У дисертаційній роботі проведене всебічне дослідження теоретичних, методологічних і практичних аспектів та знайдено нове вирішення актуальної, в умовах інформатизації і глобалізації процесів, що розвиваються у світовій економіці, науково-прикладної проблеми в галузі економіки та управління науково-технічним прогресом – становлення інноваційної цифрової економіки ІС у мережному аспекті і застосування його трендів для обґрунтування пріоритетів інфокомунікаційного розвитку перехідної економіки України. 1. Обгрунтовано, що цифрова економіка в мережному аспекті, або Iнтернет-економіка, що зароджувалася як сукупність он-лайнових компаній і вкладена структура інформаційної індустрії, нині являє прообраз майбутньої світової економіки. Висновок випливає з новітньої тенденції орієнтації Інтернет-технологій на перетворення бізнес-процесів компаній традиційних секторів економіки. Мережну організацію цифрової економіки, опрацювання в ній інформації та генерування знань, присвоєння прибутку на основі прав власності виокремлено як системоутворюючі ознаки постіндустріального суспільства на його сучасному, інформаційному етапі розвитку. Доведено, що інфокомунікаційний розвиток носить еволюційній характер і є перспективним для більшості країн світу, включаючи квазіпостіндустріальні країни з перехідною економікою, до яких належить і Україна. Обґрунтовано специфічну роль глобальної мережі Інтернет як організаційно-технологічної бази цифрової економіки, подібно до тієї, що відігравала мережа автомобільних доріг і залізниця в індустріальній економіці. 2. Удосконалено схему організації досліджень ІС і цифрової економіки, відмінну від такої в природничих науках. До схеми включено базові інститути, дослідницькі команди і групи радників. За удосконаленою схемою у першій ланці формується середовище для проведення досліджень, що складається з баз даних, систем опитувань економічних агентів, систем обробки інформації; інститути утворюють тимчасові групи експертів з висококваліфікованих фахівців для вирішення певних наукових завдань; групи радників формуються при органах економічного управління і у великих фірмах. Обов’язковою в схемі є взаємодія дослідників і радників для швидкого застосування наукових результатів, колективний характер проведення досліджень. Як тенденція така організація вже спостерігається у розвинених країнах. Визначено, що застосування запропонованої схеми економічних досліджень і конвергенція теорій ринкової і цифрової економіки ІС разом окреслюють можливий шлях подолання кризи економічної теорії в сучасних умовах. 3. На основі дослідження формування моделей ІС під впливом специфічних економічних і політичних умов у певній країні, особливостей її кваліфікованих кадрів, бізнесменів і урядових лідерів, але, насамперед, залежно від інтеграції національної економіки до глобальних фінансових ринків та дії ІКТ, отримано результати, що свідчать про успішність характерних моделей ІС: американської, фінської і сінгапурської. Враховано окремі властивості моделей при формуванні варіанту національної стратегії інфокомунікаційного розвитку України. Так, визначено доцільність застосування таких рис сінгапурської моделі ІС в Україні, як: пріоритетне формування високошвидкісних магістральних каналів телекомунікаційної інфраструктури за підтримкою і регулятивною діяльністю уряду; сприяння досягненню абсолютної комп’ютерної грамотності суспільства, комп’ютеризації державного апарату; запровадження он-лайнових державних закупок. 4. У результаті дослідження виявлено головну причину становлення електронного бізнесу компаній, у тому числі їх ЕК, у розвинених країнах наприкінці минулого сторіччя: нею стали зміни у бізнес-процесах, перехід з моделей ринку виробника і торговельного посередника на модель ринку, зорієнтованого на клієнта. Доведено висновок: запровадження інформаційних, а потім мережних Інтернет-технологій не змінило природи бізнесу, але рівень їх застосування в управлінні, в інформаційній взаємодії ділових партнерів, у продажах, а також частково у виробничих процесах нині визначає, наскільки бізнес і його складові стають електронними. Надано нове визначення місця ЕК компанії як логічної, завершальної на сьогоднішній день стадії розвитку комплексної системи інформатизації її внутрішніх і зовнішніх зв’язків з метою отримання конкурентних переваг і збільшення прибутку, як підмножини електронного бізнесу компанії. 5. Встановлено, що компанії традиційного, неінформаційного, бізнесу звертаються до побудови СЕК відповідно успішності їх економічного розвитку та інтеграції до партнерських мереж, що свідчить про еволюційну природу ЕК. Але дослідження показало, що ЕК носить обмежений характер і як організаційно-економічна зміна, опосереднена Інтернет-технологією, має “точку насиченості” у розвитку і буде отримувати інші контури з появою нових технологій. Розроблено узагальнену класифікацію моделей ЕК за напрямами, що враховує досвід її еволюції і базується на експертній оцінці. Найбільш пріоритетними з них є моделі торговельного майданчику, он-лайнових аукціонів, у тому числі споживацьких, cумісної комерції компаній, електронного торговельного центру, інформаційного обслуговування компаній та кінцевих споживачів. 6. Проведені дослідження показали, що Інтернет як технологія загального призначення часто утворює додаткові ефекти економічного і соціального характеру не у місці первинних витрат на ІКТ, а в інших ланках господарчої мережної системи. На цій підставі запропоновано розв’язання проблеми, відомої як парадокс застосування комп’ютеру на мікрорівні (відсутність прямої залежності фінансових результатів діяльності компаній від інвестицій в ІКТ): парадоксу не існує на агрегованому рівні за рахунок накопичення мережних ефектів у масштабі суспільства, де ефективність інвестицій в Інтернет та інші інформаційні технології підлягає виміру і вартісній оцінці у вигляді вкладу в економічне зростання і продуктивність праці. Розроблено систему чинників ефективності інвестицій в Інтернет-технології та їх застосування у компаніях для оцінки матеріальних і нематеріальних переваг, що утворюються внаслідок фінансування компаніями проектів їх ЕК. Запропоновано методику їх обгрунтування, що спирається на вищенаведене положення щодо скасування парадоксу комп’ютеру і враховує фактор каталізації мережними технологіями організаційного ефекту у роботі фахівців компаній та в управлінні персоналом. Також у методиці узагальнено наші уявлення про те, як може виглядати набір стандартних елементів методології стратегічного управління компанією BSC, запропонованої Нортоном і Капланом, для оцінки ефективності вкладень у проекти ЕК. Чинники пов’язано з напрямами і моделями ЕК (B2B, B2C, сумісною комерцією компаній), стратегічними напрямами діяльності компанії (за BSC) і деталізовано у її ініціативах з ЕК та індикаторах. Удосконалено підходи до застосування в українських установах поширених запатентованих методик, що використовуються у зарубіжних компаніях для оцінки матеріальних і нематеріальних ефектів від ІКТ, – ТСО, BSC, REJ. Виявлено, що методика REJ має найкращі перспективи для українських підприємств через об’єднання переваг фінансового і нефінансового підходів до оцінки ефективності ІКТ, гнучкої творчої компоненти, відсутності жорстких вартісних і організаційних обмежень для свого запровадження, на відміну від методики BSC. 8. Встановлено, що проблеми готовності певної країни до мережної економіки, електронного бізнесу – це, насамперед, проблеми досягнутого нею рівня економічного розвитку. Визначено специфіку інфокомунікаційного розвитку України як країни з перехідною економікою. Узагальнено вона характеризується як квазіпостіндустріальність – відсутність достатніх внутрішніх передумов для переходу до постіндустріальної (інформаційної) формації. Розроблено методику обґрунтування, моніторингу і коригування варіанту стратегічного розвитку національного сегменту мережної економіки на підставі урахування рівня економічного розвитку країн. За нею обґрунтовано варіант національної стратегії, що у термінах розробленої методики є “економічним”, на відміну від “політичного” і комплексного, і виходить з пріоритетного значення мереж для розвитку приватного підприємництва і підвищення ефективності бізнесу шляхом активізації його електронних форм. Функціональну роль українського уряду у варіанті стратегії визначено як посередницьку, що стимулює інфокомунікаційний розвиток суспільства, заохочуючи бізнес-сектор і населення до застосування ІКТ. У рамках варіанту стратегії розроблено підсистему ІКТ-чинників для запровадження до державної системи статистики України. Підсистема базується на урахуванні нинішнього рівня розвитку ІС, цифрової економіки і ЕК у нашій країні і необхідності коректного співставлення рівня інфокомунікаційного розвитку різних економічних систем. Розроблено ефективний інструментарій обґрунтування варіанту національної стратегії на базі КАМ. За результатами багатоваріантних обчислень за моделлю у стандартному програмному забезпеченні визначено: пріоритетне збільшення і якісне поліпшення частини базисних факторів (інвестицій в мережну інфраструктуру; інновацій у телекомунікаційній галузі; активної державної політики підтримки телекомунікацій; підвищення рівня освіти, пов’язаної з ІКТ), при досить незначному початковому керованому впливі на них (у 2-5%) здатна суттєво просунути Україну на шляху інфокомунікаційного розвитку (на 374% на 12-й ітерації розрахунків). Управління саме цими факторами у невеликих початкових діапазонах формує критичну точку впливу на цільовий фактор КАМ – готовність України до цифрової економіки. |