Анотація до роботи:

Гарбар Г.А. Становлення і розвиток соціокультурного інституту гостинності в українському туризмі: остання третина ХІХ ст. – 1990 р. (на матеріалі Миколаївської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора історичних наук по спеціальності 17.00.01 – теорія і історія культури. – Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2007.

Дисертація є першим комплексним дослідженням особливостей становлення і розвитку соціокультурного інституту гостинності в контексті українського туризму, здійснене на матеріалі Миколаївської області. У роботі визначено поняття соціокультурного інституту гостинності, виявлено його відмінності від гостинності як соціального явища, розкрито співвідношення гостинності і туризму як відносно нового виду історичної практики, визначено поняття сфери гостинності і культури гостинності.

Спираючись на розроблений понятійний апарат, дисертант розглянула передісторію формування сфери гостинності на Миколаївщині в дорадянський період, виявила специфіку відродження цієї сфери у міжвоєнний період, дослідила процес інституалізації гостинності у повоєнні роки, період хрущовської „відлиги”, період укріплення командно-адміністративної системи Радянського Союзу, визначивши особливості розвитку соціокультурного інституту гостинності в кожний з цих періодів.

На основі здійсненого дослідження в дисертації запропоновано періодизацію процесу інституалізації гостинності в контексті історичної практики туризму в Миколаївської області.

Дослідження проведене на основі широкої джерельної бази, що включає архівні документи Державного архіву Миколаївської області, а також друковані матеріали. Переважну більшість архівних матеріалів вперше введено в науковий обіг.