У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукових задач щодо розробки напрямків удосконалення методології статистичного вивчення малого підприємництва та обґрунтування системи статистичних показників, що характеризують його стан та розвиток на регіональному рівні з урахуванням його сутнісних характеристик. Це дозволило сформулювати наступні висновки теоретичного та науково-прикладного характеру: 1. Аналіз і узагальнення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених дозволили авторові виділити основні сутнісні характеристики та запропонувати власне визначення підприємництва: Підприємництво - це особливий вид господарської діяльності, що носить інноваційний характер та здійснюється на власний ризик і під власну відповідальність особливим суб'єктом ринкових відносин – підприємцем з метою одержання матеріальних і духовних благ. Підприємництво прийнято розподіляти на мале, середнє та велике відповідно до масштабів діяльності його суб’єктів. Місце і роль малого підприємництва в житті суспільства обумовлені низкою його специфічних ознак, одна з яких полягає в тому, що приватна власність є базовою характеристикою малого підприємництва. Тобто, останнє може бути засноване на будь-якій формі власності, що припускає наявність тих чи інших елементів приватної власності, або є її модифікацією. 2. Важлива роль малого підприємництва в формуванні соціально-економічного клімату в країнах з ринковою економікою та значна чутливість малих форм господарювання до негативного впливу зовнішніх чинників обумовлюють необхідність його підтримки з боку держави. Для успішної реалізації відповідних державних програм необхідна своєчасна повна та адекватна статистична інформація щодо ходу та результатів діяльності суб'єктів малого підприємництва. Це є однією з причин того, що наразі проведенню досліджень стану та розвитку малого підприємництва приділяється особлива увага як у розвинених, так і в постсоціалістичних країнах. Відповідні статистичні дослідження у країнах Західної Європи проводяться паралельно для секторів малого та середнього підприємництва. При цьому аналізуються показники, що характеризують кількість малих і середніх підприємств; чисельність зайнятих на них; обсяг виробленої та реалізованої ними продукції; частку малих і середніх підприємств у формуванні вищезгаданих показників усіма підприємствами країни; тенденції розвитку малого і середнього підприємництва й інше. У країнах СНД наразі також здійснюються статистичні дослідження стану і тенденцій розвитку малого підприємництва. При цьому досліджуються кількість суб'єктів малого підприємництва, зайнятість на них, обсяги їхнього виробництва, ефективність господарської діяльності, а також тенденції розвитку сектора малого підприємництва. Необхідно також зазначити, що на сучасному етапі у проведенні статистичних досліджень рівня та тенденцій розвитку підприємництва, в тому числі і малого, важливе місце займають спеціальні обстеження ділової активності підприємств. 3. В Україні органи державної статистики здійснюють дослідження сектора малого підприємництва з 1991 р. Протягом цього періоду змінювалося і визначення суб'єкта малого підприємництва, і склад досліджуваних показників, і відповідним чином трансформувалися форми первинної статистичної звітності. Наразі в Україні прийнято виділяти такі три групи суб'єктів малого підприємництва: приватні підприємці, малі підприємства та селянські (фермерські) господарства. Органи державної статистики вивчають процес та результати діяльності всіх трьох груп. Результати своїх досліджень у цій сфері вони публікують у щорічних статистичних збірниках „Малі підприємства в Україні” та „Селянські (фермерські) господарства України за 200_ рік”, а також у відповідних розділах статистичного щорічника „Україна в 200_ році” та в бюлетенях обласних і республіканського управлінь статистики. В цих публікаціях надається інформація за групами показників, що характеризують кількість суб’єктів малого підприємництва, зайнятість на них і оплату праці, їх виробничу діяльність, а також дані про малі промислові підприємства, малі підприємства оптової і роздрібної торгівлі, баланси, фінансові результати діяльності та інвестиційну діяльність малих підприємств. Інформація надається як у цілому по країні, так і в розрізі її регіонів, видів економічної діяльності та форм власності. У спеціальних обстеженнях ділової активності підприємств, що проводяться також і в Україні, малі підприємства як окрема група не розглядаються. 4. Аналіз сучасного вітчизняного досвіду проведення статистичних досліджень стану та тенденцій розвитку малого підприємництва дозволив визначити певні недосконалості в цій сфері. Серед них найбільш помітними є неточне визначення меж генеральної сукупності суб'єктів малого підприємництва та недосконалість існуючої системи показників, яка використовується для відображення інформації щодо процесу і результатів господарської діяльності суб'єктів малого підприємництва на макроекономічному та регіональному рівнях. 5. На основі врахування сутнісних ознак малого підприємництва запропоновано удосконалити склад існуючої генеральної сукупності суб’єктів малого підприємництва шляхом виключення з її складу малих підприємств, заснованих на загальнодержавній і комунальній власності, та фермерських господарств із середньорічною чисельністю зайнятих понад 50 осіб. 6. Вивчення та аналіз зарубіжного та вітчизняного досвіду дозволили запропонувати напрямки вдосконалення існуючої системи показників стану, ефективності функціонування та тенденцій розвитку малого підприємництва шляхом її доповнення та структурування. Вдосконалена система показників може бути представлена трьома блоками показників: Перший блок – статистичні показники стану й інтенсивності розвитку малого підприємництва в країні (регіоні): показники розвитку малого підприємництва в країні (регіоні); показники ефективності функціонування суб'єктів малого підприємництва; показники місця сектора малого підприємництва в економічній системі та його ролі у вирішенні соціальних проблем країни (регіону). Другий блок – статистичні показники тенденцій розвитку малого підприємництва в країні (регіоні). Третій блок – статистичні показники порівняння рівня розвитку сектора малого підприємництва України й інших країн. Здійснення відповідних статистичних досліджень на макроекономічному рівні вимагає використання показників всіх трьох блоків, а на регіональному рівні – лише перших двох. Варто також зазначити, що впровадження запропонованої системи статистичних показників обумовлює необхідність внесення відповідних змін у форми первинної статистичної звітності. 7. При здійсненні статистичного вивчення сектора малого підприємництва в територіальному розрізі для того, щоб дати однозначну відповідь на питання, у яких же територіальних одиницях рівень розвитку малого підприємництва вище, а в яких – нижче, доцільно використовувати можливості багатомірної класифікації, а саме: застосовувати інтегральні показники (індикатори), а також методи кластерного аналізу. В роботі представлено нову дворівневу систему інтегральних індикаторів, які дозволяють оцінити основні кількісні характеристики, що відображають: розвиток малого підприємництва в регіоні (інтегральний індикатор ІРМП); ефективність функціонування суб'єктів малого підприємництва (інтегральний індикатор ІЕФСМП); місце сектора малого підприємництва в економічній системі і його ролі в вирішенні соціальних проблем регіону (інтегральний індикатор ІМСМП); тенденції розвитку малого підприємництва в регіоні (інтегральний індикатор ІПРМП). На базі цих інтегральних оцінок першого рівня побудовано оцінку другого рівня – загальний інтегральний індикатор рівня та перспективності розвитку малого підприємництва в регіоні ЗІРПРМП. 8. Аналіз стану та розвитку малого підприємництва в Харківській області дозволив зробити висновок, що у 2001 р. малі форми господарювання відігравали помітну, але не достатньо важливу роль у формуванні соціально-економічних результатів діяльності області. Так, вони становили близько 98 % всіх суб’єктів підприємництва регіону. В той же час на малих підприємствах області було зайнято 125,3 тис. осіб, що склало лише 13,7% усіх зайнятих в економіці або 7,2 % усього працездатного населення регіону. Обсяг продукції, виробленої в 2001 р. малими підприємствами становив 1597,5 млн. грн. або лише 10,0 % всього обсягу виробництва області. Ефективність господарської діяльності малих підприємств Харківської області в 2001 р., була вкрай низькою, при цьому згодом ситуація погіршувалася. Однак, незважаючи на свою неефективність, сектор малого підприємництва Харківської області не тільки не звужувався, а навіть розширювався, зміцнюючи свої позиції: постійно зростало число суб'єктів малого підприємництва та чисельність зайнятих на них, збільшувалася частка малих підприємств у виробництві продукції всіма суб'єктами господарювання регіону тощо. Основною причиною виявленого протиріччя, що полягає в розширенні масштабів діяльності і посиленні позицій неефективних форм господарювання, на думку автора, є бажання підприємців приховати реальні масштаби своєї діяльності та обсягів доходу з метою зниження сум сплачуваних податків та зборів. Правильність цього припущення підтверджується результатами проведеного статистичного дослідження: сума податку на прибуток, сплаченого малими підприємствами в 2001 р. вдвічі менша, ніж у попередньому 2000 р. 9. Статистичне дослідження сектора малого підприємництва Харківської області в 2001 р. у територіальному розрізі, проведене із використанням багатомірних статистичних методів, дозволило розбити всі територіальні одиниці області на однорідні групи щодо рівня та перспективності розвитку в них малого підприємництва, визначити лідера (м. Харків) і аутсайдерів (Великобурлуцький і Балаклійський райони області). 10. Запропоновані напрямки вдосконалення статистичного забезпечення управління розвитком малого підприємництва та результати проведеного статистичного дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності управління та стимулювання розвитку малого підприємництва на державному і регіональному рівнях. | 