. Федьковича та С. Воробкевича. У зв’язку з тим, що статті про них виросли з промов, виголошених на ювілейних урочистостях, присвячених цим письменникам, вони позначені публіцистичністю у викладі. Та, попри це, вони не позбавлені науковості у висвітленні фактів біографії й творчості.

Літературознавчі пошуки вченого пов’язані також з культурно-історичною працею „Буковинська Русь”, котра стала першим подібним дослідженням не тільки для Буковини, а й для Галичини, книга мала сильні й слабкі сторони, що відзначав у рецензії на цю книгу І. Франко. Не зважаючи на деякі недоліки дослідження, треба визнати, що літературознавчий розділ цієї праці став першим науковим дослідженням розвитку української літератури на Буковині, а С. Смаль-Стоцький – першим літературознавцем краю, адже саме він відкрив таких буковинських поетів, як Г. Продан, В. Ферлеєвич, В. Продан, М. Коморошан. Своїм ґрунтовним дослідженням учений спонукав до роботи багатьох українських літературознавців. Досить пригадати той факт, що згадуване дослідження ученого до сьогодні залишається чи не єдиною працею про дофедьковичівську українську літературу на Буковині.

Літературознавчі інтереси вченого 10-х – 20-х років ХХ ст. пов’язані насамперед з творчістю І. Франка та О. Кобилянської. Дослідження творчості першого знайшло своє відображення у працях С. Смаль-Стоцького „Характеристика літературної діяльності Івана Франка” (1913) та „Франко і українська літературна мова” (1926). Визначальною рисою першого дослідження є те, що, на відміну від С. Єфремова та М. Євшана, С. Смаль-Стоцький на чільне місце у творчості І. Франка ставить світоглядно-філософські поеми „Іван Вишенський”, „Смерть Каїна”, „Похорон”, „Поєдинок” і „Мойсей”, які учений сприймає як цикл, для нього вони становлять єдину концептуальну цілісність. У другій праці вчений на матеріалі однієї поеми (його улюбленої) „Іван Вишенський” проаналізував величезний внесок І. Франка у розвиток української літературної мови. За дослідженням академіка, тільки завдяки цьому одному творові Словник Бориса Грінченка треба поповнити на 178 слів, де найбільша частина належить до незареєстрованого словотвору або до словотвору самого І. Франка.

Творчість О. Кобилянської знайшла оцінку дослідника в статті „Дорогі земляки!”. Відзначивши особливість поглядів письменниці на проблему емансипації, що якісно вирізняється від звичайної боротьби за свої права, С. Смаль-Стоцький окреслив кілька визначальних рис для розуміння персонажів та образів повісті “Земля”.

Розмірковуючи про взаємини селянина й землі, дослідник доходить висновку, що між ними існує якийсь містичний зв'язок. На його думку, сам патріархальний побут і господарство українського селянина сприяли виробленню культу землі. Він знайшов вираження в усній народній творчості та звичаях і обрядах, пов'язаних з річним господарським циклом, громадським та родинним життям. Такі міркування вченого значно випередили дослідження сучасних йому науковців.

У своїх спостереженнях Смаль-Стоцький помічає й те, що духовний світ героїв „Землі” Ольги Кобилянської має водночас реальну і містичну основу. Отже, є підстави говорити, що саме С. Смаль-Стоцький уперше кваліфікує Землю як дійового персонажа твору; фіксує поєднання в повісті рис містицизму, дохристиянських вірувань, ворожбитства та віри у Бога, а також відзначає оптимізм у закінченні твору.

Стаття „Дорогі земляки!” стала продовженням довголітніх взаємин видатного літературознавця з великою письменницею. Ці взаємини не завжди були безхмарними. В комуністичні часи випиналися негативні моменти в них. Зокрема, ті, докоряв С. Смаль-Стоцькому за „український буржуазний націоналізм”, любили смакувати таким місцем з листа О. Кобилянської до Д. Лукіяновича від 1 лютого 1900 р.: „Впрочім, признамся Вам, він [С. Смаль-Стоцький. – О. Г.] мені не симпатичний, і я не люблю з ним говорити, взагалі die ganze Sippe in D-r Petrowiczgasse [вся кліка на вулиці Петровича] мені не симпатичне, почавши від самого редактора і його часописі, аж геть-геть і т. д.”. І вже зовсім забували вони висловлювання О. Кобилянської з листа до С. Смаль-Стоцького від 2 лютого 1922 р., де вона захоплювалася його громадсько-політичною та культурно-просвітницькою діяльністю: „Працюйте, дорогий пане доктор, працюйте з-помежи камінного граду не дорослих Вашій щирості для нашого народу одиниць. Колись пізнаються на Вашій праці… Колись – і піде кривавий окрик за Вами, бо всій нашій бідній ще, темнотою побитій народності і Ваше ім’я, і Ваша праця останеться між пануючими брудами – білим монументом”.

Основні ж наукові пошуки С. Смаль-Стоцького стосуються творчості Т. Шевченка. Саме їм присвятив учений більшу частину свого життя, починаючи від університетських студій та ювілейних статей-виступів у Чернівцях і закінчуючи глибокими науковими розвідками в Празі.

Не все в дослідженнях творчості Т. Шевченка мало слушність. Так, не погоджуючись із критиками Шевченкового вірша, що докоряли поетові за недосконалість форми, дослідник сам пішов хибним шляхом. Ритмомелодійна теорія віршування Т. Шевченка, що зародилася на семінарських заняттях професора С. Смаль-Стоцького в Чернівецькому університеті й розвивалась ученим у подальших його працях, зазнала критики. Дослідження ритмічної будови вірша поета відомими українськими літературознавцями Б. Якубським, Ф. Колессою, М. Рильським, Г. Сидоренко, Н. Чаматою, І. Качуровським, Н. Костенко та іншими довели безпідставність теорії вченого, котрий уперто не хотів помічати ямбічний вірш у Шевченковій поезії, зараховуючи його просто до колядкового. Але незаперечною є думка вченого, що в основі віршування Т. Шевченка лежить ритмомелодика народного вірша. Аналізуючи віршознавчу теорію С. Смаль-Стоцького, потрібно враховувати й те, на якому рівні перебували в той час наукові дослідження, зокрема й шевченкознавчі, а висунутою гіпотезою, хоч і помилковою, вчений спонукав до дискусії та вироблення правильного погляду на метричну систему Шевченкового вірша.

Наукові розвідки С. Смаль-Стоцького, пов’язані з аналізом конкретних творів Т. Шевченка, позначені глибоким розумінням тексту, хоча й не завжди вчений враховує яскраво виражений амбівалентний характер творчості поета.

Дослідник одним із перших відкинув усталену думку про те, що рання творчість Т. Шевченка виключно романтична. С. Смаль-Стоцький аргументовано доводить, що поет, хоч і пише у стильовій манері своєї доби, та з перших його творів чітко простежується критичний погляд на жахливе становище українського народу.

Найважливішою ознакою шевченкознавчих студій С. Смаль-Стоцького є те, що він першим у вітчизняному літературознавстві, починаючи ще від університетського семінару, постійно доводив, що вся творчість поета, від початку і до кінця, характеризується яскраво вираженими державницькими позиціями і настановами.

Працюючи в Чернівецькому університеті, а згодом у Празі, він виробив власну методу дослідження літературного тексту. Наукові пошуки вченого, присвячені творчості Ю. Федьковича, С. Воробкевича, В. Стефаника, О. Кобилянської та перші шевченкознавчі студії характеризуються значним впливом старої культурно-історичної школи. Мова цих праць відзначається, з одного боку, складними синтаксичними конструкціями, а з другого – багата на образні порівняння, що було характерним для барокової літератури.

Продовжуючи наукові пошуки, С. Смаль-Стоцький поступово відходить від старої культурно-історичної школи й застосовує у своїх дослідженнях методи школи філологічної. Послуговуючись компаративним, психологічним, соціологічним, естетичним методами згадуваної школи, вчений тлумачить Шевченкові тексти. Такий науковий підхід до інтерпретації художнього тексту характеризує його як одного з перших українських герменевтів.

Загалом же проведений аналіз наукових і науково-популярних праць С. Смаль-Стоцького засвідчує, що він був не тільки визначним мовознавцем, як майже виключно характеризують його, а й першорядним літературознавцем, одним з чільних представників української науки про літературу кінця ХІХ – першої третини ХХ століття.

Основні результати дослідження висвітлено в таких публікаціях:

1. Горбатюк О. Ольга Кобилянська в інтерпретації Степана Смаль-Стоцького / Горбатюк О. // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія – Вип. 216 – 217. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – С. 140 – 144.

2. Горбатюк О. Юрій Федькович в оцінці Степана Смаль-Стоцького // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія – Вип. 274 – 275. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 131 – 135.

3. Горбатюк О. З листів Степана Смаль-Стоцького до Івана Франка / Горбатюк О. // Буковинський журнал. – 2007. – № 4. – С. 254 – 265.

4. Горбатюк О. Початки літературознавчої шевченкіани Степана Смаль-Стоцького / Горбатюк О. // Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи: Зб. пр. Всеукр. (36-ої) наук. шевченківської конф. – Черкаси, 18 – 19 квітня, 2006 р. / Редкол.: Смілянська В. Л. (відп. ред.) та ін. – Черкаси, 2007. – С. 43 – 47.

5. Горбатюк О. Оцінка теорії С. Смаль-Стоцького про народнопісенну основу ритміки Т. Шевченка українськими літературознавцями / Горбатюк О. // Буковинський журнал. – 2008. – № 1. – С. 173 – 182.

6. Горбатюк О. Степан Смаль-Стоцький у взаєминах з Іваном Франком / Горбатюк О. // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов’янська філологія – Вип. 394 – 398. Зб. наук. пр. на пошану проф. Богдана Мельничука з нагоди його 70 – річчя. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 171 – 177.