У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо удосконалення методологічних та методичних засад статистичного аналізу економічної злочинності. За результатами дослідження, відповідно до поставлених мети і завдань, сформульовано низку висновків теоретичного та науково-прикладного характеру: 1. Метою статистичного дослідження рівня економічної злочинності є об’єктивна оцінка її стану, виявлення закономірностей та тенденцій прояву, характеристика структури та регіональних особливостей. 2. Проведений аналіз джерел отримання даних про злочинність свідчить про те, що існує певна проблема реєстрації злочинів, в тому числі економічної спрямованості. Окрім незареєстрованих злочинів, виділяють незаявлені та невстановлені злочини. Необхідною умовою ефективного контролю за виконанням державних заходів з нейтралізацією та суттєвого обмеження злочинності, додержанням законності та правопорядку є чітка організація первинного обліку злочинів, адміністративних правопорушень, що дозволить більш доцільно їх використовувати для статистичного аналізу злочинності, в тому числі економічної. 3. Головною складовою статистичної оцінки економічної злочинності є проведення комплексного статистичного аналізу. З цією метою запропоновано використання наступних етапів: а) оцінка впливу соціально-економічних факторів на економічну злочинність; б) аналіз безпосередньо економічної злочинності на основі розробленої системи статистичних показників, що включає: визначення загальних та диференційованих коефіцієнтів економічної злочинності; розрахування коефіцієнту дійсного відшкодування матеріальних збитків; регіональний аналіз економічної злочинності; прогнозування кількості економічних злочинів та рівня злочинності; в) оцінка впливу економічної злочинності на економіку країни та її окремі регіони. 4. Виходячи з того, що класифікацію видів економічних злочинів потрібно здійснювати за їх складом та видами економічної діяльності на основі інформації про скоєння злочинів, а також використовуючи окремі розділи кримінального кодексу України, визначено та виділено економічні злочини, сформований їх перелік за складом злочину та видами економічної діяльності, що дозволяє організувати спеціальне спостереження за ними. 5. Для вдосконалення первинного обліку злочинів обґрунтовано та запропоновано внесення змін до статистичної картки на виявлений злочин, а саме: потрібно розширити можливість вводу необмеженої кількості предметів посягання. Це дозволить більш доцільніше використовувати первинний статистичний облік злочинів, розширить інформаційну базу предметів посягання. 6. В результаті аналізу діючої системи показників, що характеризують економічну злочинність, встановлено, що діюча система є недосконалою як в методологічному, так і в методичному плані; для розрахунку певних показників, зокрема рівня економічної злочинності необхідна додаткова достовірна інформація. Тому запропоновано удосконалену систему статистичних показників економічної злочинності, що дозволить визначити інтенсивність прояву цього явища в суспільстві і на основі результатів аналізу приймати управлінські рішення щодо боротьби з економічною злочинністю в Україні. 7. При оцінюванні економічної злочинності обґрунтовано необхідність розрахування індексу тяжкості економічних злочинів, вагами в якому є умовні коефіцієнти тяжкості економічних злочинів, що відповідають мірі покарання окремої особи або групи осіб. Це дозволить визначати ступінь суспільної небезпеки економічних злочинів в країні та її окремих регіонах. 8. З метою отримання якісно однорідних регіональних зон соціальної напруги в Україні за рівнем економічної злочинності запропоновано здійснювати кластеризацію. Утворення регіональних зон здійснено з використанням евклідової відстані, алгоритму ближнього сусіда, дендриту та методу к- середніх. Це дозволить поглиблено вивчити прояви економічної злочинності в регіональному розрізі; повніше і ретельніше охарактеризувати криміногенний стан в регіонах країни; прогнозувати рівень економічної злочинності в регіонах; визначити механізми управління підрозділами внутрішніх справ щодо подолання економічної злочинності в регіонах країни, виходячи з виокремленних однорідних зон соціальної напруги за рівнем економічної злочинності. 9. Для визначення реальних збитків від економічних злочинів застосовано методику виміру «ціни економічної злочинності». Це дозволить класифікувати економічні наслідки як: збитки, прямо або непрямо нанесені злочинною діяльністю та особливо майновими злочинами; втрачену матеріальну вигоду; витрати, пов’язані з утриманням правоохоронний органів, включаючи витрати на боротьбу з криміногенними явищами та їх попередженням; витрати на ліквідацію вже скоєних злочинів. 10. Результати прогнозування кількості економічних злочинів та рівня економічної злочинності в України до 2007 року включно, свідчать про стійку тенденцію до зменшення значень цих показників в майбутньому. На підставі здійснених прогнозів уточнюються цілі, засоби та методи контролю злочинності, в тому числі економічної. 11. Проведене статистичне дослідження дозволить визначати напрямки розроблення управлінських рішень щодо боротьби з економічною злочинністю в країні та її окремих регіонах. |