У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, яке полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення стану центральної та регіональної гемодинаміки мозкового кровотоку та міокардіального резерву новонароджених від матерів з захворюваннями серцево-судинної і ендокринної систем та науковому обґрунтуванні і розробці доклінічних ультразвукових і допплерометричних маркерів перенесеної утробної гіпоксії в удосконаленні методів ранньої діагностики порушень гемодинаміки, що сприятиме зниженню частоти перинатальної патології, захворюваності та смертності новонароджених і дітей першого року життя. 1. Встановлено, що у новонароджених від матерів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом мають місце суттєві морфо-функціональні зміни міокарду лівого шлуночка, про що свідчить підвищення фракції викиду (78,5 +1,24% проти 67,3 +1,12% у контрольній групі, р<0,05), скоротливої функції міокарду (45,66+0,29% проти 38,49 +0,62% у контрольній групі, р<0,05) та збільшення товщини міокарду лівого шлуночка (7,19+ 0,73мм проти 3,18+0,614 мм, у контрольній групі, р<0,05), обумовлене його гіперфункцією. 2. Показано, що при захворюваннях серцево-судинної і ендокринної систем у матері, змінюється стан внутрішньосерцевої гемодинаміки у новонароджених при цукровому діабеті та артеріальній гіпертензії підвищуються показники кровотоку на мітральному та трикуспідальному клапанах, тоді як у дітей від матерів з вродженими та набутими вадами серця і захворюваннями щитовидної залози ці показники нижчі, ніж у дітей контрольної групи. 3. Доведено, що при тяжких формах цукрового діабету та артеріальної гіпертензії після пологів не відбувається нормалізація кровотоку у басейні середньо мозкової артерії новонародженого, в той час як при захворюваннях щитовидної залози позаутробне існування призводить до нормалізації мозкового кровообігу. Суттєво на мозковий кровообіг не впливає наявність у вагітної вродженої або набутої вади серця. 4. У новонароджених від матерів з цукровим діабетом та артеріальною гіпертензією виявлено достовірне підвищення пульсового (ПІ) та резистентного індексів (РІ) периферичних артерій наднирників у першу добу життя (ПІ-1,675+0,013, РІ-0,823+0,011 проти 1,350+0,037, 0,658+0,01 відповідно, p<0,05) з подальшим зниженням їх на п’яту добу (ПІ-1,587+0,022, РІ-0,758+0,023 проти ПІ-1,295+0,014, РІ-0,652+0,015 у контрольній групі, p<0,05). Для новонароджених від матерів з вродженими вадами серця характерно зменшення пульсового та резистентного індексів у периферичних артеріях наднирників у першу добу життя (ПІ-1,168+0,013, РІ-0,611+0,003 проти ПІ-1,350+0,037, РІ-0,658+0,01 у контрольній групі відповідно, p<0,05), з подальшим зростанням їх на п’яту добу (ПІ-1,436+0,011, РІ-0,731+0,001 проти ПІ-1,350+0,014, РІ-0,652+0,015 у контрольній групі, p<0,05). 5. Виявлено тісний зв’язок високого ступеню (R=0,92) між показниками кровообігу у басейні середньомозкової артерії та артеріях наднирників у новонароджених і дітей першого року життя, що обумовлено існуванням єдиного механізму регуляції тонусу судинної стінки у всіх ланках кровообігу і однонаправленістю змін в середньомозковій артерії і у артеріях наднирників. 6. Проспективний аналіз динаміки показників внутрішньосерцевої гемодинаміки показав, що у дітей від матерів з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом патологічні зміни зберігаються протягом всього першого року життя дитини, доказом чого є вищі (у порівнянні з контрольною групою) показники швидкості кровотоку та максимального градієнта тиску на легеневій артерії (Vmax-1,78+0,31м/с, Gmax-12,7+5,56мм рт. ст. проти Vmax-1,11+0,10м/с, Gmax-4,93+1,05мм рт. ст. у контрольній групі, р<0,05), зменшення часу прискорення кровотоку (АТ) на легеневій артерії (73,3+4,71мс проти 111,8+6,12мс у контрольній групі, р<0,05), які свідчать про збереження підвищеного тиску у малому колі кровообігу та наявність ознак транзиторної легеневої гіпертензії. 7. Комплексний ультразвуковий та допплерометричний моніторинг стану плода, а у подальшому - новонародженого від матерів з серцево-судинною та ендокринною патологією дозволяє виявити ранні доклінічні ознаки порушення центральної, внутрішньосерцевої і регіональної гемодинаміки і своєчасно провести цілеспрямовані лікувально – профілактичні заходи. |