У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано пропозиції щодо формування організаційного, інформаційного і методичного забезпечення моніторингу виконання Державного бюджету України. За результатами дослідження сформульовано теоретичні та науково-практичні висновки щодо вирішення завдань відповідно до поставленої мети дослідження: 1. Низькі темпи ліквідації наслідків економічної кризи в Україні певною мірою обумовлені недоліками у процесі: - розроблення напрямів бюджетної політики; - формування Державного бюджету; - виконання Державного бюджету. Для забезпечення ефективного контролю за виконанням Державного бюджету і відповідного аналізу необхідне прийняття сталої регламентації та узгодження організаційної структури бюджетного процесу, створення для цього відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення його реалізації, що дасть можливість отримувати вичерпну, достовірну, актуальну інформацію про складові бюджетного процесу, ефективне управління якими – одне з основних завдань законодавчої та виконавчої гілок влад. 2. Дослідження теоретичних, організаційних засад функціонування бюджетної системи, особливостей напрямів бюджетної політики та її складових, що утворюють бюджетну систему України, дало підстави визначити бюджетний процес як діяльність, пов’язану з формуванням, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, аналізом звітів про виконання бюджетів. Кожен з вказаних етапів окремо та в сукупності може розглядатися як масове соціально-економічне явище, чим обґрунтовується доцільність дослідження процесу виконання Державного бюджету як об’єкта статистичного дослідження з урахуванням особливостей формування інформаційних, організаційних, нормативних та методичних його засад. 3. Спостерігається певна розбіжність між рівнями показників виконання Державного бюджету України, що їх надають різні джерела інформації. Причиною цього є несистемність формування аналітичної бази та незбігання інтересів учасників бюджетного процесу щодо результатів дослідження виконання бюджету, і, як наслідок, – неможливість проведення неупередженого статистичного аналізу цього явища. Основною причиною такого стану є те, що чинне законодавче поле не повністю врегульовує повноваження та відповідальність сторін, які здійснюють моніторинг виконання Державного бюджету. Вирішення означеної проблеми потребує затвердження у нормативних документах переліку установ, на які покладено функції бюджетного контролю, включаючи моніторинг виконання бюджету, відповідальність цих установ, права та обов’язки його працівників, обов’язковість належного інформаційно-аналітичного забезпечення процесу здійснення аналізу виконання бюджетів. 4. Система показників виконання бюджету має бути структурована відповідно до рівнів бюджетної системи, бюджетної класифікації (функціональної, програмної, відомчої тощо), етапів бюджетного процесу. Розрахунок узагальнюючих статистичних характеристик у межах запропонованої класифікації надасть змогу здійснювати поглиблений аналіз, за результатами якого формувати прогнозні показники виконання Державного бюджету, а також вживати відповідних заходів щодо забезпечення досягнення планових рівнів показників розвитку економіки. 5. Для визначення пріоритетних напрямів бюджетної політики, контролю за їх дотриманням, створення відповідної інформаційної бази необхідне вдосконалення моніторингу виконання Державного бюджету. Отримана внаслідок здійснення моніторингу інформація дасть можливість виконувати аналіз зазначеного соціально-економічного явища, результати якого зможуть бути використані кінцевими споживачами для прийняття подальших рішень з метою підвищення ефективності управління на макрорівні. 6. Система моніторингу виконання Державного бюджету України має виконувати такі функції: 1) збирання та попереднє оброблення даних, розрахунок статистичних показників, кластеризація простору початкових даних; 2) побудова статистичних моделей з метою оперативного оцінювання поточного стану бюджетного процесу; 3) побудова короткотермінових прогнозних моделей стану виконання бюджету. Такий підхід дозволяє у процесі здійснення моніторингу забезпечити проходження всіх етапів життєвого циклу інформації щодо виконання Державного бюджету – від її збирання і групування до кінцевого використання цільовим споживачем з метою формування і обґрунтування управлінських рішень для забезпечення досягнення планових рівнів надходжень та видатків Державного бюджету України. 7. Потреба застосування певних статистичних методів аналізу виконання Державного бюджету України обумовлена особливостями бюджетного процесу як об’єкта дослідження. Для його характеристики залучається великий обсяг статистичних даних, що мають значну варіативність, і статистичні показники, які походять з різних джерел інформації, часто не узгоджені між собою. Тому поряд з діючою процедурою оцінювання ступеня виконання бюджету, організація статистичного аналізу та прогнозування виконання Державного бюджету України за запропонованими в дисертації підходами дасть змогу підвищити ефективність його здійснення на всіх етапах бюджетного процесу – починаючи з розроблення та визначення Основних напрямів бюджетної політики і прогнозів основних показників соціально-економічного розвитку, до контролю за виконанням Державного бюджету. 8. Результати аналізу очікуваних та фактичних рівнів виконання складових дохідної частини Державного бюджету України з використанням статистичних методів дають підстави стверджувати, що плани наповнення дохідної частини за рахунок найбільш питомої її складової – податкових надходжень часто не підкріплюються реальними надходженнями від платників податків, а результати фактичного виконання не враховуються на етапі прогнозування. Постійне спостереження та контроль за цим процесом за допомогою моніторингу виконання Державного бюджету запобігатимуть таким ситуаціям у майбутньому. 9. Кореляційний аналіз показників виконання видатків Державного бюджету у розрізі їх функціональної класифікації та запланованих темпів зростання свідчить про відсутність зв’язку між зазначеними показниками і, як наслідок, – про невідповідність фінансових можливостей держави взятим фінансовим зобов’язанням. Для виправлення ситуації необхідне систематичне здійснення статистичного аналізу, результати якого дозволяють виявити причини припущених помилок при складенні планів та визначити шляхи їх виправлення. 10. Застосування певних статистичних методів, зокрема коефіцієнтів концентрації та територіальної локалізації, дають змогу проводити в розрізі досліджуваного об’єкта регіональний статистичний аналіз та оцінювати рівень пропорційності розподілу коштів з метою вирівнювання фінансування регіонів і забезпеченості бюджетними коштами адміністративно-територіальних одиниць. Результати здійсненого в ході роботи аналізу формування та розподілу міжбюджетних трансфертів довели, що існуючий алгоритм визначення їх обсягів, що базується на застосуванні коефіцієнта вирівнювання перевищення обсягів видатків адміністративно-територіальних одиниць над обсягами їх власних надходжень, не завжди забезпечує урахування потреб регіонів у коштах задля їх економічного зростання і відповідно вимагає удосконалення. 11. Результати кореляційного аналізу взаємозв’язку обсягів доходів, закріплених за адміністративно-територіальними одиницями, доходів місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів і коштів, що надходять до бюджетів територіальних громад з бюджету центрального рівня та що спрямовуються до державного бюджету, свідчать про існування залежності обсягів коштів, що закріплюються за бюджетами територіально-адміністративних одиниць, та коштів, що спрямовуються ними до бюджету центрального рівня. Водночас у розподілі трансфертів з державного бюджету до місцевих така закономірність не простежується. Результати наукового дослідження доводять доцільність використання статистичних методів у процесі розроблення та обґрунтування політики міжбюджетних трансфертів. | 