Анотація до роботи:

Пінський О.В. Стан природної резистентності та імунобіологічної реактивності і їх корекція в овець у зоні Центрального Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. Харків, 2004.

В дисертації представлені результати вивчення динаміки неспецифічних захисних факторів та імунологічної реактивності вівцематок і ягнят, які свідчать про залежність цих показників від екологічних умов довкілля. Результати проведених досліджень доповнюють сучасні уявлення про вплив іонізуючого випромінення в малих дозах на стан імунної системи в овець. Встановлено, що у вівцематок у зимово-весняний період року в умовах підвищеного радіаційного впливу показники природної резистентності та напруженість поствакци-нального імунітету, порівняно з аналогічними показниками вівцематок із умовно чистої зони, вірогідно нижчі. В організмі овець після вакцинації знижуються показники гуморальних факторів природної резистентності, головним чином бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові (р0,01), а також зменшується ефективність фагоцитозу, особливо при постійній дії іонізуючого випромінення. У ягнят із забрудненої радіонуклідами зони показники природного захисту та напруженість колострального імунітету є нижчими.

Результати досліджень свідчать про те, що на забруднених радіонуклідами територіях необхідно проводити комплексний моніторинг стану природної резистентності та імунобіологічної реактивності, що дозволяє виявляти порушення в системі імунітету та на основі цього проводити цілеспрямовану імунокорегувальну терапію. Корекція імунобіологічної реактивності у вівцематок нукливетом-ін’єкційним у забрудненій радіонуклідами зоні Центрального Полісся України забезпечує підвищення рівня природної та специфічної резистентності у вівцематок та ягнят.

1. Формування та стан резистентності тварин на забрудненій радіонуклідами території Центрального Полісся України залишається актуальною і недостатньо вивченою проблемою ветеринарної медицини. Встановлено, що за постійного внутрішнього опромінення овець в малих дозах за рахунок інкорпорованих радіонуклідів знижуються показники неспецифічних факторів захисту та імунологічної реактивності як у вівцематок, так і в ягнят. В умовах імунодефіцитного стану тварин ефективність вакцинопрофілактики знижується, а застосування вівцематкам при щепленні нукливету-ін’єкційного посилює імунну відповідь організму на введення антигену та підвищує показники їхньої загальної резистентності.

2. У вівцематок, які утримуються на забрудненій радіонуклідами території, в останній місяць суягності показники природної резистентності, порівняно з аналогічними показниками вівцематок з умовно чистої зони, вірогідно нижчі. Так, активність фагоцитозу нейтрофілів нижча на 22,0%, елімі-нуюча здатність крові – на 17,5%, перетравна здатність нейтрофілів крові – на 12,8%, бактерицидна активність сироватки крові – на 21,4%, загальна кількість імуноглобулінів – на 21,4%, лізоцимна активність сироватки крові – на 39,1%.

3. В умовах постійного внутрішнього опромінення організму ягнят показники природної резистентності у них також вірогідно нижчі, ніж у ягнят з умовно чистої щодо радіонуклідів зони, про що свідчить менша кількість в кро-ві лімфоцитів (на 22,6–27,9%), вміст загальних імуноглобулінів – на 16,8%, зни-ження бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові – на 14,8–29,9%, фагоцитарної та перетравної активності нейтрофілів крові – на 10,1–20,1% та збільшення концентрації серомукоїдів у сироватці крові – на 21,6–54,1%.

4. При постійній дії іонізуючого випромінення в малих дозах найбільш сприятливими до захворювань є ягнята у наступні періоди постнатального розвитку: до прийому молозива, у 10–30-добовому віці (післямолозивний період) та у віці 3 місяці (період відлучення). Це зумовлено відсутністю специфічних антитіл на першому етапі їхнього неонатального періоду онтогенезу; на другому етапі – елімінацією молозивних і недостатнім синтезом власних імуноглобулінів та на третьому етапі – зміною умов утримання тварин.

5. Щеплення вівцематок вакциною проти колібактеріозу на основі факторів патогенності збудника забезпечує формування напруженого імунітету, який передається з молозивом ягнятам. Високий рівень антиадгезивних антитіл у сироватці молозива вівцематок виявляється в першу добу після окоту (до 10,12 log₂ у РА), а максимальний рівень титру специфічних антитіл у сироватці крові ягнят – на 3-ю добу (до 8,52 log₂ у РА). Концентрація імуноглобулінів у сироватці молозива вівцематок у першу добу після окоту становить 161,6±4,4 мг/мл, а в сироватці крові ягнят на 3-ю добу після народження – 23,0±1,9 мг/мл.

6. На забрудненій радіонуклідами території Центрального Полісся України імунна відповідь вівцематок на введення вакцини проти колібактеріозу характеризується нижчим рівнем специфічних антиадгезивних антитіл в сироватці крові і молозива – на 10,6–16,9% і 10,9-13,8% (р0,01–0,05) та підвищеним вмістом імуносупресорних білків – на 19,8% (р0,001), ніж у тварин з умовно чистої щодо радіонуклідів зони.

7. У ягнят із забрудненої радіонуклідами зони напруженість колострального імунітету нижча і проявляється нижчим рівнем специфічних антитіл у сироватці крові – на 11,7-30,7% (р0,05), ніж у тварин з умовно чистої щодо радіонуклідів зони. Найвищий рівень антиадгезивних антитіл у сироватці крові ягнят (4,72–7,72 log₂) виявляли лише на 10-у добу їхнього життя, а рівень загальних імуноглобулінів у сироватці крові ягнят на 3-ю добу після народження був на 16,5% меншим, ніж у тварин з умовно чистої щодо радіонуклідів зони.

8. В організмі вівцематок після вакцинації спостерігається зниження показників гуморальних факторів природної резистентності – головним чином бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові (р0,01) та підвищення вмісту серомукоїдів (р0,05), особливо при постійній дії іонізуючого випромі-нення, що свідчить про необхідність проведення імуномодулюючої терапії.

9. Застосування вівцематкам нукливету-ін’єкційного при їх вакцинації стимулює імунну реактивність та загальну резистентність організму тварин. Цей процес характеризується вірогідним збільшенням у крові тварин кількості еритроцитів та лейкоцитів – на 22,4–38,3%, концентрації загальних Ig – на 19,3–29,6%, підвищенням бактерицидної активності сироватки крові – на 13,7–42,0%, показників фагоцитозу, зниженням вмісту Sm – на 10,2-37,4% та формуванням більш напруженого специфічного поствакцинального імунітету.

10. За підсумками отриманих результатів досліджень розроблено комплексну систему заходів спрямованих на підвищення рівня природної і специфічної резистентності в овець на території Центрального Полісся України.

Публікації автора:

1. Пінський О.В. Стан неспецифічної резистентності вівцематок в умовах довготривалоїї дії іонізуючого випромінювання // Вет. медицина. – Харків, 2000.– № 78. – Т. 2.– С.161–164.

2. Пінський О.В. Особливості гуморального імунітету вівцематок в умовах довготривалої дії іонізуючого випромінювання // Вісник Держ. агроекол. акад. України. – 2001.– №1.– С.212–213.

3. Пінський О.В. Вплив препарату “Нукливет” на імунну відповідь при щепленні овець // Вісник Держ. агроекол. ун-ту. – 2002.– № 2.– С.179–182.

4. Головко А.М., Пінський О.В., Чала І.В. Вплив імуномодулятора на біохімічні та імунологічні показники організму вівцематок при щепленні проти колібактеріозу в умовах постійної дії малих доз іонізуючого опромінення // Вет. медицина.– Харків, 2004.– № 84. – С.239–244. (Дисертант провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і опис отриманих результатів, написав статтю).

5. Пінський О.В., Чала І.В. Вміст імуносупресорних білків в сироватці крові вівцематок в сучасних екологічних умовах Центрального Полісся України // Наук.-техн. Бюл. ІБТ. – Львів, 2004. – Вип. 5, № 3. – С. 285–289. (Дисертант провів експериментальні дослідження, біометричну обробку отриманих результатів, їх аналіз та написав статтю).

6. Пінський О.В. Корекція імунологічної реактивності та природної резистентності в овець в умовах підвищених доз іонізуючого опромінення на території Центрального Полісся України // Вет. медицина України. – 2004.– № 8.– С. 30-32.

7. Утримання овець в умовах забруднення радіоактивними речовинами / Ю.Ю. Довгій, С.І. Шеремет, О.В. Пінський та ін. // Вівчарство: стан, проблеми, перспективи: Матеріали міжн. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2004.– С. 41–42. (Дисертант опрацював літературні дані і власні результати, взяв участь у їх аналізі і написанні статті).

8. Пінський О.В. Вікова динаміка показників крові ягнят у забрудненій радіоактивними речовинами зоні // ІІІ конф. Всеукр. товариства ветеринарних патологів (21–23 квітня 2004 р.): Тези доп.– Ч.1.– Харків, 2004. – С. 86–88.

9. Рекомендації щодо розробки науково-обгрунтованої системи імунокорегу-вальної терапії при веденні вівчарства в умовах тривалого іонізуючого випромінювання на території Полісся України // Ю.Ю. Довгій, О.В. Пінський, Г.П. Грищук, І.В. Шульга. – Житомир, 2003.– 20 с. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу рекомендацій, особисто провів імунологічні дослідження та написав три розділи рекомендацій).