Анотація до роботи:

Керімова С. Становлення і розвиток кримськотатарського театру кінця ХIX – початку ХХ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.02 – театральне мистецтво. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, Київ. 2004.

Кримськотатарський національний театр має багатовікову історію. У середні століття при дворі кримських ханів місцевими акторами інсценувалися різні сюжети як східної, так і західної художньої класики.

У дисертації простежується розвиток кримськотатарського театру кінця ХІХ – початку ХХ століття. У 1901 році в Бахчисараї під національний театр був виділений окремий будинок. Це сприяло більш динамічному розвитку місцевого сценічного мистецтва.

Творчі портрети акторів того періоду вимальовуються в реконструкції численних постановок.

Теоретичне осмислення національного сценічного мистецтва базується на роботах С. Озенбашли, К. Челебі, У. Болатукова, Дж. Меінова, С. Чапчакчи, У. Іпчи, М. Недіма і інших.

Особлива увага в роботі приділяється розвитку історичного жанру драматургії. Простежуються постановки від невеликих сценічних замальовок (“Алим”, “Шейх Санан”: 1906–1908 р.) до масштабних робіт Кримськотатарського державного драматичного театру (“Ненкеджан ханума” (1926), “Бахчисарайський фонтан сліз” (1927), “Шахин Гирай” (1929) і інші).

Особлива увага приділена аналізу постановок кримськотатарською мовою класиків російської і світової драматургії.

Зроблено спробу розглянути національну специфіку творчої роботи професійної трупи під керівництвом У. Болатукова в 1917–1918 роки.

В окрему главу дисертації виділене дослідження творчих шукань Кримськотатарського державного драматичного театру, заснованого в 1923 році в Сімферополі. Детально проаналізовані найбільш значимі режисерські і драматургічні роботи У. Іпчи (“Розпусниця” (1925), “Ненкеджан ханыма” (1926) і ін.), Д. Меінова і К. Усеінова (“Сльози еміграції” (1926)), О. Акчокракли (“Бахчисарайський фонтан зліз” (1927)).

Досліджено майстерність Х. Емір-заде, Е. Парикова, Х. Гурджу й інших відомих кримськотатарських акторів, виявлено самобутність їх глибоко національного мистецтва.

Публікації автора:

Монографія

1. Страницы истории крымскотатарского довоенного театра и драматургии. (Сторінки історії кримськотатарського довоєнного театру і драматургії). Сімферополь: Доля. – 2002. – 192 с.

(Друге перероблене і доповнене видання кримськотатарською мовою: Къырымтатар миллий театри /Кримськотатарський національний театр/. Акъмесджит: Къырымдевокъувпеднешир. – 2003. – 263 с.)

Статті:

2. Эски медениетимизнинъ акс садалары. (Эхо древней культуры) // Йылдыз.– 1998.– № 3.– С. 89 – 91.

3. Къырымда миллий театр. (Национальный театр Крыма) // Культура народов причерноморья.– 2001.– № 25.– С. 84 – 88.

4. Къырымтатар театр санатынынъ ХІХ асырнынъ сонъунда янъыдан джанланмасы (Возрождение крымскотатарского театра в конце ХІХ и начале ХХ века) // Йылдыз.– 2001.– № 5.– С. 112 – 122.

5. Театримизнинъ тарихи иле багълы базы библиографик менбалар. (Некоторые библиографические сведения по истории крымскотатарского театра) // Йылдыз.– 2002.– № 1.– С. 103 – 132.

6. Сахна санатымызнынъ тарихинден: 1908 – 1913 сс. (Из истории крымскотатарского театра: 1908–1913 гг.) // Йылдыз.– 2002.– № 2.– С. 106–126

7. Страницы истории крымскотатарского театра. Год 1917. (Сторінки історії кримськотатарського театру. 1917 рік.) // Ученые записки КГИПУ.– 2002.– № 3.– С. 151–156

8. Къырымтатар сахна санаты ве драматургиясы: 1914–1921 сс. (Крымскотатарская драматургия и сценическое искусство в период 1914–1921 гг.) // Йылдыз.– 2002.– № 4.– С. 90–121/

9. Драматургия ве сахна санатымызнынъ юксек медениетине догъру: 1920–1930 сс. (К новым достижениям в драматургии и сценическом искусстве; 1920–1930 гг.) // Йылдыз. – 2002. – № 5.– С. 70–109.

10. Классика мировой драматургии в переводах и постановках на крымскотатарском языке в начале ХХ века. (Класика світової драматургії в перекладах і постановках кримськотатарською мовою на початку ХХ століття) // Ученые записки КГИПУ. – 2003. – № 4. – С. 166–174.