1. Співробітництво України з країнами Африканського континенту, в цілому, та Південно-Африканською Республікою, зокрема, становить один з важливих елементів системи міжнародних зв’язків України, перспективний напрямок її зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності. Відносини партнерства у політичній галузі, що складаються між Україною та ПАР, все більшою мірою проявляють себе в якості чинника посилення позицій України на міжнародній арені, зростання її політичного авторитету в умовах багатополярного світу. Національним інтересам України відповідає подальше нарощення українсько-південноафриканських торговельно-економічних контактів, що розглядаються як засіб диверсифікації народногосподарських взаємин України, фактор збільшення її економічного та науково-технічного потенціалу. 2. Дипломатія України, поруч із дипломатією ряду інших країн світу, зробила вагомий внесок у зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на ліквідацію режиму апартеїду, що існував у Південно-Африканській Республіці до 1994 року, та припинення його агресивної зовнішньої політики, а також на подолання кризи на Півдні Африки. Міжнародна діяльність України даного періоду сприяла організації системи санкцій проти расистської ПАР, здійснення міжнародно-політичного, економічного та морального тиску на її урядові кола, надання підтримки внутрішнім та регіональним силам антиапартеїдної боротьби, що, у підсумку, заклало об’єктивні передумови для зміни державного устрою ПАР на демократичних засадах і ліквідації вогнища конфлікту в регіоні. Участь України в міжнародній боротьбі проти апартеїду як теорії та реальної політики расистської ПАР справила позитивний вплив на імідж України, стала чинником генерування її міжнародно-політичного капіталу у взаєминах з пореформеною ПАР. 3. Політичний діалог України і ПАР відіграє особливу роль у просуванні українсько-південноафриканських взаємин. Він виконує ряд функцій системного характеру, слугуючи детермінантою нормативно-правового поля двостороннього партнерства, механізмом поточного регулювання розвитку співпраці та засобом координування зовнішньополітичних зусиль сторін з метою спільної реалізації їх національних інтересів. У рамках двостороннього політичного співробітництва Україна та ПАР визначають основні настанови і магістральні напрямки взаємин у низці галузей на перспективу, вживають заходи для подолання проблемних питань співпраці та її інтенсифікації. 4. Українсько-південноафриканські політичні відносини динамічно розвиваються як на двосторонньому рівні, так і у форматі міжнародних організації, насамперед ООН, її органів та спеціалізованих установ. Українська та південноафриканська дипломатії активно взаємодіють з широкого спектру проблематики, актуальної для міжнародних відносин сучасності. Пріоритетними для України та ПАР в ООН є такі нагальні питання, як збереження міжнародного миру та безпеки, гарантування глобальної і регіональної стабільності, забезпечення сталого розвитку країн „третього світу”, подолання соціально-економічних та гуманітарних криз на Африканському континенті, розбудова дійової системи охорони довкілля та екологічного балансу планети. Українсько-південноафриканський діалог з зазначеної тематики приніс конкретну віддачу у вигляді реалізованих за спільного сприяння ініціатив, що знайшли своє втілення у резолюціях Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки ООН, практичних кроках світового співтовариства, спрямованих на розв’язання актуальних проблем сьогодення. Співробітництво України і Південно-Африканської Республіки у політичній сфері є фактором взаємного посилення сторін у міжнародних відносинах, зміцнення їх авторитету, інструментом їх координованого впливу на систему міжнародних відносин у такому ключі, що визначається їх національними інтересами. 5. У період після досягнення Україною незалежності активно просувалися українсько-південноафриканські зв’язки у галузі економіки. Виходячи з розуміння необхідності просувати торговельно-економічне партнерство та усвідомлення його об’єктивних перспектив, Україна і ПАР уживають заходи для його наповнення реальним змістом. Сторони докладають зусиль з метою розробки комплексної договірно-правової бази, що регулює народногосподарські відносини України та Південно-Африканської Республіки, сприяють її оновленню у відповідності до вимог сучасності, зокрема, в аспекті створення сприятливого клімату для торговельної, коопераційної та інвестиційної діяльності їх резидентів. 6. Цінним з науково-практичної точки зору є досвід управління поступом економічних відносин, який доцільно використовувати в ході налагодження аналогічних стосунків з іншими державами Африки на південь від Сахари. Важливим елементом стратегії та методології розвитку українсько-південноафриканських господарських зв’язків є координування дій сторін за допомогою використання інструментів економічної дипломатії, зокрема, обговорення шляхів подолання проблемних моментів й інтенсифікації співпраці у спосіб як обміну візитами, так і діалогу за дипломатичними каналами. 7. Одним з найбільш перспективних векторів двосторонньої співпраці України та Південно-Африканської Республіки є науково-технічне й освітянське співробітництво. Відносини України та ПАР у даній сфері регламентуються настановами договірно-правової бази, яку доцільно охарактеризувати як сучасну, таку, що відповідає потребам комплексного юридичного забезпечення партнерства. У межах даного періоду українсько-південноафриканські контакти у галузі науки і освіти здійснюються здебільшого у формі зв’язків між окремими державними дослідницькими та освітянськими закладами. Дана схема є оптимальною для нинішнього етапу українсько-південноафриканських взаємин, рекомендуємо застосовувати її як взірець для розбудови науково-технічних і освітянських відносин з іншими країнами Африканського континенту. 8. Разом з тим, за рядом напрямків ступінь розвитку українсько-південноафриканських відносин не завжди відповідає їх реальному потенціалу. На відміну від політичного діалогу, який просувається динамічно та результативно, українсько-південноафриканські торговельно-економічні зв’язки поки що не демонструють високих показників. Основною проблемою народногосподарського співробітництва України і ПАР залишається низький рівень товарообігу, актуальною є недостатність контактів у галузі інвестування. Партнерство у даній галузі стримує ряд чинників, зокрема, негативний вплив на поступ торговельної та інвестиційної активності справляє відсутність визначеності у питанні власності в Україні, недосконалість вітчизняного законодавства в аспекті гарантування капіталовкладень та захисту підприємницької діяльності. Дається взнаки такий фактор, як обмежена інформованість південноафриканських ділових кіл стосовно характеристик ринку, виробничних та технологічних потужностей України. Свій відбиток накладає і відсутність практично апробованих механізмів захисту інтересів суб’єктів підприємництва-резидентів України в ПАР та навпаки. 9. Засобом подолання згаданих негативів може стати здійснення комплексних заходів, спрямованих на підвищення прозорості та керованості правового і адміністративного середовища, в якому розвиваються торговельно-економічні відносини України та Південно-Африканської Республіки. Доцільним було б форсувати адаптацію національного права України до міжнародних стандартів у сфері регулювання бізнесової діяльності. З огляду на складність цього процесу, рекомендується використати як проміжний варіант практику двостороннього договірного надання взаємних юридичних гарантій стосовно капіталів і власності резидентів України та ПАР. Україні необхідно також більш активно застосовувати інструментарій економічної дипломатії для заповнення інформаційного вакууму, що склався, відстоювання на ринку ПАР позицій вітчизняних виробників і постачальників, лобіювання їх інтересів на державному рівні. З метою гнучкого реагування на виклики партнерства, доцільно було б створити під патронатом офіційної влади України і ПАР центр з розвитку українсько-південноафриканських зв’язків у народногосподарській, науково-технічній та освітянській галузях, що представляв би широкий спектр зацікавлених державних та приватних установ, фірм, організацій обох країн. В його рамках могла б відбуватися поточна координація співробітництва як за цілими напрямками, так і за конкретними проектами, здійснювалося б оперативне розв’язання його проблемних питань. 10. На сучасному етапі існує солідна база для подальшого нарощення взаємовигідних відносин України та Південно-Африканської Республіки. Сторони нагромадили значний досвід співробітництва у ряді галузей, який потребує подальшого практичного розвитку. Україна має просувати політичний діалог з Південно-Африканською Республікою з метою збільшення свого зовнішньополітичного потенціалу, розширення свого впливу в міжнародних відносинах за рахунок, зокрема, близькості з ПАР, її союзниками, іншими країнами Африканського континенту. У площині міжнародної політики пріоритетним є співробітництво з питань стабільності та безпеки, сприяння розвитку держав „третього світу” і країн з перехідною економікою, збереження довкілля. Двостороннє політичне співробітництво України та ПАР, у свою чергу, має слугувати локомотивом розбудови контактів у цілому комплексі галузей українсько-південноафриканського партнерства. Саме на рівні політичних контактів повинні закладатися основи народногосподарської, наукової і освітянської співпраці, обговорюватися шляхи реалізації та захисту інтересів їх громадян, юридичних осіб, держав. Важливим є і такий аспект двостороннього політичного партнерства, як взаємне лобіювання інтересів України у регіоні Півдня Африки, а ПАР – на теренах СНД. 11. Цілий ряд характеристик економічного та науково-технічного потенціалу Південно-Африканської Республіки (насамперед, високий рівень розвитку виробничих сил, капіталізації, технологічної насиченості народного господарства, широта міжнародних торговельних та фінансових зв’язків ПАР) обумовлює перспективність українсько-південноафриканського співробітництва у галузі економіки. Існують широкі можливості у галузі двосторонньої торгівлі, інвестицій, виробництва. Україна може надавати ПАР послуги в сфері науки (продаж технологій та ноу-хау, здійснення інноваційних розробок на замовлення, проведення досліджень на спільних засадах) і освіти (контрактне навчання слухачів з ПАР, надіслання викладачів до південноафриканських навчальних закладів). Українські фахівці могли б здійснювати розвідку покладів корисних копалин, а також цілий комплекс проектних робіт, пов’язаних з їх експлуатацією. Пріоритетним є також налагодження співробітництва у сферах: інвестиційної діяльності, спільного виробництва, формування спільної цінової політики щодо однотипних товарів та послуг з метою обопільного підвищення доходів та уникнення конкуренції. У центрі уваги української зовнішньої політики та дипломатії має перебувати таке перспективне поле взаємодії, як діалог з питання сприяння прийому України до Світової Організації Торгівлі, членом якої є Південно-Африканська Республіка, а згодом – розбудова партнерства всередині цієї впливової міжнародної економічної організації. Публікації за темою дисертації: 1. Музика Г.О. Пріоритети та принципи зовнішньої політики України в Африці // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 р. – Випуск 22. – Ч. ІІ. – С. 34-38 2. Музика Г.О. З історії співробітництва України з країнами Африканського континенту // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 р. – Випуск 23. – Ч. ІІІ. – С. 19-29 3. Ігнатьєв П., Музика Г. Україна – Субсахарська Африка: чи залишаться можливості співробітництва невикористаними? // Вісник Української Академії Державного Управління при Президентові України. – 2001 р. – № 4. – С. 303-312 4. Музика Г.О. Співробітництво України та країн Африканського континенту в ООН з питань безпеки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002 р. – Випуск 32. – Ч. І. – С. 125-134 5. Музика Г.О. Політичне співробітництво України та Південно-Африканської Республіки. Сучасний стан та можливі напрямки розвитку // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2000 р. – Випуск 21. – Ч. І. – С. 61-64 / тези виступу. Анотації: |