Анотація до роботи:

Шарковська Ю. І. Стан центральної та ниркової гемодинаміки у дітей, хворих на гострий та хронічний пієлонефрит.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківський національний медичний університет, Харків, 2008.

Робота присвячена дослідженню неімунних механізмів прогресування пієлонефриту (ПН) у дітей на підставі вивчення особливостей центрального, ниркового кровообігу і структурно-функціональних взаємозв'язків параметрів гемодинаміки та показників ренін-ангіотензинової системи (РАС), оксиду азоту і кортизолу.

Встановлено, що при ПН у дітей ще до приєднання хронічної ниркової недостатності відбуваються компенсаторно-пристосувальні перебудови центрального та ниркового кровотоку, пов’язані з активацією ренін-ангіотензинової системи і депресією ситензу оксиду азоту, які характеризуються формуванням у 42,2% хворих гіпокінетичного типу гемодинаміки, порушеннями ниркового кровотоку у 65,1% спостережених.

Зміни в метаболізмі РАС розглядаються як головна ланка в механізмах прогресування ПН у дітей. Виявлено взаємозв'язок між формування режимів гемодинаміки з активацією РАС і виснаженням синтезу оксиду азоту. Вираженість даних процесів визначають активність і тяжкість запального процесу.

Визначені високоінформативні прогностичні критерії можливого прогресування ПН: індекс резистентності, систолодіастолічне співвідношення, мінімальна швидкість діастолічного кровотоку ниркової артерії, рівень ангіотензину та оксиду азоту в сироватці крові.

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні діагностики ранніх ознак ураження серця і нирок у дітей з ПН на підставі вивчення особливостей центральної і ниркової гемодинаміки, а також нейрогуморальних факторів її регуляції.

2. Показники центральної гемодинаміки у дітей, хворих на гострий ПН, характеризувалися підвищенням скорочувальної і насосної функції міокарда в 35,8% дітей. При хронізації процесу відбувається перебудова системи кровообігу з формуванням переважно гіпокінетичного типу гемодинаміки у 42,2% обстежених, при цьому цей процес прогресує при збільшенні тривалості перебігу ПН.

3. Порушення ниркової гемодинаміки характеризувалися підвищенням значень RI, PI і S/D у 42,85 % дітей, хворих на гострий і у 53,2 % хворих на хронічний ПН. Низькі показники судинного тонусу ниркових артерій у 26,9% хворих на хронічний ПН при тривалому перебігу захворювання (понад 5 років) розцінювалися як варіант дезадаптації, пов'язаний з активними склеротичними процесами в нирковій паренхімі.

4. Діти, хворі на ПН на фоні АСВШ, мали найбільші гемодинамічні зрушення показників ниркової і центральної гемодинаміки, які виражалися в зниженні швидкісних показників (p<0,05), збільшенні індексів судинного опору (p<0,05) ниркової артерії і підвищенні показників скорочувальної і насосної функцій міокарда (p<0,05).

5. У хворих на ПН з підвищенним внутрішньонирковим судинним опором (RI > 0,7 у. од.) визначалися більш високі показники скорочувальної і насосної функцій міокарда в порівнянні з показниками пацієнтів при RI < 0,6 у. од., що свідчило про взаємозв'язок залучення органів-мішеней (серця і нирок) у патологічний процес.

6. У дітей, хворих на ПН, встановлена перевага вазоконстрикторних механізмів регуляції в результаті дисбалансу нейрогуморальних факторів, що проявляється підвищеним рівнем вазоконстрикторів (АГ I, АГ II, кортизолу) при зниженні рівня оксиду азоту в сироватці крові (p<0,001). Вираженість виявлених змін визначає активність і тяжкість запального процесу.

7. АГ II і оксид азоту, серед досліджуваних нейрогуморальних показників, здійснюють найбільший вплив на параметри центрального і ниркового кровообігу. Збільшення параметрів іКДО, іКСО та УІ у дітей, хворих на ПН, виникають при підвищенні показників АГ II, а зменшення величин dS – при зниженні рівня NO у сироватці крові. Аналіз параметрів ниркового кровотоку виявив достовірне підвищення параметрів RI, PI і SD при високих показниках АГ II і зниження швидкісних показників (Vmax, Vmin) при низьких значеннях NO.

8. В оцінці функціонального стану нирок і констатації раннього прогресування ПН найбільшу діагностичну значимість мають високий рівень АГ II (> 70 нг/л), низький рівень оксиду азоту (NO₂ <6 мкмоль/л; NO₃ <10 мкмоль/л) у сироватці крові на фоні вазоспастичного варіанту ниркового кровотоку (підвищення значень RI >0,7 і зниження - V min <0,1 м/с).

Публікації автора:

1. Одинец Ю.В., Шарковская Ю. И. Эхографическая оценка центральной и почечной гемодинамики при пиелонефритах у детей // Современная педиатрия. – 2006. – №2 (11). – С. 129-131. Автор здійснила клінічне спостереження за дітьми, хворими на пієлонефрит, брала участь в проведенні ультразвукового дослідження серця, доплергафії нирок та нефросцинтіграфії, вивчала інформаційно-літературні джерела, проводила статистичну обробку матеріалу, аналізувала одержані результати.

2. Шарковская Ю. И. Состояние центральной и почечной гемодинамики при пиелонефритах у детей по данным эхокардиографии и ультразвуковой допплерометрии почечных артерий // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – №4. – С. 71-72.

3. Одинец Ю.В., Шарковская Ю. И. Особенности нейрогуморальной регуляции центральной и почечной гемодинамики при пиелонефритах у детей // Врачебная практика. – 2006. – №5. – С. 32-35. Автор проводила клінічне обстеження, дослідження рівня ангіотензину I, ангіотензину II, кортизолу та метаболітів оксиду азоту в сироватці крові у дітей, хворих на пієлонефрит, аналізувала одержані результати.

4. Одинец Ю.В., Шарковская Ю. И. Допплерографическая оценка нарушений внутрипочечной гемодинамики у детей, больных пиелонефритом //Врачебная практика. – 2007. - №5. – С. 37-41. Автор здійснювала клінічне спостереження за дітьми, хворими на пієлонефрит, брала участь в проведенні ультразвукової допплерографії ниркових судин, провела аналіз, статистичну обробку результатів та підготувала статтю до друку.

5. Одинец Ю.В., Шарковская Ю. И. Состояние центральной и почечной гемодинамики у детей, больных пиелонефритом // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України – Київ, 2004. – С. 154. Автор здійснювала клінічне спостереження за дітьми, хворими на пієлонефрит, вивчала інформаційно-літературні джерела, проводила статистичну обробку матеріалу, аналізувала одержані результати.

6. Odynetz Y. V., Sharkovska Y. The state of common and renal hemodynamics in children suffering from acute and chronic pyelonephritis. /Key to the future: Materials of Leiden International Medical Student Congress - Leiden, The Netherlands, 2005. - P. 176. Автор проводила клінічне обстеження дітей з пієлонефритами, брала участь у проведенні ультразвукового дослідження серця та нефросцинтіграфії, вивчала інформаційно-літературні джерела, проводила статистичну обробку матеріалу, аналізувала і узагальнювала одержані результати.

7. Шарковская Ю. И. Оценка центральной и почечной гемодинамики при пиелонефрите у детей // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених –Харків, 2005. – С.177.

8. Sharkovska Y. The characteristics of central and renal hemodynamics in children suffering from acute and chronic pyelonephritis //Promising medical scientists willing to look beyond: Materials of 16th European students’ conference - Berlin, Germany, 2005. - P. 378.

9. Шарковская Ю. И. Эхографическая оценка внутрисердечного и почечного кровотока при пиелонефритах у детей // Вклад молодых ученых в развитие медицинской науки и практики: Матеріали всеукраїнської науково-практактическої конференції з межнародною участю – Харків, 2006. – С.142.

10. Одинец Ю. В., Шарковская Ю. И. Состояние сердечно-сосудистой системы при пиелонефритах у детей // Таврический медико-биологический вестник. Актуальные вопросы детской кардиоревматологии: Матеріали V Всеукраинської науково-практактичної конференції – Євпаторія, 2006. – №2, (т.9). – С. 121. Автор проводила клінічне обстеження дітей, хворих на пієлонефрит, брала участь у проведенні ультразвукового дослідження серця, ультразвукової допплерографії нирок, вивчала інформаційно-літературні джерела, проводила статистичну обробку матеріалу, аналізувала одержані результати.

11. Одинець Ю.В., Шарковська Ю. І. Вплив деяких нейрогуморальних показників на центральну та ниркову гемодинаміку у дітей, хворих на пієлонефрит // ХІ Конгрес Світової федерації українських лікарських товариств: Матеріали конгресу – Полтава, 2006. - С. 369. Автор проводила клінічне обстеження дітей, хворих на пієлонефрит, дослідження стану ренін-ангіотензинової систему, кортизолу та метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, аналізувала одержані результати.

12. Sharkovska Y. The indices of neurohumoral regulation in children suffering from pylonephritis // European Journal of Medical Research. 17th European students’ conference: Materials of conference - Berlin, Germany, 2006. - P.103

13. Одинец Ю. В., Шарковская Ю. И. Роль оксида азота, ангиотензина и кортизола в регуляции функций почек у детей с пиелонефритами // Пленум правління Української асоціації нефрологів: Матеріали пленуму- Одеса, 2007. - С. 38. Автор проводив клінічне обстеження дітей, хворих на пієлонефрит, дослідження стану ренін-ангіотензинової систему, кортизолу та метаболітів оксиду азоту в сироватці крові, брала участь в проведенні ультразвукового дослідження серця та ультразвукової доплерографії нирок.