Надійне вимірювання бідності на різних територіальних рівнях вкрай потрібне для прийняття ефективних управлінських рішень при розробленні національних та регіональних програм боротьби з бідністю. Проведений аналіз оцінок показників бідності, визначених за даними обстеження УЖД на рівні регіонів України, довів їх недостатню надійність та продемонстрував значне коливання значень у межах довірчих інтервалів, хаотичні зміни в динаміці. Це є причиною зниження ефективності моніторингу бідності на регіональному рівні. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення методів оцінювання бідності та запропоновано нове розв’язання завдання забезпечення достатньої надійності оцінок показників бідності на регіональному рівні. Проведене автором дослідження дозволило зробити такі висновки: Ефективним підходом до підвищення статистичної надійності оцінок показників бідності на регіональному рівні є їх визначення за допомогою методів непрямого оцінювання. Наразі одним з дієвіших підходів є методологія уточнення оцінок показників на базі так званих методів малих територій. Основним принципом методів непрямого оцінювання є комплексне використання, крім безпосередніх результатів певного обстеження, статистичної інформації з додаткових джерел даних на рівні малої території. Автором систематизовано джерела інформації, які є базою для застосування методу непрямого оцінювання на регіональному рівні. При дослідженні використані такі основні додаткові джерела даних: дані попередніх обстежень, дані на рівні економічних районів, дані переписів населення, дані статистики торгівлі, праці та заробітної плати, соціальної статистики, адміністративні дані тощо. Серед існуючих методів непрямого оцінювання пріоритетне значення має метод композиційного оцінювання, суть якого полягає в поєднані прямих і непрямих оцінок показників. За умови використання цього методу завжди є можливість оцінити будь-який показник, навіть якщо прямі оцінки показника відсутні.
В роботі запропоновано способи обчислення непрямої оцінки при використанні різної інформаційної бази. Достатньо ефективними виявилися способи, в яких застосовуються:
оцінки, визначені на основі синтетичних; оцінки, визначені на основі логнормальної моделі; оцінки, визначені на основі множинної регресійної моделі. Проведений порівняльний аналіз результатів застосування методу композиційного оцінювання на основі різних способів визначення непрямої оцінки дозволив зробити висновок, що за ступенем поліпшення характеристик надійності оцінок рівня бідності найбільш ефективним є спосіб, який базується на використанні логнормальної моделі. Разом з тим слід зазначити, що залежно від наявної інформаційної бази для проведення розрахунків та особливостей вимірювання показників дієвим для застосування є кожен з запропонованих способів:
застосування методу композиційного оцінювання на базі синтетичних оцінок показників рекомендовано у разі, коли дані про прямі оцінки показників бідності для окремих малих територій відсутні. Цей спосіб є найбільш дієвим також у випадку, коли бракує інформації щодо розподілу витрат чи додаткових даних про кореляти бідності. спосіб оцінювання за регресійною моделлю має цінність у тому розумінні, що дозволяє не тільки підвищити надійність оцінок бідності, а й дає можливість виявити і проаналізувати взаємозв’язки між показниками бідності й основними факторами, які певною мірою впливають на оцінки бідності в регіонах. 6. Застосування на практиці методу композиційного оцінювання дозволяє підвищити статистичну надійність оцінок показників бідності. При цьому використання даного методу передбачає здійснення додаткового статистичного аналізу даних та значного обсягу специфічних розрахунків. 7. З метою підвищення ефективності моніторингу бідності в частині прийняття оптимальних управлінських рішень по скороченню бідності на регіональному рівні необхідно: розробити та впровадити комплексну методику підвищення надійності статистичних оцінок показників бідності на регіональному рівні; виділити в окремий технологічний етап обробки даних обстеження УЖД роботи з розрахунку уточнених оцінок показників; скласти перспективний план розроблення та впровадження нових способів оцінювання показників для забезпечення комплексності розв’язання проблеми малих територій у державній статистиці України; створити програму надання користувачам інформації щодо результатів уточнення оцінок показників, зокрема, шляхом публікації результатів застосування процедур уточнення. |