У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування регіональних особливостей формування та функціонування ринку яловичини Карпатського регіону, впливу ринкової ситуації на роботу суб’єктів даного ринку, а також викладено перспективу розвитку даного ринку, його можливі напрямки. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки: 1. Довготривала криза в економіці України зумовила різке скорочення виробництва в аграрній сфері, ефективним способом виправлення цієї ситуації є проведення політики диференційованого підходу в регулюванні окремих продуктових ринків з використанням різноманітних важелів впливу залежно від товарної специфіки ринку, особливостей його функціонування. Потрібно сприяти концентрації ресурсів агроформувань у руках справжніх, далекоглядних господарів, зацікавлених у поліпшенні економічних показників виробничої діяльності. 2. Поведінка кінцевого споживача-фізичної особи на ринку яловичини формується під впливом психологічних та особистісних чинників і може бути визначена як психо-економічна, а споживача-юридичної особи як економо-психічна з більшим впливом прагматичних міркувань. Серед прихильних до яловичини покупців питома вага активних споживачів є незначною. Сегмент кінцевих споживачів ринку яловичини в цілому буде наділений характеристиками, спільними для сегментів багатьох продуктових ринків. 3. На нашу думку, переробна сфера, як і сільськогосподарське виробництво, повинна розвиватись на багатоукладній основі, з використанням різних стратегій розвитку підприємств. Великим переробним підприємствам доцільно розвивати широку мережу фірмової торгівлі, пропонувати свою продукцію після відповідної сертифікації на зовнішніх ринках. Малі ж цехи повинні поглиблювати співпрацю з торговельними організаціями, формувати свій асортимент на основі вивчення попиту і задоволення потреб кінцевого споживача з чіткою орієнтацією на визначений сегмент ринку й тісною вертикальною інтеграцією з постачальниками сировини. 4. Основна конкурентна боротьба в торгівлі м’ясопродукцією точиться між міськими продовольчими ринками й закладами роздрібної торгівлі. При цьому основна частка яловичини та продуктів її переробки збувається через ринки. Продовольчі ринки приваблюють споживачів порівняно широким асортиментом свіжої продукції, магазини ж – гарантованими санітарними умовами та рівнем обслуговування. Аукціонна, біржова торгівля широкого поширення не набула через неналежну сформованість інфраструктури аграрного ринку. Для активізації розвитку торгівлі доцільна подальша приватизація міських продовольчих ринків, що дасть їм змогу залучити додаткові кошти і запропонувати споживачу набагато виший рівень сервісу. У свою чергу, підвищенню прибутковості роздрібних магазинів сприятимуть: орієнтація при формуванні асортименту на особливості попиту споживачів району розміщення даної торгової точки та тісна інтеграція з переробником. 5. Через нестачу коштів, бюджетні установи не в змозі забезпечити себе необхідною кількістю м’ясопродукції. Безперебійне споживання даного продукту мають змогу налагодити лише ті з них, які запровадили платну форму оплати своїх послуг. Для кращого забезпечення навчальних закладів, дитячих садків, лікувальних установ яловичиною та іншими продуктами харчування доцільно створити спеціальний режим оподаткування для підприємств, що займатимуться цією роботою, починаючи із сільськогосподарського виробника. 6. Кон’юнктура досліджуваного нами ринку характеризується погіршенням виробничих показників на фоні зниженням ділової активності. Відбувається скорочення поголів’я великої рогатої худоби (в агроформуваннях за 1990-2002 рр. на 80%), його продуктивності (на 25,3%), погіршується кормозабезпечення, збільшується частка корів у структурі поголів’я, при відповідному скороченні його для відтворення стада та формування м’ясних ресурсів, зростає питома вага господарств населення в обсязі постачання на ринок яловичини тощо. Удосконалити роботу господарств населення можна за допомогою їх об’єднання в м’ясозаготівельні кооперативи. Таке утворення виконуватиме функції: зберігання, передпродажну обробку, роздрібну або гуртову торгівлю, ветеринарне обслуговування заготівель худоби, а також її переробку. За рахунок реалізації продукції глибокої переробки підвищуватиметься прибутковість таких об’єднань. 7. Агроформуванням, які планують займатись відгодівлею великої рогатої худоби, необхідно зменшити частку корів у структурі стада до 35-40%. За таких умов середній вік реалізації понадремонтного молодняку не перевищує два роки, тоді як зменшення питомої ваги корів до 30% призведе до надмірного зростання понадремонтного молодняку і будуть створені умови для його перетримки і відповідних перевитрат коштів. Для ефективного ведення відгодівлі також доцільно проводити сезонні отелення, забезпечувати поголів’я достатньою кількістю кормів, створити високопродуктивні пасовища, поліпшувати природні, дотримуватись технологій виробництва з метою отримання середньодобового приросту 700 г і більше, 95 телят на 100 корів тощо. 8. Основними інвесторами агроформувань можуть виступати кошти фінансово потужних членів інтегрованих об’єднань, до складу яких вони входитимуть. До цих об’єднань доцільно залучати представників не лише технологічно пов’язаних галузей, але й іноземних інвесторів. Пріоритетним напрямом співпраці з останніми повинно бути покращання рівня вітчизняної технології. 9. Для світового сукупного виробництва м’яса великої рогатої худоби характерна тенденція збільшення ролі країн з найбільш сприятливими, насамперед природно-кліматичними умовами для відгодівлі. Основний імпортер української яловичини – Росія – створює можливості для розвитку вітчизняного тваринництва до рівня самозабезпечення. Це може зменшити обсяги вітчизняного виробництва. 10. Існуючі способи прямого чи опосередкованого регулювання, які застосовуються державою, не змінили кардинально існуючого стану на ринку. Для налагодження роботи ефективно діючої системи заготівель, ми пропонуємо в інфраструктурі ринку створити мережу універсальних заготівельних пунктів на рівні районних центрів із централізованим керівництвом і координацією з обласного центру гуртової торгівлі. Основною їх функцією буде ціноутворення на основі заготівельних характеристик худоби, витрат на її вирощування, а також поточної цінової кон’юнктури на ринку. Для вирівнювання умов господарювання у господарствах, розміщених у гірській зоні Карпатського регіону, доцільно застосовувати доплати. Також потрібно ввести диференціацію ціни залежно від породи, стимулюючи використання відповідних адаптованих порід худоби. Окрім згаданої функції, дані пункти будуть інформувати виробника про ситуацію на ринку, сприяти забезпеченню його необхідними ресурсами, надавати необхідну правову підтримку, створювати умови для бізнес-освіти тощо. |