Анотація до роботи:

Ходоровська А.А. Стан щитоподібної залози в умовах стресу при зміненому фотоперіоді. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню морфофункціонального стану щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу на фоні зміненої функції шишкоподібного тіла та уведення екзогенного мелатоніну. На підставі проведених гістологічних, морфометричних та гормональних досліджень встановлено підвищення функціональної активності щитоподібної залози щурів в умовах іммобілізаційного стресу на фоні фізіологічної функції епіфіза, а також значну її мобілізацію з ознаками виснаження гормонопродукувальної функції на фоні гіпофункції шишкоподібного тіла. У щурів із гіперфункцією епіфіза іммобілізаційний стрес не чинить змін тиреоїдного гомеостазу, що свідчить про стреслімітувальний вплив шишкоподібного тіла. Внутрішньошлункове уведення екзогенного мелатоніну за 1 годину до стресу запобігає надмірній активізації функції щитоподібної залози у відповідь на стресорне навантаження, а також модифікує тиреоїдний гомеостаз шляхом зростання конверсії тиреоїдних гормонів, що вказує на антистресорні властивості мелатоніну по відношенню до щитоподібної залози. На стреспротективний ефект цього гормону також вказує менш виражена активація глюкокортикоїдної функції надниркових залоз щурів, які піддавалися 1-годинній іммобілізації на фоні попереднього уведення мелатоніну.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуального та маловивченого наукового завдання, як визначення морфофункціональних особливостей щитоподібної залози в умовах стресу з урахуванням функціонального стану епіфіза, вивчення його ролі в механізмах корекції відхилень морфофункціонального стану щитоподібної залози при стресі.

1. На фоні гіпофункції епіфіза виникає підвищення функціональної активності щитоподібної залози, про що свідчать: циліндрична форма тироцитів, велика кількість мікроворсинок на апікальній поверхні та глибокі інвагінації цитолеми на базальному полюсі тироцита, збільшення середньої висоти тироцита до 13,71±0,174 мкм, зниження індексу накопичення колоїду до 2,12±0,03 та зростання вмісту вільних тиреоїдних гормонів в плазмі крові.

2. У результаті зростання активності шишкоподібної залози помірно знижується функція щитоподібної залози. На це вказують зменшення площі тироцитів та їх середньої висоти, невелика щільність органел у цих клітинах, зниження фолікулярно-колоїдного індексу на 60% та збільшення на 15% індексу накопичення колоїду.

3. Іммобілізаційний стрес спричиняє істотне підвищення секреторної активності щитоподібної залози, зменшення конверсії тиреоїдних гормонів, активацію тиреотропної функції гіпофіза та глюкокортикоїдної функції надниркових залоз.

4. У щурів із гіпофункцією шишкоподібного тіла, які піддавалися іммобілізаційному стресу, визначається трансгіпофізарна активація секреторної функції щитоподібної залози з ознаками її виснаження. Активація глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у цій групі тварин є більш вираженою.

5. Іммобілізаційний стрес не чинить змін тиреоїдного гомеостазу в щурів із гіперфункцією шишкоподібної залози, що підтверджується даними світлооптичних, електронно-мікроскопічних і морфометричних досліджень, що вказує на стреспротективний ефект шишкоподібної залози. Відсутність активації глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у щурів в умовах 1-годинної іммобілізації також свідчить про стреслімітуючий вплив шишкоподібної залози.

6. При введені екзогенного мелатоніну в дозі 1мг/кг за 1 годину до іммобілізації о 14.00 год спостерігається помірне зростання функціональної активності щитоподібної залози та якісна перебудова тиреоїдного гомеостазу, яка полягає у зростанні конверсії тироксину в трийодтиронін. Такий ефект вказує на антистресові властивості мелатоніну, що також підтверджується меншою активацією глюкокортикоїдної функції надниркових залоз щурів у відповідь на стресове навантаження.

7. Уведення екзогенного мелатоніну щурам із гіпофункцією епіфіза о 14.00 год спричиняє виражений гальмівний вплив на стресіндуковане зростання функціональної активності щитоподібної залози шляхом пригнічення тиреотропної функції гіпофіза, що свідчить про стреслімітучий ефект мелатоніну при його веденні перед стресуванням. На це вказує також помірна активація глюкокортикоїдної функції надниркових залоз при стресі в щурів із гіпофункцією шишкоподібного тіла на фоні попереднього введення мелатоніну.

8. Встановлені стреспротективні властивості екзогенного мелатоніну можуть бути враховані при розробці профілактичних заходів та корекції порушень морфофункціонального стану щитоподібної залози, які виникають в умовах стресу.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях

1. Ходоровська А.А. Морфологія щитоподібної залози в умовах стресу на фоні введення мелатоніну // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. ІІІ, №1. – С. 85-87.

2. Пішак В.П., Ходоровська А.А. Тиреоїдний гомеостаз в умовах стресу на фоні введення мелатоніну // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, №4. – С. 104-109. (Дисертант брала участь у постановці експерименту, заборі матеріалу, описанні спостережень).

3. Пішак В.П., Коломоєць М.Ю., Ходоровська А.А та ін. Отримання зображень гістологічних мікропрепаратів за допомогою цифрової фотокамери // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, №4. – С. 97-100. (Дисертантом проведено пошук літературних джерел, зроблено аналіз та узагальнення даних).

4. Ходоровська А.А. Ультраструктура щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу // Вісник морфології. – 2005. – Т.11, №1. – С. 34-36.

5. Ходоровська А.А., Пішак В.П. Реакція щитоподібної залози на стрес в умовах гіперфункції шишкоподібної залози // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т. ІV, №2. – С. 102-104. (Дисертантом виконано експериментальну частину роботи, зроблено аналіз та узагальнення даних).

Статті та тези в інших виданнях

6. Ходоровська А.А. Щитоподібна залоза та хронічний стрес // Актуальні проблеми сучасної медицини / Тези наук.-практ. конф. – Київ, 2003. – С. 101-102.

7. Ходоровська А.А. Морфологія щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини / Матер. 85-ї підсумкової наукової конференції, присвяченої 60-річчю БДМА. – Чернівці, 2004. – С. 345-347.

8. Ходоровська А.А. Роль мелатоніну в механізмах корекції відхилень морфологічного стану щитоподібної залози в умовах стресу // Матер. VІІІ медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2004. – С. 153.

9. Ходоровська А.А. Стан щитоподібної залози в умовах іммобілізаційного стресу // Матер. 57-ї Міжнародної наук. конф. студентів і молодих учених. – Ужгород, 2004. – С. 139.

10. Ходоровська А.А. Корекція мелатоніном морфологічного стану щитоподібної залози в умовах стресу на фоні гіпофункції епіфіза // Динаміка наукових досліджень – 2004 / Матер. ІІІ Міжнародної наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.59. Медицина. – С. 13-14.

11. Ходоровська А.А. Вплив стресу на щитоподібну залозу на фоні нормо- та гіперфункції епіфіза // Гістологія на сучасному етапі розвитку / Матер. наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2004. – С. 73-74.

12. Ходоровська А.А. Морфологія щитоподібної залози в умовах стресу на фоні зміненої функції шишкоподібного тіла // Вчені майбутнього / Збірник тез міжнародної наук.-практ. конф. молодих учених. – Одеса, 2004. – С. 125.

13. Ходоровська А.А. Морфологія щитоподібної залози в умовах стресу на фоні нормо- та гіперфункції шишкоподібного тіла // Всеукраїнська наукова конференція: Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії / Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – Т. 3., №3 – С. 62.

14. Ходоровська А.А. Стан щитоподібної залози при стресі в умовах фізіологічної та гіпофункції епіфіза // Матер. 77-й науч.-практ. конф. – Симферополь, 2005. – С. 6.

15. Ходоровська А.А. Зміни ультраструктурної організації щитоподібної залози в умовах стресу // Матер. ІХ медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 2005. – С. 167.