Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів


Чернюх Олег Іванович. Становлення конструктивно-географічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст : Дис... канд. наук: 11.03.13 - 2004.



Анотація до роботи:

Чернюх О.І. Становлення конструктивно-географічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.13 – історія географії. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2004.

Узагальнено конструктивно-географічні засади раціонального природокористування в українській географії першої половини ХХ ст. Виявлені основні напрями (компонентний, галузевий, комплексно-територіальний (регіональний)), види та форми конструктивно-географічних досліджень природних продуктивних сил України у вказаний період. Визначені характерні особливості, еволюційні стадії та загальні концепції розвитку, територіальної організації освоєння природних продуктивних сил у працях українських вчених. Здійснена комплексна оцінка внеску проф. А.С.Синявського у розробку теоретичних та методичних основ конструктивної географії і раціонального використання природних ресурсів та проаналізований його доробок у галузі впровадження конструктивно-географічних ідей у практику природокористування.

1. Визначальною ознакою розвитку української географії на всіх її етапах було яскраво виражене конструктивне начало (підхід) у працях її представників-вчених. Володимир Вернадський, Степан Рудницький, Антін Синявський, Павло Тутковський були серед фундаторів власне „конструктивної географії та раціонального використання природних ресурсів”. При цьому йдеться, як про розвиток ними „дисциплін конструктивного характеру”: галузевого і територіального планування, інженерної географії, рекультивації земель чи „конструктивних напрямів економічної, фізичної географії” – планування населених місць, оцінка природних ресурсів, природних продуктивних сил, господарська організація території, так і, з другого боку, про дослідження, аналіз природних і антропогенних ландшафтів різного таксономічного рівня.

2. Природні продуктивні сили – це потенціальна енергія, виявлена чи потенційна здатність країни виробляти матеріальні блага для задоволення суспільних потреб. Ступінь розвитку продуктивних сил визначає той або інший рівень народного добробуту. Продуктивні сили поділяються на „примарні” і „секундарні”. „Примарні” – це основні першопочаткові сили – природні продуктивні сили та праця людини, що визначають напрями, характер і обсяги суспільної діяльності. „Секундарні продуктивні сили”, як вторинні, є постійно змінними формами взаємодії праці і сил природи. Запаси продуктивних сил є неперехідними природними межами людської творчості. Незнання величини та несвоєчасне використання природних продуктивних сил зумовлюють неминучу безповоротну марну втрату їх певної частини. Це призводить до незбагненного контрасту між наявним величезним природним багатством і вкрай малим його використанням, віднайденим віковою історією людства. Пошуки і знаходження нових форм переведення потенційних сил природи в активні або потрібні і корисні для життя їх прояви визначають всю історію розвитку людського мислення.

3. Вивчення природних продуктивних сил потребує: по-перше, зосередження зусиль на обмеженому переліку першочергових об’єктів; по-друге, не лише виявлення й оцінки природних ресурсів, але й напрацювання прийомів їх найбільш раціонального та економного використання; по-третє, організації широкомасштабних експедиційних і лабораторних досліджень. Основою, рушійним механізмом розвитку природних продуктивних сил Землі загалом є живі речовини – сукупності організмів, виражені у їх вазі, в хімічному складі та в їх геохімічній енергії. Організація отримання цих даних у певній системі, у певний строк, у потрібному розмірі була і є терміновою, першочерговою справою у вивченні природних продуктивних сил.

4. Всесторонні, багатогранні та різнопланові конструктивно-географічні дослідження раціонального природокористування у першій половині ХХ століття в Україні в узагальненому вигляді за предметом, сутністю аналізу природних продуктивних сил можна звести до таких основних напрямів, як: компонентний, галузевий, комплексно-територіальний (або регіональний). Найрозвинутішою гілкою конструктивно-географічного пізнання природних продуктивних сил, раціонального природокористування був компонентний аналіз та оцінка природних ресурсів. Визначальними стадіями розвитку української географії у галузі конструктивного (раціонального) природокористування став рух: 1) від комплексного дослідження окремих компонентів природних продуктивних сил; 2) до встановлення взаємообумовлених зв’язків між ними; 3) та до вивчення їх географічних комплексів („комплексів продуктивних сил”, „комплексів природних обставин”).

5. Конкретними формами таких комплексів природних продуктивних сил (де вони функціонували) слугували більш загальні концепція (принцип) зональності явищ природи, вчення про місцевість, природний та економічний ландшафт і район, вчення про географічну оболонку. При цьому аналіз взаємодії складових природних продуктивних сил простежувався у їх територіальній диференціації та впорядкованості, а проблеми розвитку природних умов та ресурсів розглядалися українськими географами через призму комплексності та пропорційності. Природні продуктивні сили бачились як природні й економічні єдності всіх можливих категорій від планетарної до елементарної (первинної).

6. Вагомий внесок у конструктивну географію і раціональне використання природних ресурсів України здійснений проф. А.С. Синявським, яким: закладені теоретико-методичні основи конструктивно-географічного аналізу природних продуктивних сил; доведено, що „географічне становище”, багатство природними ресурсами є другим після соціального чинника, фактором великої ваги в історії українського народу; обґрунтовано, що „взаємодіяння між людиною і природою щоразу зростає і людина дедалі всебічніше і повніше використовує сили природи. Ця залежність набуває все ширших і складніших форм”.

7. Основне прикладне значення конструктивної географії природних продуктивних сил, за А.С. Синявським, - з’ясування методи та обґрунтування способів „вкладати господарчу діяльність у певні своєрідні комплекси, в економічні регіони”, тобто програмувати розвиток таких природних і суспільних продуктивних сил, які б у найбільшій мірі відповідали місцевим природним і суспільним можливостям та потребам. А.С. Синявським обґрунтована необхідність розгляду і проведення будь-якої суспільної діяльності за первинними культурно економічними ландшафтами на мікрорівні, розроблені основи і проведено природно-економічне, економіко-географічне районування України. Механізмом інтенсифікації та управління природокористуванням є „творчий вплив на виробничі фактори з метою досягнення найбільших результатів”. Вченим визначені сутність, зміст, напрями, принципи, форми і методи еколого-географічної освіти та виховання, що є основою його євгенічних студій.

Публікації автора:

1. Руденко В., Чернюх О. Внесок проф. А.С. Синявського у розробку проблем спеціалізації сільського господарства України // Науковий вісник Чернів.ун-ту: Зб.наук.праць. – Вип. – 80: Географія. – Чернівці: ЧДУ, 2000. – С.137 – 141. Особистий внесок: дана порівняльна оцінка перспективних сільськогосподарських районів України, виділених А.С.Синявським, зі схемою перспективної спеціалізації сільськогосподарського виробництва республіки кінця 80 – х років ХХ ст.

2. Руденко В.П., Чернюх О.І. Формування проф. А.С.Синявським основ еколого-географічного виховання, еколого-географічної етики та моралі // Географічна наука і освіта в Україні: Збірник наук. праць. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С.7. Особистий внесок: визначені основні принципи еколого-географічного виховання, етики та моралі, що розроблялися проф. А.С.Синявським у першій половині ХХ ст.

3. Руденко В., Чернюх О. Конструктивно-географічні дослідження проф. А.С.Синявського // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 120: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С.178-187. Особистий внесок: сформульовані конструктивно-географічні погляди проф. А.С.Синявського, визначена відмінність економічної географії від географічної економіки, розкриті основні площини (напрями) розробки проф. А.С.Синявським геополітичних концепцій.

4. Руденко В., Чернюх О. Основні віхи творчої діяльності проф. А.С.Синявського як економіко-географа в радянські часи // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 104: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 74-91. Особистий внесок: оцінено основні результати життєдіяльності, економіко-географічні та географічні праці проф. А.С.Синявського, що відповідають головним етапам життєвого шляху вченого у географії у радянські часи.

5. Руденко В., Чернюх О. Розробка проф. А.С.Синявським принципів і методів екологічної та природоохоронної освіти, еколого-географічного виховання // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 120: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 190-196. Особистий внесок: висвітлені розроблені А.С.Синявським основні принципи та методи діяльності нової школи еколого-географічного профілю.

6. Чернюх О. Ландшафтне обґрунтування використання природних ресурсів у працях проф. А.С.Синявського // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 120: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 187-190.

7. Чернюх О. Цінна праця проф. А.С.Синявського про зміст, завдання і метод економічної географії // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 104: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С.91-93.

8. Руденко В.П., Соловей Т.В., Мандрик Л.В., Чернюх О.І. Сучасні проблеми еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу України //Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Науковий вісник.- Київ-Луцьк: РВВ Луцького ДТУ, 2002. – Том 4. – С. 50-54. Особистий внесок: проаналізовані основні чинники зламу методологічних основ еколого-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу у ринкових умовах господарювання.

9. Руденко В.П., Соловей Т.В., Мандрик Л.В., Чернюх О.І. Науково-конструктивні погляди в український географії “модерного” етапу її розвитку // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 158: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С.95-103. Особистий внесок: оцінено місце і роль “Географії України” проф. В.Б.Антоновича у становленні конструктивно-географічних поглядів в українській географії “модерного” етапу її розвитку.

10. Руденко В., Чернюх О. Антропогенні і техногенні ландшафти як об’єкт дослідження проф. А.С.Синявського // Історія української географії. Всеукраїнс. наук.-теорет. часоп. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – Вип. 6(2). – С. 71-73. Особистий внесок: виявлені у працях А.С.Синявського взаємозв’язок природних, антропогенних і техногенних ландшафтів, закономірності їх еволюційно-генетичного розвитку, причинно-наслідкові просторові взаємозалежності у “загальному комплексі земних ландшафтів”.

11. Руденко В.П., Чернюх О.І. Основні етапи та напрями економіко-географічної діяльності проф. А.С.Синявського в царській Росії// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2001. – Вип.2. – С. 150-153. Особистий внесок: оцінено основні наукові результати діяльності проф. А.С.Синявського як географа у царській Росії.

12. Руденко В.П., Чернюх О.І. Розробка проф. А. Синявським проблем оцінки природно-ресурсного потенціалу території (акваторії) / Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць.- Київ, 2002. – С. 26 – 28. Особистий внесок: простежено еволюцію розвитку ресурсооцінкових підходів проф. А.С.Синявського.

13. Руденко В., Чернюх О. Рукописна економіко-географічна спадщина проф. А.С.Синявського // Історія української географії. – Вип. 5. – Тернопіль, 2002. – С.11 – 13. Особистий внесок: залучені до наукового географічного вжитку рукописні праці А.С.Синявського, присвячені спеціалізації сільського господарства України та фізико-географічним районам Чернівецької області.

14. Руденко В., Чернюх О., Мандрик Л., Даналакі Н. Оцінка районів України за інвестиційною привабливістю їх природно-ресурсного потенціалу // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 138: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 95 - 103. Особистий внесок: на підставі аналізу еволюції ресурсооцінкових поглядів в українській географії розрахований рейтинг інвестиційної привабливості регіонів західної частини України за їх природно-ресурсним потенціалом.

15. Чернюх О. Розробка теоретичних засад комплексного географічного обґрунтування раціонального природокористування в українській географії у першій половині ХХ ст. // Науковий вісник Чернів. ун-ту: Зб. наук. праць. – Вип. 167: Геогр. – Чернівці: ЧНУ, 2003. – С. 145 – 149.

16. Руденко В., Чернюх О. Географічний поділ праці і світове господарство у працях проф. А.С.Синявського / Матеріали Другої всеукраїнської наук.конф. “Історія української географії і картографії: проблеми і перспективи”. – Тернопіль, 2000. - С.120 – 123. Особистий внесок: вияснено, що динаміку світових зносин слід шукати, як наголошував А.С.Синявський не в зростанні транспорту, торгівлі, засобів обміну, а у зміні напрямів, характеру виробництва.