| У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розв‘язання науково-прикладного завдання щодо економіко-статистичного моделювання розвитку фондового ринку в Україні. Основні науково-практичні результати дисертаційної роботи дозволяють зробити такі висновки: 1. Фондовий ринок є одним із головних цивілізованих механізмів реалізації процесів інвестування економічного розвитку. Нині в Україні він не відповідає рівню ринкових відносин, які забезпечують його ефективне функціонування. Запропоновані автором концептуальні засади щодо теоретичного обґрунтування фондового ринку, зокрема, його категорійного апарату та класифікаційних ознак цінних паперів, як основи функціонування фондового ринку, дають змогу впровадити й адаптувати до умов фондового ринку багатофакторний економіко-статистичний аналіз. 2. З метою вивчення та обґрунтування науково-теоретичних положень ефективного розподілу інвестицій для досягнення оптимальної структури капіталу, необхідно враховувати запропоновані автором нові методичні підходи до визначення величини ризику при формуванні портфеля цінних паперів шляхом взаємозв‘язку коефіцієнтів кореляції та середньоквадратичного відхилення доходності окремої акції від ринкової ставки доходу. 3. Доведено, що основним методом сучасної статистичної науки є системний комплексний аналіз модельованого об‘єкта. У зв‘язку з цим пропонується використовувати доповнені та впорядковані автором головні ознаки системного підходу до умов функціонування фондового ринку, зокрема: структуризація, ієрархічність, цілісність, цільова визначеність, здатність до вдосконалення та самозбереження, єдність методологічної бази та аналітичної функції системи, а також взаємообумовленість та впливовість на інші економічні системи. Це слугує методологічною базою для характеристики фондового ринку як ефективної системи і сприяє вдосконаленню всього ринкового простору. 4. Для вдосконалення аналізу фондового ринку доцільно використовувати економіко-структурну схему фундаментального аналізу, яка поєднує макроекономічний, галузевий та мікрорівні дослідження з моделюванням ціни фінансового інструменту та визначенням рейтингових показників. Для поліпшення статистичного моніторингу кон‘юнктури фондового ринку на мікрорівні пропонується використовувати систему показників: рентабельності й інтенсивності виробництва; фінансової стійкості; платоспроможності; майнового стану; ділової активності; капіталізації фірми та позиції підприємств на ринку капіталу. 5. Встановлено, що застосування технічного аналізу як специфічного виду дослідження фондового ринку досить обмежене через відсутність ліквідного ринку цінних паперів в Україні. З метою теоретичного обґрунтування та впровадження даного аналізу необхідно враховувати рекомендації автора щодо можливості використання його у вітчизняних умовах. Серед широкого спектру видів технічного аналізу адаптованими до українських цінних паперів є графічні методи, ковзні середні як вид статистичних методів та осцилятори. 6. Роль фондових індексів, як барометрів розвитку не лише фондового ринку, а й економіки в цілому досить обмежена в Україні. Це зумовило необхідність ґрунтовного аналізу та вибір автором мультиплікативної моделі лінійного тренду, яка найбільш адекватно відображає тенденції розвитку інтегрального індексу фондового ринку України. Крім того, при формуванні шляхів удосконалення фондового ринку необхідно враховувати модель взаємозв‘язку доходності компаній "блакитних фішок" та інтегрального індексу фондового ринку. 7. Для подальшого розвитку фондового ринку й визначення його оптимальної структури на регіональному рівні слід застосовувати багатовимірне статистичне моделювання, включаючи компонентний і кластерний методи аналізу. Це дозволяє визначити ієрархічну структуру територіальної класифікації і виділити чотири кластери за таким розподілом: області з низьким рівнем розвитку фондового ринку: Миколаївська, Івано-Франківська, АР Крим, м. Севастополь, Чернігівська, Хмельницька, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Вінницька, Черкаська, Житомирська, Чернівецька, Рівненська, Кіровоградська (перший кластер); області із середнім рівнем: Київська, Львівська, Сумська, Луганська, Херсонська, Полтавська, Запорізька, Харківська, Одеська (другий кластер); області з достатньо високим рівнем розвитку: Донецька і Дніпропетровська (третій кластер); області з високим рівнем розвитку: м. Київ (четвертий кластер). Поглиблення економіко-статистичного аналізу та підвищення його практичного значення сприятиме розширенню маркетингових досліджень регіональної сегментації фондового ринку на різних ієрархічних рівнях: від міста, адміністративного району, області й до держави в цілому. 8. З метою оздоровлення економіки та визначення пріоритетних видів економічної діяльності слід враховувати результати економіко-статистичного моделювання галузевого аспекту розвитку фондового ринку. Найбільш вагомими факторами розвитку фондового ринку є: рівень ефективності приватизації та інвестування видів економічної діяльності, роль акціонерних товариств в системі фондового ринку і рівень біржових торгів. При цьому істотна частина видів економічної діяльності майже не охоплена системою фондового ринку. Лише електроенергетика, фінансова діяльність, металургійна, хімічна та нафтохімічна промисловості мають достатньо високий рівень ринкових відносин з огляду на їх особливий статус і, по суті, є реальною передумовою подальшого розвитку фондового ринку. 9. Нерозвинений фондовий ринок України суттєво не впливає на основні макроекономічні індикатори, разом з тим використання математичного апарату, як потужного засобу вираження думок і методу скорочення шляху для одержання результату, дозволяє передбачити тенденції розвитку та можливість вибору оптимальних управлінських рішень. Здійснена комплексна оцінка впливу основних показників, що характеризують стан сучасного фондового ринку в Україні, на кінцеві результати соціально-економічної діяльності регіонів. За результатами аналізу зроблено висновок, що стан фондового ринку має найбільш суттєвий вплив на показник валової доданої вартості на одну особу. При формуванні сучасної стратегії розвитку даного сектора фінансової системи неодмінно слід орієнтуватися і на соціальні аспекти макроекономічного простору. 10. Існуюча нині модель фондового ринку України не має чітко сформованої концепції. Тому в процесі регулювання фондового ринку необхідно враховувати адаптовану автором трендову модель розвитку фондового ринку на базі аналізу обсягів торгівлі цінними паперами на організаційно оформленому ринку з урахуванням сезонних коливань та прогнозною оцінкою показника на найближчу перспективу. | 